Постанова № 59376083, 28.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

28 липня 2016 року 16:07 справа №826/84/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТАГРО"доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування рішенняНа підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 липня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАТАГРО" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ЛАТАГРО") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Подільському районі), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 17 грудня 2015 року №20269/10/26-56-16-05.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/84/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 28 липня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення ДПІ у Подільському районі №20269/10/26-56-16-05 про опис майна у податкову заставу від 17 грудня 2015 року на підставі статті 89 Податкового кодексу України вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності "ЛАТАГРО", а у разі, якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням про опис майна у податкову заставу, у зв'язку з відсутністю у нього податкового боргу та скасуванням податкової вимоги за результатами адміністративного оскарження.

Відповідач у письмовому запереченні зазначив про відповідність оскаржуваного рішення вимогам Податкового кодексу України.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлює, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Таким чином, необхідною підставою для опису майна у податкову заставу є наявність у платника податкового боргу та надсилання податкової вимоги.

При цьому за визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до податкової вимоги ДПІ у Подільському районі від 06 травня 2015 року №4263-23 повідомлено ТОВ "ЛАТАГРО", що станом на 05 травня 2015 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість становить 7 776 259,00 грн.

У письмовому запереченні проти позову відповідач зазначив, що наявність у ТОВ "ЛАТАГРО" податкового боргу у розмірі 7 087 782,00 грн. підтверджена постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі №826/14774/15 за позовом ТОВ "ЛАТАГРО" до ДПІ у Подільському районі про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Суд встановив, що у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі №826/14774/15 зазначено, що фактично податковий борг ТОВ "ЛАТАГРО" виник на підставі податкової декларації за лютий 2015 року.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому суд враховує, що у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі №826/14774/15 встановлено наявність у позивача податкового боргу, водночас зазначає, що згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 14 листопада 2012 року №2379/12/13-12, передбачене частиною першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у ТОВ "ЛАТАГРО" суми податкового боргу у будь-якому розмірі та з будь-якого податку.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до рішенням ГУ ДФС від 26 лютого 2016 року №4407/10/26-15-16-01-16 про результати розгляду первинної скарги за результатами розгляду скарги ТОВ "ЛАТАГРО" на податкову вимогу ДПІ у Подільському районі від 06 травня 2015 року №4263-23 встановлено, що станом на 05 травня 2015 року в інтегрованих картках АІС "Податковий блок" обліковувався "технічний" податковий борг, автоматично сформований в інтегрованій картці внаслідок некоректного заповнення платником податку додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість, у зв'язку із чим скасовано податкову вимогу від 06 травня 2015 року №4263-23 та зобов'язано ДПІ у Подільському районі привести дані інтегрованих карток платника податку ТОВ "ЛАТАГРО" з податку на додану вартість у відповідність до вимог законодавства.

Таким чином, з урахуванням відсутності у справі доказів наявності у позивача податкового боргу та скасування податкової вимоги, суд приходить до висновку про безпідставність прийняття відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу та необхідність його скасування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Подільському районі не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ЛАТАГРО" підлягає задоволенню.

Частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТАГРО" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про опис майна у податкову заставу від 17 грудня 2015 року №20269/10/26-56-16-05.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТАГРО" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218,00 грн. (одну тисяч двісті вісімнадцять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко