Ухвала суду № 59374872, 26.07.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 липня 2016 рокум. Ужгород№ 807/929/16

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви Хустського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Хустське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві , якою просить:

1. Визнати дії заступника начальника відділу ДВС Голосіївського РУЮ ОСОБА_1 неправомірними щодо винесення Постанови №41222805 від 09.06.2016 року про закінчення виконавчого провадження.

2. Скасувати Постанову № 41222805 від 09.06.2016 року про закінчення виконавчого провадження, винесену заступником начальника відділу ДВС Голосіївського району м. Києва ОСОБА_1

Однак, подана позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем доказ сплати судового збору до суду не наданий.

Позивачем разом з позовною заявою було подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору. Дане клопотання обґрунтоване тим, що кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків та використовуються на: 1) виплату пенсій; 2) надання соціальних послуг; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Згідно з ч.2 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені цим законом. Також, в поданому клопотанні позивач наголошував, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.

Проте, розглянувши клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, суддя приходить до висновку, що таке є необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Зокрема, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову: 1) майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати, фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Дана позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру.

Відтак, розмір необхідної до сплати позивачем - суб'єктом владних повноважень судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру повинен складати 1 розмір мінімальної заробітної плати, а саме: 1378,00 грн. за одну вимогу немайнового характеру, відповідно за дві вимоги - 2756,00 грн.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI визначено осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору.

Таким чином, позивач, виходячи з положень ст. 5 Закону України "Про судовий збір" до осіб, що звільнені від сплати судового збору, не відноситься.

У відповідності до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, майновий стан сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.

Однак, позивачем не було надано суду жодних належних доказів на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено рекомендувати суддям адміністративних судів Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії. Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 05.02.2016 року № 2 зазначає, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Окрім цього, Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові від 05.02.2016 року № 2 вказує, що як зазначено у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію, підтримав Європейський суд з прав людини у справі "ОСОБА_2 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01), а також Вищий адміністративний суд України в своїй Ухвалі від 25.09.2015 року по справі № К/800/41360/15.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у своїй Постанові від 25.09.2015 року зазначила, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та обов'язків, тобто є конкретизацією загального принципу рівності всіх перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.

Тому, звільнення від сплати судового збору в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу.

Отже, враховуючи, що позивачем не було надано суду жодних належних доказів на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав передбачених ст. 88 КАС України для звільнення позивача від сплати судового збору за подання ним позовної заяви. А тому, в задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору слід відмовити.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, позивачеві слід сплатити судовий збір та надати суду доказ про сплату судового збору в розмірі 2756,00 грн.

Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); Отримувач коштів УК у м. Ужгороді, 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача ГУ ДКСУ у Закарпатській області; Код банку отримувача (МФО) 812016; Рахунок отримувача: 31210206784002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст. 108 ч.1 Кодексу адміністративного судочинства

У Х В А Л И В:

1.Позовну заяву Хустського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Відділ ДВС Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві про скасування постанови залишити без руху.

2.Надати Позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в описовій частині даної ухвали, протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.

3.Попередити Позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

4.Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя ОСОБА_2