Ухвала суду № 59377496, 28.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/4278/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Коверзнев В.О. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій відповідача з приводу відмови здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, починаючи з 01.12.2015 без встановлення обмеження у часі, в зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим пенсіонерам на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з розрахунку 81% суми заробітної плати провідного казначея, включивши як складові заробітної плати: посадовий оклад в сумі 1723 грн., надбавку за 10 ранг державного службовця в сумі 80 грн., надбавку за вислугу років (20%) в сумі 360 грн. 60 коп., середній розмір надбавки за високі досягнення у праці в сумі 497 грн. 63 коп., середню суму премії в розмірі 1693 грн. 09 коп.; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії із зазначених підстав, починаючи з 01.12.2015.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2016 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з приводу відмови ОСОБА_2 здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, в розмірі 81% місячного заробітку, починаючи з 01.04.2016, в зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим пенсіонерам на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013. Зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, починаючи з 01.04.2016 (без встановлення обмеження у часі), в зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим пенсіонерам на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з розрахунку 81% суми заробітної плати провідного казначея, включивши як складові заробітної плати: посадовий оклад в сумі 1723 грн., надбавку за 10 ранг державного службовця в сумі 80 грн., надбавку за вислугу років (20%) в сумі 360 грн. 60 коп., середній розмір надбавки за високі досягнення у праці в сумі 497 грн. 63 коп., середню суму премії в розмірі 1693 грн. 09 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено.

На вказане рішення відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій пенсійний орган просив скасувати зазначену постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, при цьому посилається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом установлено, що позивач перебуває на обліку у Чернігівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України і з 11.01.2009 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 81% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

15.04.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру її пенсії, у зв'язку із підвищенням посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013.

Листом від 27.04.2016 № 87/02/С-7 відповідач повідомив позивача про відмову у здійсненні перерахунку її пенсії, мотивувавши це тим, що згідно із п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" з 01.06.2015 пенсії в порядку та на умовах визначених Законом України "Про державну службу" не призначаються, а раніше призначені - не перераховуються, призначені в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про державну службу", не перераховуються.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що позивач має право на перерахунок пенсії, в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям з 01.04.2016 (враховуючи положення ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), а відтак дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії згідно статті 37-1 Закону України "Про державну службу", у зв'язку з підвищенням посадових окладів Постановою № 1013, починаючи з 01.04.2016 є протиправними.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Згідно із частинами другою та п'ятою статті 37 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" від 16 січня 2003 року №432-IV пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Така редакція статті 37 Закону України "Про державну службу" існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами "а" та "б" підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-VI.

Відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" 28 грудня 2014 року №76-VIII текст статті 37-1 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", в редакції, яка була чинна до 15.12.2015, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 9 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" був виключений, а 5 змінений.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Кабінетом Міністрів України на виконання змін до статті 37-1 закону України "Про державну службу" не було визначені умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

Відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Судова колегія враховує, що позивачеві під час виходу на пенсію, державою було гарантовано належний рівень пенсійного забезпечення, в тому числі право на перерахунок його пенсії, при цьому на рівні Основного Закону унормовано неприпустимість звуження таких прав позивача.

Так, статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення "Кечко проти України" від 08.11.2005 якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Згідно положень частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі "Суханов та Ільченко проти України" (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26.09.2014, за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

В контексті наведеного, колегія суддів акцентує увагу також на тому, що нова редакція ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України, свідчить про те, що можливість здійснення такого перерахунку не було скасовано або відмінено, зокрема пенсіонерам, яким пенсію було призначено до прийняття Закону №76-VIII, натомість повноваження щодо визначення порядку здійснення такого перерахунку надано Уряду України, пасивна поведінка якого при вирішенні цього питання унеможливлює реалізацію Конституційного права осіб на достатній життєвий рівень.

Доводи скаржника про те, що станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено про скасування норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України, зокрема "Про державну службу", у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" затверджені схеми посадових окладів, в тому числі керівних працівників і спеціалістів управлінь Пенсійного фонду України..

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" передбачено, що міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів необхідно вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Таким чином, враховуючи, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що 01 грудня 2015 року була збільшена заробітна плата зокрема, по посаді, на який працював позивач.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, водночас, дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії є протиправними

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, відповідачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Крім того, апелянт подаючи апеляційну скаргу, просив відстрочити сплату судового збору до вирішення справи апеляційним судом.

Відповідно до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з положеннями пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальний розмір заробітної плати станом на 1 січня 2016 року встановлено в розмірі 1378,00 грн.

При цьому згідно із ч. 3 ст. 6 цього Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, у позовній заяві об'єднано дві самостійні вимоги немайнового характеру.

Враховуючи наведене, ставка судового збору за подання позову у даній справі становить 1102,40 грн. (1378*0,4)х2).

Враховуючи наведене, сума судового збору, яка підлягає стягненню з апелянта становить 1212,64 грн. (1102,4х110%).

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 червня 2016 року - без змін.

Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (пр-т Перемоги, 139, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 40378209) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 1212,64 грн. (одна тисяча двісті дванадцять гривень 64 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяІ.О. Грибан СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 01 серпня 2016 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.