Ухвала суду № 59376375, 12.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 травня 2016 рокусправа № 804/274/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя:Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання:Шелепова Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Ф» від 17.02.2014 №0000451503 на суму 157283,19грн., сформовану податкову вимогу податкового органу від 25.06.2014 №1588-25 на суму 157283,19 грн. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Ф» від 24.06.2014 №3282771 на суму 78902,87грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 157 КАС України.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що аналогічні позовні вимоги були предметом розгляду у справі №804/6070/15 за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із земельного податку. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2015, яка набрала законної сили, стягнуто з позивача на користь державного бюджету заборгованість по земельному податку в сумі 210428,78 грн. Суд дійшов висновку, що фактично, позовні вимоги, які є предметом розгляд справи №804/274/16 і справи № 804/6070/15 є аналогічними за своєю суттю, а саме: заборгованість позивача по земельному податку з фізичних осіб на суму 210428,75 грн., що нарахована відповідно до податкових повідомлень-рішень, тобто предметом позову в обох справах є одні і ті ж обставини, правомірність яких позивач ставить під сумнів.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскільки предметом спору у справі №804/6070/15 є стягнення коштів контролюючим органом відповідно до статей 14, 20, 95 ПК України і підставою звернення податкового органу до суду була несплата грошового зобовязання відповідача, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, а предметом спору у справі №804/274/16 є визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, отже у вказаних справах є різними як предмет

так і підстави позову. Нетотожність хоча б одного елемента не перешкоджає заінтересованим особам звернутись до суду з адміністративним позовом, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Умовами застосування цієї підстави для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що постанова чи ухвала, яка набрала законної сили, постановлена за позовом, який є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елемента не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

Отже, для правильного вирішення питання щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, необхідно визначити предмет та підстави позову у справах.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування . Під підставою позову розуміються обставини, з яких випливає право вимоги позивача та на яких позивач їх засновує.

Предмет позову становлять матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2015, залишеною в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 частково задоволено позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного бюджету заборгованість по земельному податку в сумі 210428, 78 грн. (а.с. 51)

Предметом спору у справі №804/6070/15 було стягнення узгодженого податкового зобовязання із земельного податку на підставі податкових повідомлень-рішень винесених ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська форми «Ф» від 17.02.2014 №0000451503 на суму 157283,19 грн., форми «Ф» від 24.06.2014 №3282771 на суму 78902,87 грн. та податкової вимоги ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 25.06.2014 №1588-25 на суму 157283,19 грн.

Предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги з підстав здійснення податковим органом донарахування земельного податку з порушенням норм законодавства.

Відповідно до матеріалів даної справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання податкового органу про залишення позову без розгляду у звязку з пропущенням позивачем строку звернення до суду, встановленого частиною 5 статті 99 КАС України.

Так, відповідно до змісту вказаної ухвали, суд першої інстанції, на підставі норм пункту 56.18 статті 56 та статті 102 Податкового кодексу України, якими встановлено спеціальні строки, які мають перевагу у застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним статтею 99 КАС України, та відповідно до яких, платник податків може звернутись до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення, дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Отже, суд застосовує положення пункту 4 частини 1 статті 157 КАС України у разі, якщо набрало законної сили судове рішення у тотожній адміністративній справі, тобто: спір у такій справі виник між тими самими сторонами; спір у справі стосується одного й того самого предмета; позов у справі заявлений з тих самих підстав.

У даному випадку підстави та предмет позову не є тотожними та, як наслідок, відсутні підстави до застосування процесуальних наслідків, визначених пунктом 4 частини 1 статті 157 КАС України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 199, пункту 4 частини 1 статті 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її та направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись п.3 ч.1 ст.199, п. 4 ч. 1 ст.202, 204, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі №804/274/16 - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:Т.І. Ясенова

Суддя:А.В. Суховаров

Суддя:О.В. Головко