Ухвала суду № 59375111, 02.08.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

02 серпня 2016 року №813/1955/16

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сакалоша В. М.,

за участю секретаря судового засідання Бравчука Д. Є.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши в судовому засіданні клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову в справі за позовом Приватного підприємства «Інтеграл Інвестиції» до Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про скасування рішень субєкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Інтеграл Інвестиції» (надалі по тексту ПП «Інтеграл Інвестиції») до Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про скасування рішень субєкта владних повноважень.

02.08.2016 року представник позивача подав до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, визначеним в ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі нотаріусам, державним виконавцям, а також іншим субєктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: магазину автозапчастин автосервісу їдальні, загальною площею 854,2 кв.м, що знаходиться за адресою Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Матросова, буд. 40-40-а, разом із земельними ділянками, на яких він розташований: земельною ділянкою площею 0,0480 га, кадастровий номер 2110400000:01:005:086 та земельною ділянкою площею 0, 1900 га, кадастровий номер 2110400000:01:005:0088.

Дане клопотання обґрунтоване таким чином.

Згідно з договором між ПП «Інтеграл Інвестиції», ОСОБА_2 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 Юрієвичем від 23.02.2012 року про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 26.06.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 23.02.2012 року за реєстр. №909, ПП «Інтеграл Інвестиції було іпотекодержателем іпотечного майна, що є предметом спору в даній справі, а саме магазину автозапчастин автосервісу їдальні, загальною площею 854,2 кв.м, що знаходиться за адресою Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Матросова, буд 40-40-а, разом з земельними ділянками на яких розташований: земельною ділянкою площею 0,0480 га, кадастровий номер 2110400000:01:005:086 та земельною ділянкою площею 0, 1900 га, кадастровий номер 2110400000:01:005:0088. Дана іпотека була зареєстрована в усіх державних реєстрах нерухомого майна.

Відповідно до обставин справи, викладених у позовній заяві та підтверджених наданими доказами, 30.01.2014 року державними реєстраторами Мукачівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 були внесені відомості про припинення іпотеки. Представник позивача вважає очевидною неправомірність оскаржуваних рішень державних реєстраторів про припинення іпотеки, оскільки вони були прийняті на підставі незаконного та скасованого акту головного державного виконавця районного відділу ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_9 про добровільну реалізацію предмета іпотеки від 30.01.2014 р. та позбавили ПП «Інтеграл Інвестиції» законного права звернення стягнення на іпотечне майно.

На теперішній час існує ймовірність розпорядження в будь-який спосіб нерухомим майном, іпотекодержатилем якого було ПП «Інтеграл Інвестиції». Так, майно, що є предметом спору в даній справі, може бути безперешкодно відчужено чи надано в користування будь-якій іншій особі через відсутність іпотеки та інших обтяжень щодо нього.

Представник позивача наголошує на тому, що незаконний акт головного державного виконавця РВ ДВС ММУЮ ОСОБА_9 від 30.01.2014 року про добровільну реалізацію предмета іпотеки був спробою (до певної міри вдалою) протиправно вивести вказане майно з іпотеки з можливістю подальшого ним розпорядження. Представник позивача переконаний, що подібні спроби можуть повторитися і в майбутньому.

На думку представника позивача, зважаючи на існування загрози відчуження майна на користь третіх осіб в будь-який час, існує очевидна небезпека порушення прав та інтересів ПП «Інтеграл Інвестиції» до ухвалення рішення в адміністративній справі, та є всі підстави вважати, що для відновлення їхніх прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

У звязку з вищенаведеним та керуючись ст. 117 КАС України представник позивача просить вжити заходів забезпечення адміністративного позову.

В судовому засіданні представник позивача клопотання підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши клопотання позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується це клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даної заяви, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання позивача підлягає задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Відповідно до вимог п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст. 117 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можна запобігти.

Приймаючи рішення з приводу заявленого клопотання судом враховано, що відповідно до положень ч. 1 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_10 проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.

Розглядаючи та вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення. Власне, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого заходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

На переконання суду, спосіб забезпечення позову, про який просить позивач є розумним, адекватним та необхідним. Суд вважає достатньо обґрунтованим припущення, що не вжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з тим, що на теперішній час існує ймовірність розпорядження в будь-який спосіб нерухомим майном, іпотекодержателем якого було ПП «Інтеграл Інвестиції». Так, майно, що є предметом спору в даній справі, може бути безперешкодно відчужено чи надано в користування будь-якій іншій особі через відсутність іпотеки чи інших обтяжень щодо нього.

Власне, скасований згодом акт головного державного виконавця РВ ДВС ММУЮ ОСОБА_9 від 30.01.2014 року про добровільну реалізацію предмета іпотеки справді міг бути спробою протиправно вивести вказане майно з іпотеки з можливістю подальшого ним розпорядження. Суд розуміє, що подібні спроби можуть повторитися і в майбутньому.

Суд погоджується із доводами представника позивача, що проведення державної реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно до постанови остаточного рішення по суті спору, безумовно вплине на можливість виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову. Так, невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про скасування рішення субєкта владних повноважень.

Справді, зміна власника спірного майна унеможливить чи значно утруднить поновлення іпотечного права ПП «Інтеграл Інвестиції». У такому випадку навіть при вирішенні справи на користь ПП «Інтеграл Інвестиції», необхідно буде докласти значних зусиль і витрат часу та коштів для захисту їхніх прав та законних інтересів шляхом подання нової позовної заяви до адміністративного суду.

Таким чином, суд вбачає дві обставини, передбачені ст. 117 КАС України, що є підставами для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ПП «Інтеграл Інвестиції» до ухвалення рішення в адміністративній справі, та факт того, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. При цьому суд вважає, що застосуванням заходів забезпечення позову не може бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можна запобігти.

Розглянувши подане клопотання про забезпечення адміністративного позову, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог, суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню, оскільки наданими позивачем доказами, що наведені на підтвердження клопотання, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, доведено: зв'язок між заходом забезпечення позову і змістом позовних вимог; очевидність небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до вирішення спору по суті та ухвалення судового рішення; необхідність на теперішній час застосування заявлених засобів забезпечення позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання ПП «Інтеграл Інвестиції» від 02.08.2016 року про забезпечення адміністративного позову слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

1.Клопотання Приватного підприємства «Інтеграл Інвестиції» про забезпечення адміністративного позову задовольнити.

2.Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, визначеним в ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі нотаріусам, державним виконавцям, а також іншим субєктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: магазину автозапчастин автосервісу їдальні, загальною площею 854,2 кв.м, що знаходиться за адресою Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Матросова, буд. 40-40-а, разом із земельними ділянками, на яких він розташований: земельною ділянкою площею 0,0480 га, кадастровий номер 2110400000:01:005:086 та земельною ділянкою площею 0,1900 га, кадастровий номер 2110400000:01:005:0088.

Ухвала діє до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 5 ст. 118 КАС України у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Сакалош В. М.