Рішення № 5936844, 17.06.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2009 року ОСОБА_1 армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої судді : Величко О.В.,

при секретарі: Ковальової С.М.,

за участю позивача : ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача : ОСОБА_4

акціонерного товариства « Вугільна

Компанія « Шахта «ОСОБА_1 армійська-

Західна № 1» ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красно армійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 акціонерного товариства « Вугільна компанія « шахта « ОСОБА_1 армійська – Західна № 1», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красноармійськ про стягнення моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням,

В С Т А Н О В И В :

21.02.2008 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 акціонерного товариства « Вугільна компанія « шахта « ОСОБА_1 армійська – Західна № 1», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красноармійськ про стягнення моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням, вказавши, що з 19.12.1990 року по 07.11.2006 року він знаходився у трудових відносинах з відповідачем, де працював гірником 5 розряду. В лютому 2007 року він звернувся в Донецьку клінічну лікарню профзахворювань та за наслідками обстеження йому було встановлено професійне захворювання – хронічна вертеброгена поперково- хрестова радіокулопатія в стадії регресу з больовим м»язотонічним синдромом. Рішенням МСЕК від 11.07.2007 року йому була встановлена 3 група інвалідності та 40 % втрати професійної працездатності – безстроково Позивач вважає, що діями відповідача по незабезпеченню безпечних умов праці йому спричинена внаслідок професійного захворювання - хронічної вертеброгено поперково- хрестової радіокулопатії в стадії регресу з больовим м»язотонічним синдромом. , моральна шкода, яку позивач оцінює в 50000 грн . Позивач просить стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням, 50000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства « Вугільна компанія « Шахта « ОСОБА_1 армійська – Західна № 1 « ( далі ВАТ « УК « ОСОБА_6 № 1 «) позовні вимоги не визнав, вказавши, що між позивачем та відповідачем мали місце трудові правовідносини. Посилання позивача на ст.. 23 ЦК України , на його думку, є хібним, оскільки відшкодування моральної шкоди відповідно до вказаної статті відноситься до позадоговірної відповідальності, позивач є застрахованою особою , виплати йому проводить Відділення ФСНВ м. Красноармійська , відшкодування шкоди позивачу регулюється спеціальним законом України « Про загальнообов»язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красноармійськ в судове засідання не з»явився, просив справу слухати без їх участі, позовні вимоги не визнали ( а.с. 102).

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_7 з 19.12.1990 року по 07.11.2006 року перебував у трудових відносинах з ВАТ « УК «ОСОБА_1 армійська – Західна № 1» . Наказом № 5154 к від 08.11.2006 року він був звільнений по ст.. 38 КЗпП у зв»язку з переходом на пенсію за віком.( а.с. 5-8).

Позивач ОСОБА_7 з 13.12.1994 року по 28.12.1994 року проходив обстеження у рікарні профзахворювань, висновком лікарсько-експертної комісії від 27.12.1994 р. № 2810/5875 позивачу встановлено професійне захворювання хронічний попереко-хрестовий радикуліт в стадії ремісії, визнаний працездатним до своєї професії ( а.с.47-48).

Позивач ОСОБА_7 з 28.02.2007 р. по 20.03.2007 р. проходив обстеження в Обласній клінічній лікарні профзахворювань та висновком лікарняно – експертної комісії № 1093 від 03.04.2007 р. позивачу повторно встановлено професійне захворювання хронічна вертеброгена поперково-хрестова радікулопатія в стадії регресу з больовим м»язо-тонічним синдромом ( а.с. 9-10).

Висновком лікарсько-експертної комісії від 03.04.2007 року( а.с. 10) позивачу встановлено професійно захворювання – хронічна вертеброгенна пояснично-хрестцова радікулопатія в стадії регресу з больовим м»язотонічним синдромом. та встановлено 3 група інвалідності. Висновком МСЕК від 11.07.2007 року позивачу встановлена 40 % професійної працездатності безстроково.

Постановою Відділення ФСС НВ м. Красно армійська від 13.08.2007 № 127 року позивачу були призначені страхові помісячні виплати в розмірі 1975,31 грн., та виплачена одноразова допомога в розмірі 33660 грн. ( а.с.45,43).

Відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя

Законом України « Про охорону праці», а саме ч. 1 ст. 9 було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров»я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

Згідно пункту 27 статті 77 Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» та пункту 22 статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію частини третьої статті 34 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на 2006-2007 роки було призупинено.

Відповідно до змін, внесених до Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Однак, суд вважаэ, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст.. 22 Конституції України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної ( немайнової ) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.. 14 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ( далі- Закону) до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов»язаних з роботою. Втрата потерпілим професійної працездатності завжди пов»язана з неможливістю виконувати роботу за своєю професією ( фахом), про що зазначається у висновку медичного органу, який видається потерпілому відповідно до вимог ч. 3 ст. 34 Закону.

Судом встановлено, що у зв»язку з встановленням у позивача професійного захворювання - хронічної вертеброгена поперково- хрестова радіокулопатії в стадії регресу з больовим м»язотонічним синдромом, та втрати, у зв»язку з цим, 40 % професійної працездатності, йому було заподіяно моральну шкоду , яка полягає в тому, що внаслідок професійного захворювання- хронічної вертеброгена поперково- хрестова радіокулопатії, у нього змінилися умови його життя, тобто знизилась життєва активність, систематичне нездужання, послаблення організму, переживання з приводу погіршання свого стану здоров»я.

Оскільки професійне захворювання у позивача – хронічної вертеброгена поперково- хрестова радіокулопатії виникло у зв»язку з шкідливими умовами праці на підприємстві, суд приходить до висновку, що моральна шкода, яку зазнав позивач, є наслідком дій умов виробництва, пов»язаних з порушенням Закону України « Про охорону праці».

Вищезазначені вимоги законодавства, а також роз»яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року « Про судову практику по справам про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» пов»язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв»язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_7 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст.. 237 КЗпП України, роз»ясненням Пленуму Верховного Суду України позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг, інтенсивність і тривалість психічних страждань, а також той факт, що професійна працездатність у зв»язку з професійним захворюванням , втрачена на 40 %.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ВАТ« УК «ОСОБА_1 армійська – Західна № 1» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 13000 грн.

Що стосується доводів відповідача про пропущення позивачем трьохмісячного строку позовної даності звернення до суду, передбаченого ст.. 233 КЗпП України, то суд вважає їх необгрунтованими, оскільки вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю підлягають спеціальному захисту, і на них, згідно до ст.. 268 ЦК України позовна давність не поширюється.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача ВАТ« УК «ОСОБА_1 армійська – Західна № 1» на користь держави підлягають стягненню судові витрати : по сплаті судового збору – в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи- в розмірі 7,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 237-1 КЗпП України, ст.. 23 ЦК України, ст..ст. 3,5,7,8,10,14,57-6-,79,88,208-209,212,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_4 акціонерного товариства « Вугільна Компанія « Шахта « ОСОБА_1 армійська- Західна № 1», третя особа : Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням - задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ « Вугільна Компанія « Шахта « ОСОБА_1 армійська- Західна № 1» з розрахункового рахунку 26008980102771 в Донбаському філіалі ВАТ « Кредитпромбанк» м. Красно армійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_7 13000 грн. ( тринадцять тисяч грн..) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ВАТ « Вугільна компанія « Шахта « ОСОБА_1 армійська- Західна № 1» з розрахункового рахунку 26008980102771 в Донбаському філіалі ВАТ « Кредитпромбанк» м. Красно армійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7,50 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_7 – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через ОСОБА_1 армійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через ОСОБА_1 армійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: