Постанова № 59369334, 27.07.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/25615/14-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 03.09.2014 року звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання протиправною відмову Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва щодо перерахунку її пенсії по інвалідності відповідно до довідки про заробітну плату, виданої ПАТ «Укртелеком» від 14.03.2014р. № 10/1; зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії по інвалідності з 01.09.2013 року та стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що з 01.09.2013 року вона перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира Житомирської області. У зв'язку з хворобою влітку 2013 року вона переїхала проживати до доньки у м. Київ на АДРЕСА_1.

З 01.09.2013 року стала на облік в Управління пенсійного фонду України в Дніпровському району м. Києва, яким її пенсія була нарахована у розмірі 2 419,95 грн., проте до постановки на облік до відповідача за попереднім місцем проживання її пенсія складала у розмірі 4 532,89 грн. з урахуванням вимог ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Звернувшись до відповідача, отримала письмову відповідь від 17.12.2013 року про те, що при постановці на облік її пенсію обчислено без врахування заробітку, оскільки довідка про заробітну плату, що знаходиться в матеріалах пенсійної справи, не містить кутового штампу та дати видачі.

Звернувшись до відповідача з листами від 23.07.2014 року та від 26.07.2014 року і надавши довідку про заробітну плату з печаткою підприємства, вона просила здійснити перерахунок пенсії.

Проте Управління пенсійного фонду України в Дніпровському району м. Києва відмовилося зробити перерахунок пенсії.

Такі дії відповідача вважає незаконним, оскільки факти, що мали бути враховані пенсійним фондом при нарахуванні пенсії, попередньо були предметом судових спорів у справах, за якими є рішення судів, що набрали законної сили.

Через те, що дії відповідача порушили звичайний спосіб життя та вплинули на загальний стан її здоров'я, просить також стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2016 року проведено заміну відповідача по справі Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва його правонаступником - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала позов та викладені у ньому обставини.

Представник відповідача Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Новицька А.О. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, посилаючись на те, що управління пенсійного фонду правомірно зменшило позивачу розмір пенсії, оскільки ОСОБА_1 так і не було надано первинних документів, які підтверджують суми заробітку, що зазначені у довідці виданій ПАТ «Укртелеком» від 14.03.2014 року № 10/1. Підтвердження первинними документами є обов'язковою умовою, яка передбачена пп. «в» пункту 7 постанови Правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1.

У подальшому представники сторін після оголошення перерви в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, суду надали заяви з проханням розглянути справу без їхньої участі.

За наявності письмових заяв, які надійшли від представника позивача та представника відповідача суд вважає можливим справу розглянути на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження за відсутності сторін, що передбачено положенням ч. 4 ст. 122 КАС України, відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 27.07.2016 року.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 у частині заявлених вимог за період часу з 01 вересня 2013 р. по 02 березня 2014 р. залишено без розгляду, відповідно вимог ст. ст. 99, 100 КАС України.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 з 02.07.1996 року перебувала на обліку в УПФУ у м. Білій Церкві Київської області.

Рішенням Корольовського райсуду м. Житомира від 25 лютого 1994 року встановлено факт виконання ОСОБА_1 робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження (а.с. 21).

З 28.05.1998 року позивач визнана інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов»язаного з наслідками аварії на ЧАЕС та їй була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року було зобов'язано УПФ у Корольовському районі м. Житомира перерахувати та виплатити ОСОБА_1 у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю як інваліду ІІ групи 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 31-34).

ОСОБА_1 у зв'язку зі зміною місця проживання з 01.09.2013 року стала на облік в УПФ України в Дніпровському району м. Києва.

Після нарахування УПФ України в Дніпровському району м. Києва пенсії позивачу розмір пенсії зменшився із суми 4 532,89 грн. до 2 419,95 грн.

Доводи відповідача про відсутність правових підстав для призначення пенсії позивачу з урахування заробітку ОСОБА_1 відповідно довідки про заробітну плату виданої ПАТ «Укртелеком» від 14.03.2014 року № 10/1 суд вважає необгрунтованими з наступних підстав (а.с. 58).

Відповідно до ч. 5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки рішенням Корольовського райсуду м. Житомира від 25 лютого 1994 року встановлено факт виконання ОСОБА_1 робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження, відмова відповідача від призначення позивачу пенсії на підставі даних довідки, які викликають у відповідача сумнів, проте, які були предметом судового розгляду, не можна визнати обґрунтованими.

Крім того, на запит Дніпровського районного суду м. Києва від 13.11.2014 року надійшла відповідь з Житомирської філії ПАТ «Укртелеком» від 18.12.2014 року за № 10/1-1498 з довідкою від 08.12.1992 року про заробітну плату ОСОБА_1, довідкою про направлення ОСОБА_1 до зони відчуження від 15.11.1995 р. № 38 та довідкою про участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від 07.12.1992 р., якими підтверджується обставини, викладені в наявних у справі судових рішеннях щодо ОСОБА_1 (а.с. 67-70).

За вищевикладених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною відмови УПФ України в Дніпровському районі м. Києва щодо перерахунку її пенсії по інвалідності відповідно до довідки про заробітну плату, виданої ПАТ «Укртелеком» від 14.03.2014р. №10/1, а також про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії по інвалідності підлягають задоволенню у межах шестимісячного строку звернення до суду, що передбачено ст. 99 КАС України, а саме починаючи з 03 березня 2014 р.

У решті заявлених вимог слід відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5000 грн. з посиланням на погіршенням стану здоров'я внаслідок неправомірних дій відповідача.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

З огляду на положення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б)неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди.

Проте позивачем не доведено обставин того, що внаслідок дій відповідача вона зазнала погіршення стану здоров'я, як і не обґрунтовано розмір моральної шкоди, у зв'язку з чим вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 23 ЦК України ст. ст. 14, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 99, 100, 162, 163, 167, 183-2, 122 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до довідки про заробітну плату, виданої ПАТ «Укртелеком» від 14.03.2014р. № 10/1.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 03 березня 2014 року.

У решті заявлених вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя