Ухвала суду № 59377982, 28.07.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"28" липня 2016 р. Справа № 806/5361/15

ОСОБА_2 апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

представника третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від "09" червня 2016 р. у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закрите акціонерне товариство "Житомирські ласощі" про визнання недостовірними відомостей, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" звернулося до суду з позовом, в якому просить:

- визнати відомості про відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про ТДВ "ЖЛ" недостовірними.

- скасувати самостійне рішення ОСОБА_2 об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про анулювання податкової реєстрації Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ".

- скасувати рішення ОСОБА_2 об"єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Житомирській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 81/11-01 від 11.12.2015.

- зобов"язати Житомирську об"єднану державну податкову інспекцію головного управління ДФС у Житомирській області поновити податкову реєстрацію ТДВ "ЖЛ" шляхом реєстрації в Реєстрі платників податків та Реєстрі платників податків на додану вартість.

Постановою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 09.06.2016 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про анулювання податкової реєстрації Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (код 34546647) та рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 81/11-01 від 11.12.2015 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду в цій частині та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі зазначив, що рішення від 11.12.2015 № 81/11-01 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до п.п."е" п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України винесено ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області на підставі наданих їм в електронному вигляді даних про внесення до Єдиного державного реєстру відомостей щодо скасування реєстраційної дії (державної реєстрації юридичної особи шляхом злиття) за судовим рішення від 27.11.2015 № 13059990024008407 по ТДВ "ЖЛ", Самостійного рішення вони не виносили. Вважає, що оспорювані рішення прийняті на підставі чинного законодавства. Суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов в цій частині.

Позивач та третя особа судове рішення в частині як задоволення позову так і в частині відмови у задоволені позову не оскаржували.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні апеляційну скаргу податкового органу підтримали в повному обсязі.

Представник позивача, відповідача апеляційну скаргу не визнав. Вважає судове рішення таким, що винесено у відповідності до вимог Закону. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що ТДВ "ЖЛ" було зареєстроване у ОСОБА_2 ОДПІ як платник податку на додану вартість з 18.03.2011.

27.11.2015, на виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 у справі №819/3419/15, державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців, легалізації об"єднань громадян ОСОБА_2 міського управління юстиції ОСОБА_7 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо ТДВ "ЖЛ", внесено запис про скасування реєстраційної дії державної реєстрації юридичної особи шляхом злиття; від 15.03.2011 запис № 13051340000008407.

ОСОБА_2 об"єднаною державною податковою інспекцією відповідно прийнято рішення про анулювання податкової реєстрації ТДВ "ЖЛ" та рішення № 81/11-01 від 11.12.2015 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТДВ "ЖЛ".

Підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стало внесення інформації щодо скасування реєстраційної дії (державної реєстрації юридичної особи шляхом злиття) за судовим рішенням від 27.11.2015 № 13059990024008407, що підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та відповідно до п.п."е" п.184.1. ст.184 Податкового кодексу України.(а.с.11-12).

Вважаючи, що вказані рішення є протиправними, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави та порядок анулювання реєстрації платника податків визначено ст.184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2752-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1130 від 14.11.2014 (далі-Положення № 1130).

Відповідно до п. 5.1 Положення № 1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

Так, відповідно до п.п."е" п.184.1. ст.184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду.

Згідно п.184.2. ст.184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Пунктом 5.5. Положення №1130 визначено, що контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами є : судове рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язане з банкрутством, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру про внесення запису щодо такого рішення ; судове рішення про анулювання (скасування, визнання недійсною) податкової реєстрації, про звільнення від сплати податку на додану вартість ; судове рішення про скасування (визнання недійсною) державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця у випадках, передбачених законом, якщо таке рішення прийнято судом до 01 липня 2004 року, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру про початок процесу проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (підстава - підпункт "е" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу)

Згідно з п. 5.6 Положення № 1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Системний аналіз зазначених норм Податкового кодексу та Положення дає підстави для висновку, що викладені в них норми мають імперативний характер, тобто, норми, виражені в категоричних розпорядженнях і діють вони незалежно від розсуду суб'єкта права. Імперативність вказаних правових норм податкового права проявляється ще й у тому, що учасники податкових правовідносин самі не мають права змінювати їх за своєю згодою. Це однаково стосується і платника податків, і податкових органів, оскільки підстави та порядок анулювання реєстрації платника податків чітко визначено в Податковому кодексі України та розширеному тлумаченню не підлягають. Тобто, у категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії, які не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів.

Встановлено, що підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податків, в тому числі платника ПДВ податковим органом визначено п.п."е" п.184.1. ст.184 Податкового кодексу України.

Приймаючи такі рішення на підставі даних з Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про скасування реєстраційної дії (державної реєстрації юридичної особи шляхом злитття) за судовим рішенням від 27.11.2015 №13059990024008407 по Товариству з додатковою відповідальністю "ЖЛ", відповідач вважав, що скасування державної реєстрації є тотожним поняттям ліквідації юридичної особи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поняття ліквідації юридичної особи не є тотожним поняттю скасування державної реєстрації юридичної особи.

Так, ліквідація - це припинення діяльності юридичної особи без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків ліквідованого суб'єкта іншим юридичним особам.

Випадки добровільної ліквідації юридичної особи передбачено ст. 59 Господарського кодексу та ст. 110 Цивільного кодексу.

Згідно ст.59 Господарського кодексу України юридична особа може втрачати цивільну правоздатність і дієздатність лише у двох випадках: у випадку ліквідації або у випадку припинення.

Так, ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;

3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Крім того, відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Одночасно, ч. 1 ст.33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1,2 ст.38 Закону суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Крім того, Цивільний кодекс України містить пряму норму про те, що цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

Колегія суддів також вважає, що судом при вирішенні спору правомірно застосована практика Європейського Суду з прав людини, зокрема справи "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine) , "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine), "Горжелік та інші проти Польщі" (Gorzelik and Others v. Poland), "Скордіно проти Італії (№ 1)" (Scordino v. Italy).

Європейський Суд з прав людини визнає, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобовязаний переконатись у тому, що спосіб, у який тлумачиться та застосовується національне законодавство, приводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду.

У вказаних рішеннях ЄСПЛ проти України, Суд приходить до висновку, що відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з такого важливого фіскального питання, яка призводила до його суперечливого тлумачення судом, порушує вимоги Конвенції щодо "якості закону".

Принцип тлумачення норм права на користь платника податків закріплений також у п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України, відповідно якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, поняття ліквідації юридичної особи не є тотожним поняттю скасування державної реєстрації юридичної особи.

Крім того, встановлено, що на момент винесення податковим органом оскаржуваних рішень, судових рішень, що набрали законної сили про ліквідацію або припинення ТДВ "ЖЛ" не було, так як і учасниками ТДВ "ЖЛ" не приймалося рішень про його ліквідацію або припинення.

Також було відсутнє судове рішення суду, яке б набрало законної сили на момент прийняття рішення відповідачем про анулювання податкової реєстрації ТДВ "ЖЛ".

Відтак, суд дійшов вірного висновку, що у ОСОБА_2 ОДПІ не було правових підстав для анулювання податкової реєстрації ТДВ "ЖЛ" та для анулювання реєстрації платника ПДВ ТДВ "ЖЛ".

Крім того встановлено, що на момент внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про скасування державної реєстрації юридичної особи ТДВ "ЖЛ" шляхом злиття; від 15.03.2011, запис №13051340000008407, та прийняття спірних рішень, постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 не набрала законної сили, що підтверджується листом Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.12.2015 № 20372/15 (а.с. 39). Законної сили зазначене рішення набрало 03.03.2016.

Також встановлено, що ухвалою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 01.12.2015 у справі № 806/5231/15, залишеною без змін ОСОБА_2 апеляційним адміністративним судом ухвалою від 14.12.2015, було забезпечено позов позивача шляхом:

зупинення виконання реєстраційних дій, вчинених на підставі постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 у справі №819/3419/15, яка набрала законної сили, відносно ТДВ "ЖЛ" та ЗАТ "Житомирські ласощі" державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, легалізації обєднань громадян ОСОБА_2 міського управління юстиції ОСОБА_7;

заборони ОСОБА_2 міському управлінню юстиції, державним реєстраторам відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, легалізації обєднань громадян ОСОБА_2 міського управління юстиції, вчиняти дії щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (код 37546647), вносити відомості щодо припинення повноважень керівних органів ТДВ "ЖЛ";

заборони будь-яким установам вчиняти дії: ліквідацію (закриття, блокування) поточних рахунків ТДВ "ЖЛ" у банках, зупинення митного оформлення вантажів, виплату заробітної плати працівникам ТДВ "ЖЛ", сплату обовязкових податків та зборів, переоформлення права власності на рухоме та нерухоме майно ТДВ "ЖЛ" на інших осіб, тощо на підставі Постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 № 819/3419/15, яка не набула законної сили (а.с.26-30).

Тобто, на час прийняття відповідачем спірних рішень існувала заборона на вчинення дій, зокрема, щодо зупинення сплати обовязкових податків та зборів, про що були повідомлені податкові органи. Підтвердженням даних обставин є листи ТДВ "ЖЛ" від 11.12.2015 № 6318/2 та від 27.11.2015 № 6193/2 (а.с. 20-24).

З огляду на викладене, на час винесення відповідачем оскаржуваних рішень, ТДВ "ЖЛ" мало статус суб"єкта господарювання, що міг здійснювати підприємницьку діяльність і сплачувати податки.

Також в матеріалах справи міститься довідка від 09.06.2016, підписана начальником управління-начальника відділу реєстрації та обліку платників ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС, згідно якої зазначено: стан платника податків ТДВ "ЖЛ" - припинено, але не знято з обліку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про анулювання податкової реєстрації Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" та рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 81/11-01 від 11.12.2015 року прийняті відповідачем безпідставно, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак ухвалив судове рішення про скасування оскаржуваних рішень з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржувалось, тому правомірність його прийняття в цій частині судовою колегією не переглядається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення, постанову ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від "09" червня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

ОСОБА_3

Повний текст cудового рішення виготовлено "01" серпня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" вул.Покровська,67,м.Житомир,10003

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області пл. Перемоги, 2,м. Житомир,10014

4-третій особі: Закрите акціонерне товариство "Житомирські ласощі" - вул. Щорса, 67,м.Житомир,10003,