Ухвала суду № 59368907, 01.08.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/5030/15-ц Провадження № 22-ц/795/1014/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Гордієць Л. В. Доповідач - Боброва І. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Бобрової І.О., суддів: Вінгаль В.М., Острянського В.І., при секретарі:Зіньковець О.О., за участю:представника позивача - адвоката Подлуцького М.О., відповідача, представника третьої особи - адвоката ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про визнання правочинів недійсними,

- третя особа, яка не заявляє самостійній вимоги на предмет спору - ОСОБА_7,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2016 року змінити, «виключивши з нього посилання на позов про розподіл майна подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_8, та виключивши з нього висновок про те, що укладення договорів позики між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 є грошовими зобов'язаннями лише між цими сторонами за вказаними договорами і не створює обов'язків для будь-яких інших осіб».

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 травня 2016 року з ОСОБА_8 стягнутий недоплачений при подачі позову судовий збір.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що рішення суду про відмову у задоволенні позову є вірним, проте висновки, викладені в мотивувальній частині рішення суду є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні представник ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Представник позивача просив рішення суду залишити без змін, надавши усні та письмові заперечення.

Відповідач ОСОБА_9 проти задоволення апеляційної скарги не заперечував, посилаючись на ті ж доводи, що містить апеляційна скарга ОСОБА_7

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21.10.2015 стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 на повернення боргу за договорами позики 150000 доларів США, штраф в розмірі 36450 доларів США, а всього 186450 доларів США. З даного рішення вбачається, що 11.03.2006 та 10.04.2008 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 укладено два договори позики (безвідсоткової) за яким позикодавець передав позичальникові безпроцентну позику на суму 55000 та 95000 доларів США відповідно. Позичальник зобов'язався повернути вказані суми до 31.12.2014, проте свої зобов'язання не виконав. Дане рішення суду набрало законної сили.

Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 висловлює незгоду з мотивувальною частиною рішення від 24.03.2016, де суд посилається на наявність спору між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 щодо спільного майна. ОСОБА_7 обґрунтовує незгоду тим, що вказаний спір не був предметом розгляду в даному цивільному провадженні та в ньому не досліджувався. В судовому засіданні представник апелянта не зміг пояснити, яким чином дане посилання впливає на законність рішення та на права апелянта.

Підстави для виключення даної обставини з судового рішення відсутні, оскільки суд першої інстанції, дослідивши копію позовної заяви ОСОБА_9 від 09.11.2015 (а.с.12), яка в законний спосіб була приєднана до матеріалів справи в судовому засіданні 08.12.2015 (а.с.19), констатував факт наявності спору між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (на що посилалась остання в позовній заяві) про розподіл майна подружжя, проте не зробив жодного правового висновку щодо спору подружжя ОСОБА_8. В даному випадку преюдиція створена не була і тому посилання суду на наявність іншого спору між цими ж сторонами в даній справі не може вплинути на висновки суду у справі про розподіл майна.

Інша вимога апелянта щодо неправильного застосування норми матеріального права також є хибною.

Відповідно до положень частин 2 і 3 ст.65 СК України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд зробив висновок про безгрунтовність позову, відмовивши в його задоволенні. Як вказувалося вище, апелянт питання про скасування рішення суду та ухвалення нового не ставить, проте просить виключити з рішення суду мотиви з яких суд відмовив в позові. Слід зазначити, що з позовної заяви ОСОБА_9 про розподіл майна подружжя вбачається, що боргові зобов'язання ним виконані, а саме, 30.10.2015 в порядку виконання ОСОБА_9 передав ОСОБА_7 186 450 доларів США (а.с.13). Дана обставина не спростовувалася. Оскільки зобов'язання припинено виконанням, аналіз судом першої інстанції статті 65 СК України у взаємозв'язку зі статтею 369 ЦК України при ухваленні рішення про відмову ОСОБА_8 в позові, прав ОСОБА_7 не зачіпає. За змістом ст. 3 ЦПК України, судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: