Ухвала суду № 59377731, 28.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 р.Справа № 552/1732/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Київського районного суду м. Полтави від 15.06.2016р. по справі № 552/1732/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України Київського району м.Полтави від 18 березня 2016 року №14;

- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 15 квітня 2016 року №1;

- зобовязати Полтавське обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити позивачу з дати звернення за призначенням пенсії 27.01.2015 року дострокову пенсію за віком по списку №2 з урахування стажу роботи за період:

з 02 грудня 1981 року по 08 липня 1983 року на посаді електрозварника ручного зварювання в вагонному депо Дебальцево-Сортувальне;

з 04 вересня 1989 року по 08 жовтня 1989 року на посаді гірника підземного енергомеханічного відділу ДП «Сніжнеантрацит»;

з 01 червня 1992 року по 29 жовтня 1999 року на посаді машиніста холодильно-аміачних установ на Сніжнянській ковбасній фабриці (ЗАТ «Сніжнянська ковбасна фабрика»);

з 19 вересня 2000 року по 01 грудня 2000 року, з 05 листопада 2001 року по 17 січня 2002 року на посаді електрозварювальника, електрогазозварювальника на Ланівському молочно-консервному комбінаті (ЗАТ «Ланівський молочно-консервний комбінат»).

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 15.06.2016 року позов задоволено частково. Скасовано рішення управління Пенсійного фонду України Київського району м.Полтави від 18 березня 2016 року №14 щодо відмови позивачу в призначенні дострокової пенсії за віком по списку №2. Скасовано рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 15 квітня 2016 року №1 щодо відмови позивачу в призначенні дострокової пенсії за віком по списку №2. Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області врахувати до стажу роботи, що дає позивачу право на призначення дострокової пенсії за віком по списку №2, період його роботи: з 02 грудня 1981 року по 08 липня 1983 року на посаді електрозварника ручного зварювання в вагонному депо Дебальцево-Сортувальне; з 04 вересня 1989 року по 08 жовтня 1989 року на посаді гірника підземного енергомеханічного відділу ДП «Сніжнеантрацит»; з 01 червня 1992 року по 29 жовтня 1999 року на посаді машиніста холодильно-аміачних установ на Сніжнянській ковбасній фабриці (ЗАТ «Сніжнянська ковбасна фабрика»); з 19 вересня 2000 року по 01 грудня 2000 року, з 05 листопада 2001 року по 17 січня 2002 року на посаді електрозварювальника, електрогазозварювальника на Ланівському молочно-консервному комбінаті (ЗАТ «Ланівський молочно-консервний комбінат». Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити позивачу дострокову пенсію за віком по списку №2 з 27 січня 2016 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені адміністративного позову в повному обсязі.

Позивачем надано заперечення на апеляційну скаргу, викладено свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Полтави від 15.06.2016 року без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 14.07.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, на підставі наданих позивачем органам ПФУ документів відповідно до рішення управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві від 18 березня 2016 року №14 враховано період роботи позивача :

у вагонному депо Дебальцеве-Сортувальне 1 рік 7 місяців 7 днів,

на АТ «Мотор-Січ» 1 рік 4 місяці 16 днів,

у ДП «Центральні електромеханічні майстерні» 4 роки 1 місяць 4 дні,

в ДП «Сніжнеантрацит» 26 днів,

на ТОВ «Завод ЗБВ №7» 1 рік 9 місяців 8 днів.

Таким чином пільговий стаж роботи позивача управлінням обрахований у 8 років 11 місяців 1 день (а.с.12).

Рішенням Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 15 квітня 2016 року №1 у пільговий стаж роботи позивача враховано лише його роботу на АТ «Мотор-Січ» 1 рік 4 місяці 16 днів, у ДП «Центральні електромеханічні майстерні» 4 роки 1 місяць 4 дні та на ТОВ «Завод ЗБВ №7» 1 рік 9 місяців 6 днів, а всього 7 років 3 місяці 24 дні (а.с.55-56).

В той же час судом встановлено, що позивач, крім наведених вище робіт, працював на роботах зі шкідливими та важкими умовами, що надають право на призначення йому дострокової пенсії за списком №2:

з 02 грудня 1981 року по 08 липня 1983 року на посаді електрозварника ручного зварювання в вагонному депо Дебальцево-Сортувальне,

з 04 вересня 1989 року по 08 жовтня 1989 року на посаді гірника підземного енергомеханічного відділу ДП «Сніжнеантрацит»,

з 01 червня 1992 року по 29 жовтня 1999 року на посаді машиніста холодильно-аміачних установ на Сніжнянській ковбасній фабриці (ЗАТ «Сніжнянська ковбасна фабрика»),

з 19 вересня 2000 року по 01 грудня 2000 року, з 05 листопада 2001 року по 17 січня 2002 року на посаді електрозварювальника, електрогазозварювальника на Ланівському молочно-консервному комбінаті (ЗАТ «Ланівський молочно-консервний комбінат»).

Проте, рішеннями управління Пенсійного фонду України Київського району м.Полтави від 18 березня 2016 року №14 та Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 15 квітня 2016 року №1 не підтверджено пільговий стаж за ці періоди.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з метою відновлення порушеного права позивача, прийшов до висновку про необхідність зобов'язати відповідача врахувати вказані періоди роботи позивача до стажу роботи, що дає йому право на призначення дострокової пенсії за віком по списку №2, а також зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими та важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Згідно з абз. 3 п. 1 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 р. № 383 (далі - Порядок № 383), цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року, тобто з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442, якою затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Згідно з п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці позивач надав відповідачу трудову книжку із записами про займані посади і періодами виконуваної роботи.

Колегія суддів зазначає, що спеціальний стаж, це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення, та який є складовою частиною загального трудового стажу.

Таким чином, основним документом, який характеризує трудову діяльність особи, є трудова книжка. За записами в трудовій книжці визначається як загальний стаж роботи, так і стаж роботи, який дає право на пільгову пенсію.

Відповідно до копії трудової книжки БТ-1 №4759464, виданої 03.06.1978 року, позивач:

з 02 грудня 1981 року по 08 липня 1983 року на посаді електрозварника ручного зварювання в вагонному депо Дебальцево-Сортувальне,

з 04 вересня 1989 року по 08 жовтня 1989 року на посаді гірника підземного енергомеханічного відділу ДП «Сніжнеантрацит»,

з 01 червня 1992 року по 29 жовтня 1999 року на посаді машиніста холодильно-аміачних установ на Сніжнянській ковбасній фабриці (ЗАТ «Сніжнянська ковбасна фабрика»),

з 19 вересня 2000 року по 01 грудня 2000 року, з 05 листопада 2001 року по 17 січня 2002 року на посаді електрозварювальника, електрогазозварювальника на Ланівському молочно-консервному комбінаті (ЗАТ «Ланівський молочно-консервний комбінат»). (а.с. 8-10)

Таким чином, періоди роботи з 02 грудня 1981 року по 08 липня 1983 року, з 04 вересня 1989 року по 08 жовтня 1989 року, з 01 червня 1992 року по 29 жовтня 1999 року, з 19 вересня 2000 року по 01 грудня 2000 року, з 05 листопада 2001 року по 17 січня 2002 року підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2.

Так, згідно з п.1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до даних довідок Вагонного депо Дебальцеве-Сортувальне ДП «Донецька залізниця» від 12.09.2013 року №279, від 28.12.2015 року № 189 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії, вбачається, що позивач в період з 02.12.1981 року по 08.07.1983 року працював повний робочий день у вагонному депо Дебальцеве-Сортувальне за професією електрозварника ручного зварювання. (а.с.57, 58)

Відповідно до даних довідки ДП «Сніжнеантрацит» від 14.05.2012 року №14/3-27-12-1887 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, позивач працював повний робочий день в ДП «Сніжнеантрацит» з 04.09.1989 року по 08.09.1989 року на посаді горноробочий підземний енерго-механічного відділу з повним підземним робочим днем у шахті. (а.с.59)

Довідкою ДП «Сніжнеантрацит» від 06.05.2012 року №14/3-27-12-1946 визначено кількість спусків та підйому позивача у шахту. (а.с.61)

Відповідно до наказу ЗАТ «Сніжнянська ковбасна фабрика» від 24.07.1995 року №79 про внесення змін до списку №2 у зв'язку з повторною атестацією робочого місця машиніста холодильних установок, дана професія відноситься до Списку №2. (а.с.13)

Згідно з довідкою архівного відділу Сніжнянської міської ради від 07.05.2012 року №12-44/83-34, згідно якої позивач з 01 червня 1992 року по 29 жовтня 1999 року працював машиністом холодильно-аміачних установок в орендному колективі Сніжнянської ковбасної фабрики. (а.с.15)

Довідками архівного відділу Сніжнянської міської ради від 16.07.2012 року №12-44/150-34 та від 16.07.2012 року №12-44/151-34 про заробітну плату підтверджено, що позивач за період з січня 1990 року по жовтень 1999 року за час роботи в орендному колективі Сніжнянської ковбасної фабрики, ЗАТ «Сніжнянська ковбасна фабрика» отримував заробітну плату. (а.с.16-17)

Відповідно до архівної довідки Обєднаного трудового архіву Карлівської районної ради Полтавської області від 04.08.2015 року №05-64/829 позивач був прийнятий на посаду електрозварювальника з 19.09.200 року по 01.12.2000 року, з 05.11.2001 року по 17.01.2002 року - електрогазозварювальника. (а.с. 22)

Відповідно до даних особової картки позивача, він працював в АТЗТ «Ланнівський МКК» з 19.09.2000 по 01.12.2000 року електрозварювальником та з 05.11.2001 року по 17.01.2002 року електрогазозварювальником. (а.с.23-24)

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно не приймає до уваги документи, надані позивачем, якими підтверджено всі періоди роботи позивача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання призначити пільгову пенсію за віком, передбачену п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівнику, зайнятому з особливо шкідливими та важкими умовами праці по Списку № 2, є обґрунтованими, і, як наслідок, підлягають задоволенню

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів також зазначає, що Полтавським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір.

При відкритті провадження у справі за клопотанням Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області сплату судового збору було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 наведеної статті розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення адміністративного суду встановлено на рівні 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Матеріалами справи підтверджено, що розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання цієї позовної заяви, становив 551 грн. 21 коп.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги становить 606 грн. 32 коп.

Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на постанову Київського районного суду м. Полтави від 15.06.2016 року становить 606 грн. 32 коп.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним стягнути з Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області судовий збір за подання апеляційної скарги у зазначеному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 15.06.2016р. по справі № 552/1732/16-а залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, , рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 29.07.2016 р.