Ухвала суду № 59373357, 22.07.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/5849/16-ц

пр № 2/464/1648/16

У Х В А Л А

22.07.2016 рокусуддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво,-

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на обєкти самочинного будівництва, а саме кухню площею 10,2 кв.м. та кімнату площею 11,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Мушака, 58/3.

Однак подана позивачами позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК з огляду на наступне.

Згідно п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру. Пунктом 2 ч.1 ст.80 ЦПК України визначено, що ціною позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування є вартість цього майна; у позовах про право власності на нерухоме майно дійсною вартістю нерухомого майна. При цьому, в силу положень пунктів 5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України, дійсна вартість спірного майна повинна бути підтверджена відповідними документами (доказами). У відповідності до п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Однак, позивачем у позовній заяві не зазначено ціни позову, яка визначається з вартості предмету даного позову, яким є спірне майно обєкти самочинного будівництва за адресою: м.Львів, вул.Мушака, 58/3 та не додано жодних доказів (документів), за наявності яких можливо визначити вартість даного майна, що водночас позбавляє суд можливості вірно визначити розмір судового збору, який повинен бути сплачений виходячи із ціни даного позову. Таким чином, судовий збір в розмірі 551,20 грн. сплачений позивачем невірно - у заниженому розмірі, а не виходячи із ціни даного позову.

При цьому, слід розяснити, що відповідно до п.9 ч.1 ст.80 ЦПК України, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості. При визначені вартості майна на який особа має намір набути права власності слід керуватись Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Позивач, відповідно до ч.2 ст.60 ЦПК України, повинен провести оцінку нерухомого майна, на яке він просить визнати за собою право власності, звернувшись до відповідного експерта (оцінщика), надавши суду звіт (висновок про ринкову оцінку вартості нерухомого майна), або ж інший визначений чинним законодавством документ, який посвідчує/визначає дійсну вартість спірного майна (витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно або балансовою довідкою юридичної особи, тощо).

Позивач просить застосувати положення ч.2 ст.80 ЦПК України, оскільки експертну оцінку для встановлення вартості житлового будинку неможливо провести без правовстановлюючих документів на такий будинок. Однак таке твердження позивача є помилковим, так як в даному випадку ціна позову визначатиметься інвентаризаційною оцінкою спірного майна самочинного будівництва, яка визначається БТІ в техпаспорті на збудований обєкт або може бути оформлена БТІ окремою довідкою; не вбачається також перешкод для проведення оцінки нерухомого майна відповідним експертом професійної оціночної діяльності, за умови наявності інших необхідних для цього згідно закону документи, окрім правовстановлюючих.

Крім того, за вимогами пунктів 5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява, окрім інших даних, повинна містити викладення обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зазначаючи докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування, проте позивач у своїй позовній заяві не навів та до матеріалів не долучив жодних фактичних доказів (фактичних даних, документів) на підставі яких судом може бути вирішено питання про набуття особою права власності на обєкти самочинного будівництва, зокрема:

- довідка Бюро технічної інвентаризації про відсоток готовності обєкта самочинного будівництва, технічний паспорт будівлі;

- технічний висновок проектної організації (спеціаліста, експерта) щодо відповідності стану обєкта самочинного будівництва державним будівельним нормам із зазначенням відсотка готовності обєкта та можливості його подальшої експлуатації, в який мають бути включені генплан, архітектурно-планувальні рішення, конструктивні рішення;

- документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні,

- висновки державних органів, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог (про те, що будівництво здійснене з дотриманням будівельних норм та придатне до експлуатації);

- висновок Управління архітектури та містобудування виконкому місцевої ради щодо можливості збереження (як противаги знесенню) самочинно збудованого обєкта;

- відсутність заперечень з боку інших власника та/або мешканців багатоквартирного будинку;

- докази сплати штрафних санкцій за самовільне будівництво.

Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення недоліків такої, шляхом подання позовної заяви та/або уточнення до позову (в т.ч. додатків/доказів в обгрунтування даного позову) з дотриманням вимог ст.119 ЦПК України та сплати належного судового збору в розмірі визначеному у відповідності Закону України «Про судовий збір» з долученням оригіналу платіжного документу до матеріалів позову.

Керуючись ст.ст. 119, 121, 293 ЦПК України,

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_2 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво залишити без руху, надавши строк, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали суду, для усунення недоліків заяви.

Розяснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде їй повернута без подальшого розгляду.

На ухвалу в частині визначення розміру судових витрат може бути подано апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Чорна С.З.