Постанова № 59374985, 29.07.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2016 року 810/158/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

20 січня 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (далі - позивач) з позовом до публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» (далі - відповідач) про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 19 381 грн 46 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно даних особового рахунку страхувальника, у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) за грудень 2014 р. у сумі 19 381 грн 46 коп. Посилаючись на п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція), позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що всі особи, внесені до розрахунків (крім ОСОБА_1В.), працювали на робочих місцях з особливо шкідливими умовами праці на підприємстві "Білоцерківшина", правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство "Росава" (далі - ВАТ "Росава"), а не відповідач. Зазначив, що саме ВАТ "Росава" має сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (т. 5 а.с. 95-101).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 р., позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2016 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У названій ухвалі суд касаційної інстанції зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції залишилось не зясованим чи відповідач є правонаступником підприємств, де набули пільговий стаж особи, по яким позивач пред'явив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (т. 4 а.с. 206-211).

Тобто, в межах даної адміністративної справи, з поміж іншого, підлягає з"ясуванню питання правонаступництва позивача щодо підприємств, на робочих місцях зі шкідливими умовами праці яких працювали особи внесені до розрахунку.

20 липня 2016 р. представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

Відповідач є юридичною особою, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку у позивача.

Відповідно до статуту відповідач є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення № 401 Білоцерківської ради народних депутатів від 27 листопада 1990 р. (т. 2 а.с. 55-56, 59).

Позивачем було сформовано розрахунки фактичних витрати на виплату та доставку пенсій з грудня 2014 р. на загальну суму 14 710 грн 43 коп. та 4671 грн 03 коп., до яких включено: ОСОБА_2, Сліпченка М,К., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 (т. 1 а.с. 5).

Названі розрахунки були вручені відповідачу 8 грудня 2014 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 5 на звороті).

У відповідача утворилась заборгованість перед позивачем з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 на загальну суму 19 381 грн 46 коп., а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом № 1058-IV, Законом № 1788-XII.

Згідно з вимогами ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004).

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено ст. 13 Закону № 1788-XII.

Тобто, пенсійне законодавство України встановлює обовязок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємствами та організаціями, які мають у своїх виробничих підрозділах робочі місця із шкідливими умовами праці.

Відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.

Відповідно до вимог п. 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з вимогами п. 2.14 даної Інструкції, у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена в Інструкції.

Як убачається з п. 6.2. Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього п.п. 1 п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з вимогами п. 6.3. Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Позивачем було надано суду належним чином засвідчені копії документів стосовно осіб, які внесені у розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з грудня 2014 р., зокрема: копії протоколів про призначення пенсій, копії трудових книжок, копії довідок про підтвердження пільгового стажу.

При дослідженні наданих позивачем копій трудових книжок, особам, які зазначені у списку, окрім ОСОБА_1, вбачається, що вони працювали на робочих місцях в підготовчих та цехах вулканізації шинних заводів № 1 та № 2, заводу азбесто-технічних виробів, заводу гумово-технічних виробів Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумово-азбестових виробів, який було перейменовано в Білоцерківське виробниче обєднання Білоцерківшина.

Як убачається з довідки Білоцерківської міської ради Київської області від 4 липня 2016 р. № 73, правонаступником Білоцерківського виробничого обєднання Білоцерківшина є ВАТ «Росава» (т. 5 а.с. 1).

При цьому, як вже зазначалося, відповідач є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно із рішенням виконкому Білоцерківської міської ради № 401 від 27 листопада 1990 р.

При цьому Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником жодної із юридичних осіб.

При вирішенні справи судом враховано, що та обставина, що позивач не є правонаступником Білоцерківського виробничого обєднання шин і гумо-азбестових виробів досліджувалась в постанові Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 р. в адміністративній справі № 2а-4443/10/1070, яка залишена без змін, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2011 р., в постанові Київського окружного адміністративного суду від у справі № 2а-3116/12/1070, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 р., в постанові Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 р., яка в цій частині залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 р.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не є правонаступником підприємств на якому працювали особи, які внесені у список.

При вирішенні справи суд не приймає до уваги твердження позивача про те, щовідповідач видаючи довідки про підтвердження пільгового характеру роботи осіб вказаних в розрахунку, визнав факт роботи вказаних осіб на його підприємстві або на підприємстві, правонаступником якого відповідач, оскільки пенсійне законодавство не повязує обовязок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з фактом надання уточнюючих довідок.

Суд також не приймає до уваги твердження позивача про те, що відповідачем видавались довідки про стаж роботи зазначеним у списку особам на підставі рішень Білоцерківського міськрайонного суд від 29 березня 2010 р. у справі № 2-251, а отже, він має відшкодовувати витрати, оскільки вони є безпідставними. Зокрема, з копії названого судового рішення вбачається, що суд не повязує обовязок підприємства видати довідку з наявністю трудових відносин, так як, не зважаючи на те, що відповідач створений у 1990 р., суд зобовязав підприємство видати довідку на підставі трудової книжки та інших наявних первинних документів за період з 1 червня 1988 р. по 20 березня 1998 р., в тому числі і про роботу осіб на інших підприємствах (т. 5 а.с. 5-8).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обовязок щодо відшкодування пільгових пенсій, оскільки останній не є правонаступником підприємств на якому працювали особи, які внесені у список на загальну суму 18 838 грн 29 коп. (окрім ОСОБА_1В.), а тому позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими та такими, що не підлягають задвооленню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 543 грн 17 коп. (по ОСОБА_1В.) судом встановлено таке.

ОСОБА_1 набув пільговий стаж саме у відповідача, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Як убачається з заперечень відповідача, останній добровільно сплатив 543 грн 17 коп., проте, жодного документа на підтвердження сплати названої суми не надав.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" на користь Управління Пенсійного фонду у м. Білій Церкві 543 (п'ятсот сорок три) грн 17 коп. фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.