Постанова № 59375010, 01.08.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/812/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання Бутенко К.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях,-

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

В обґрунтування позову зазначив, що з 26.08.2007 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ. Згідно наказу Головного управління МВС України в Луганській області № 399 о/с від 06.11.2015 був звільнений у Запас Збройних Сил, у званні капітана міліції.

Згідно довідок № ВДЗ/1259/А від 19.01.2015, № ВДЗ/8696/А від 12.08.2015 в період з 22.07.2014 по 30.09.2014 та в період з 01.10.2014 по 06.11.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Відповідно до довідки № 54/17108 від 12.07.2016, за період з липня по грудень 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за участь в АТО.

З посиланням на порушення Відповідачем норм Конституції України, Закону України Про оплату праці, постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету, Позивач просить суд стягнути з Відповідача за період жовтень - грудень 2014 року винагороду у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення у розрахунку на місяць, а саме: за жовтень 2014 року 2439,75 грн., за листопад 2014 року 4221,44 грн., за грудень 2014 року 4731,48 грн., загальна сума 11392,67 грн.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності, надав через канцелярію суду письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат. Тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою. Відповідно до частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду. Наказом АТЦ при СБУ від 13.12.2014 № 98 позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 22.07.2014 по 30.09.2014. Однак, оскільки зазначений наказ виданий вже по закінченню бюджетного періоду, тому Відповідач був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період. Також, відповідач зазначив, що винагорода за участь в АТО за листопад 2014 року повинна розраховуватись пропорційно дням участі в АТО.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним.

З урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін та третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої статті 17 КАС України).

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) проходив службу в органах внутрішніх справ, що не заперечують сторони по справі (а.с.9,10).

Відповідно до наказу Головного управління МВС України в Луганській області № 399 о/с від 06.11.2015 був звільнений у Запас Збройних Сил, у званні капітана міліції (а.с.5).

Згідно довідок № ВДЗ/1259/А від 19.01.2015, № ВДЗ/8696/А від 12.08.2015 в період з 22.07.2014 по 30.09.2014 та в період з 01.10.2014 по 06.11.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с.6,7).

Відповідно до довідки № 54/17108 від 12.07.2016, за період жовтень, листопад, грудень 2014 року позивачу не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за участь в АТО (а.с.8).

Згідно довідки від 24.06.2016 № 54/17070 позивач у період з 19.11.2014 по 28.11.2014 перебував у відпустці (а.с.11).

Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.

На підставі наказу Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 25.06.2015 № 176 позивача включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 01.10.2014.

На підставі наказу Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 17.11.2015 № 321 Позивача було виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення, з 07.11.2015.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (далі Постанова № 158) військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 158 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (не військовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 25.06.2015 № 176 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області, зокрема, з 01.10.2014, а тому винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись саме з вказаного періоду.

Судом критично оцінюються посилання представника відповідача на необхідність виплати винагороди за участь в АТО саме за кількість днів, в яких позивач приймав участь в антитерористичній операції, оскільки вищезазначені норми не містять посилань на виплату коштів пропорційно кількості днів, відбутих у відрядженні, проте містять застереження та гарантії згідно з якими сума винагороди не може бути менша за 3000 грн.

Суд, також, критично оцінює посилання представника відповідача на видання наказу АТЦ при СБУ від 25.06.2015 № 176 по закінченню бюджетного періоду, чим позбавлено відповідача у справі можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період, оскільки дана обставина не є правовою підставою для не виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Згідно частини першої, другої статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи Кечко проти України Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 Бурдов проти Росії).

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Оскільки інформацією, зазначеною в довідці ГУМВС України у Луганській області від 12.08.2015 № ВДЗ/8696/А, підтверджується право Позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої Постановою № 158, проте зазначена винагорода за період жовтень-грудень 2014 року відповідачем не нараховувалась та не виплачувалася, суд дійшов до висновку про задоволення позоввних вимог.

Для поновлення порушених прав та законних інтересів позивача, для усунення наслідків порушених відповідачем прав позивача, суд вважає за необхідне, на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та стягнути з Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь Позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за жовтень 2014 року 3000,00 грн., за листопад 2014 року 4221,44 грн, за грудень 2014 року 4731,48 грн., всього 11952,92 грн.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання про судові витрати не вирішується у звязку з їх відсутністю.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях, - задовольнити повністю.

Стягнути з Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08670711, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період жовтень - грудень 2014 року у загальному розмірі 11952,92 грн. (одинадцять тисяч девятсот пятдесят дві гривні 92 коп.), у тому числі: за жовтень 2014 року 3000,00 грн. (три тисячі гривень), за листопад 2014 року 4221,44 грн. (чотири тисячі двісті двадцять одна гривня 44 коп.), за грудень 2014 року 4731,48 (чотири тисячі сімсот тридцять одна гривня 48 коп.), з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обовязкових платежів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя ОСОБА_2