Постанова № 59377430, 28.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 712/3187/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Пироженко В.Д.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про зобов`язання здійснити виплату щомісячного грошового утримання судді,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправними та скасувати рішення комісії по розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій та відказних справ при Управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області від 24 грудня 2015 року (протокол №71/2) про відмову в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді, а також зобов'язати призначити та здійснювати виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82 % грошового утримання (суддівської винагороди) судді, який працює на відповідній посаді судді господарського суду Черкаської області без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 06 серпня 2015 року.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2016 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що норми і положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо пенсійного забезпечення втратили чинність із 01 червня 2015 року.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області задовольнити, постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2016 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд встановив, що ОСОБА_2 працювала на посаді судді господарського суду Черкаської області. Позивач 12 лютого 2014 року звернулася до Верховної Ради України та Вищої ради юстиції із заявами про звільнення з посади судді у зв'язку із виходом у відставку. Вища рада юстиції 18 червня 2015 року прийняла рішення про внесення подання до Верховної ради України про звільнення ОСОБА_2 із посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку. Постановою Верховної Ради України від 16 липня 2015 року № 636-VІІІ позивача було звільнено з посади судді. Наказом від 05 серпня 2015 року № 95-к ОСОБА_2 відраховано зі штату господарського суду Черкаської області.

Після звільнення з посади судді ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді.

Рішенням комісії по розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій та відказних справ при Управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області від 24 грудня 2015 року № 71/2 позивачу було відмовлено у призначенні щомісячного довічного грошового утримання.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача про вихід у відставку не була своєчасно розглянута з незалежних від неї причин, у зв'язку з чим ОСОБА_2 має право на призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законодавства, що діяло на час подачі відповідної заяви.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не ґрунтується на вимогах закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на час подачі ОСОБА_2 заяви про відставку, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу», або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно з ч. 3 ст. 138 вказаного Закону у зазначеній редакції щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

У подальшому до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» неодноразово вносилися зміни, які стосувалися розміру щомісячного довічного грошового утримання. З прийняттям Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» Закон України «Про судоустрій і статус суддів» був викладений у новій редакції.

Із 01 квітня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». Відповідно до п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

До 01 червня 2015 року закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах - не прийнятий.

Відтак, з 01 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», втратили чинність.

ОСОБА_2 була звільнена із посади судді у зв'язку з виходом у відставку та звернулася до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання після 01 червня 2015 року.

Зазначені обставини стали підставою для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_2 про призначення щомісячного довічного грошового утримання.

Перевіряючи законність зазначеної підстави для відмови в призначенні щомісячного довічного грошового утримання, колегія суддів керується тим, що у відповідності до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року у справі №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За змістом до ч. 1 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, щомісячне довічне грошове утримання призначається судді, який вийшов у відставку.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми права, які були чинними на час виходу ОСОБА_2 у відставку та звернення до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання.

Як раніше зазначалося, на час виникнення спірних правовідносин норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким щомісячне довічне грошове утримання призначається відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втратили чинність.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що комісія по розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій та відказних справ при Управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області прийняла законне і обґрунтоване рішення від 24 грудня 2015 року № 71/2 про відмову у призначенні ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання.

Посилання суду першої інстанції на те, що позивач має право на призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законодавства, яке діяло на час подачі заяви про відставку, колегія суддів вважає необґрунтованими. Зазначений висновок суду обґрунтований тим, що заява ОСОБА_2 тривалий час розглядалася Вищою радою юстиції та Верховною Радою України із незалежних від позивача причин. Також суд першої інстанції зазначив, що згідно практики Європейського суду з прав людини позивач має право на законні і правомірні очікування на забезпечення як професійного судді у відставці.

Зазначені доводи суду першої інстанції є необґрунтованими, адже в даному випадку предметом позовом є рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про відмову у призначенні ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання.

Натомість, у справах щодо законного сподівання на отримання вигоди Європейський суд з прав людини надає оцінку діям держави в особі компетентного органу державної влади, який допустив бездіяльність та стягує справедливе відшкодування.

У даному випадку суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що тривалий розгляд заяви ОСОБА_2 про звільнення з посади судді у відставку здійснювали інші органи, ніж Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області. Покладення відповідальності на Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області за бездіяльність, яка, на думку суду першої інстанції, була допущена іншими органами, є необґрунтованим. Крім того, предметом даного спору є правомірність рішення відповідача, а не наявність підстав для відшкодування шкоди, завданої внаслідок тривалого вирішення заяви про вихід у відставку.

Таким чином, рішення Європейського суду з прав людини у справах щодо законного сподівання на отримання певної вигоди не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Колегія суддів звертає увагу на те, шо рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 положення п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» в частині скасування з 01 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Разом з тим, положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016.

Таким чином, вказане рішення Конституційним Судом України не впливає на правовідносини, що виникли між сторонами даної справи під час вирішення заяви від 06 серпня 2015 року. Однак, позивач не позбавлена можливості повторно звернутися до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання, яка підлягає вирішенню з урахуванням рішення Конституційним Судом України рішення від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області задовольнити, постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2016 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 206, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області - задовольнити.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2016 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Постанова складена у повному обсязі 29 липня 2016 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.