Постанова № 59374834, 01.06.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року (16 год. 05 хв.)Справа № 808/1098/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко

JI.O., при секретарі судового засідання Фесик A.B.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦСФЕРА»

до Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції

про: зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЦСФЕРА» (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (надалі відповідач), в якому позивач просить суд зобов'язати Комунарський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції скасувати арешт рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦСФЕРА», накладений постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження №44881853 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області №908/2011/14, виданого 09.09.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу, відповідачем неправомірно накладено арешт на рухоме майно позивача.

Позивач вважає, що оскільки виконавчі дії були відкладені до 20.10.2014, а заява від стягувача про повернення виконавчого документа надійшла 16.10.2014, примусове виконання рішення не розпочиналося, відповідно виконавчий збір та витрати, повязані з організацією та проведенням виконавчих дій, не повинні стягуватись.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з тих підстав, що повернення виконавчого документа стягувачу за його письмовою заявою не є підставою для зняття арешту, накладеного на майно боржника та скасуванню інших вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 160 КАС України 01.06.2016 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступних обставин.

Судом встановлено, що в проваджені Комунарського ВДВС Запорізького міського управління юстиції перебувала справа з виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/2011/14 виданого 09 вересня 2014 року на користь КП «Водоканал» про стягнення боргу у розмірі 352 919,68 грн.

30.09.2014 на підставі заяви КП «Водоканал» державним виконавцем Бородавко Е.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та TOB СоцСфера» було надано строк для добровільного виконання рішення до 06.10.2014.

30.09.2014 державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на все майно, що належить TOB «СоцСфера» та оголошено заборону на його відчуження.

07.10.2014 Постановою державного виконавця було відкладено провадження виконавчих дій до 13.10.2014 у зв'язку з тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження не була направлена належним чином.

14.10.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкладення виконавчих дій до 20.10.2014.

16.10.2014 до Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ надійшла заява від стягувача (КП «Водоканал») про повернення наказу про примусове стягнення на адресу КП «Водоконал» у звязку з наданням можливості ТОВ «СоцСфера» самостійно погасити борг, який на теперішній час повністю погашений.

20.10.2014 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу Стягувачу. У пункті «2» зазначеної Постанови вказано про припинення арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення.

15.12.2015 ТОВ «СоцСфера» звернулось із заявою № 923 про зняття арешту з рухомого майна до начальника Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ.

29.03.2016 було отримано відповідь № 9273 про неможливість на теперішній час зняти арешт з майна боржника, оскільки виконавче провадження ВП № 44881853 було завершено на підставі п. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», суму виконавчого збору у сумі 35 291, 96 грн. за даним виконавчим документом боржником сплачено не було, зняти арешт з майна боржника на теперішній час неможливо.

Не погодившись з діями Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції позивач звернувся за захистом своїх прав до Запорізького окружного адміністративного суду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі іменується Закон України №606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до частини першої статті 2 Закону України №606-XIV, виконання рішень покладається на державну виконавчу службу.

Частиною другою статті 2 Закону України №606-XIV передбачено, по примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Згідно до ч.1 ст. 17 Закону України №606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Щодо сплати виконавчого збору слід зазначити наступне.

Статтею 28 Закону України №606-XIV передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України №606-XIV за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України №606-XIV у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Суд зазначає, що в постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем зазначено строк для добровільного виконання, однак суд звертає увагу на ту обставину, що як вже зазначалось вище, виконавчі дії відкладались до 20.10.2014, і як наслідок, надання можливості для боржника самостійно виконати рішення теж було відкладено до початку його примусового виконання.

Постановою від 14.10.2014 провадження виконавчих дій з примусового виконання рішення відкладались до 20.10.2014, а заява стягувача надійшла 16.10.2014, тобто у строк менше семи днів з моменту винесення постанови про відкладення виконавчих дій, яка датована 14.10.2014.

Таким чином, примусове виконання рішень по зазначеному виконавчому документу не здійснювалось державною виконавчою службою, доказів про це відповідачем надано не було.

Отримавши заяву про повернення виконавчого документа стягувачу до початку примусового виконання, Комунарський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, в силу статей 25,27,28 Закону України №606-XIV, не повинен був відкривати виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору та накладати арешт на рухоме майно позивача, оскільки не було розпочато примусове виконання рішення і відповідач не зазнав витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до ст. 57 Закону України №606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України №606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Всупереч зазначеної норми закону, державним виконавцем не були вжиті заходи щодо зняття арешту на майно боржника.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що незняття арешту Комунарським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на рухоме майно позивача є протиправним, тому позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.94, 158- 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі

Зобов'язати Комунарський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції скасувати арешт рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦСФЕРА», накладений постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження №44881853 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області №908/2011/14, виданого 09.09.2014.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦСФЕРА» судовий збір у розмірі 1 378 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко