Рішення № 59368367, 01.08.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1690/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 48 Горячківська Л. В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНовікова О. М.суддівБондаренка С. І., Качана О. В. при секретаріДемченко Н. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання майна особистою приватною власністю та витребування його з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_7 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_6, посилаючись на те, що з 24.09.2008 року він з ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 У грудні 2011 року сумісне проживання припинено. Сумісно нажите майно розділене. У лютому 2012 року сторони примирились і поселились у АДРЕСА_1, де була зареєстрована ОСОБА_6 Він перевіз до цієї квартири свої речі: предмети домашньої обстановки та першої життєвої необхідності, набуті ним за власні кошти та кошти його матері.

10.10.2013 року відповідачка вилучила у нього ключі від квартири, оголосила про припинення сумісного проживання та позбавлення права проживання у цій квартирі. ОСОБА_6 відмовляється віддавати належне йому майно. Дії ОСОБА_6 по утриманню належного йому майна позивач вважає неправомірними. На утримання дочки він сплачує аліменти в обсязі 650 грн. щомісячно.

Уточнивши свої позовні вимоги під час розгляду справи, ОСОБА_7 просив суд визнати його особистою приватною власністю наступне майно: пральну машину «Indesid IWUK 40851 UA», телевізор «Samsung UE 32J4100AUXUA», пилосос «Zelmer Aquario 819/0 SK», холодильник «Samsung RL48RLBMG1/BWT/UA», кліщі електричні вимірювальні промислового виробництва, переноску електричну на 3 м, станок для бриття «Gilette Fusion», пульт управління та тюнер «IPSAT 4060 CX», замок внутрішній врізний «Imperial 189-4 MF», відро пластикове на 10 л - 2 шт., миску металеву з нержавіючої сталі на 20 л, а всього на суму 27 908 грн. та зобов'язати ОСОБА_6 повернути йому перелічені речі.

Просив стягнути з ОСОБА_6 на його користь судові витрати: 271 грн. 97 коп. - витрати по сплаті судового збору; 800 грн. - витрати по сплаті товарознавчого дослідження; 1000 грн. - витрати по оплаті юридичної допомоги.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.06.2016 року позов задоволено частково. Визнано особистою власністю ОСОБА_7 вище перелічене майно за винятком відра пластикового та миски металевої, які позивач забрав під час розгляду справи. Всього майна на суму 27197 (двадцять сім тисяч сто дев'яносто сім) грн. 00 коп.

Зобов'язано ОСОБА_6 повернути ОСОБА_7 вказане майно. Стягнуто з відповідачки на користь позивача судові витрати: 271 (двісті сімдесят одна) грн. 97 коп. - витрати по сплаті судового збору; 800 (вісімсот) грн. - витрати по сплаті товарознавчого дослідження; 1000 (одну тисячу) грн. - витрати по оплаті юридичної допомоги.

У задоволені решти вимог позову ОСОБА_7 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, вважаючи рішення таким, що ухвалене всупереч вимог ст. 309 ЦПК України, а саме: судом першої інстанції не доведено наявність спірного майна не повно з'ясовані обставини, що мають значення по справі, рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення міськрайонного суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище вимогам.

Як встановлено судом і це підтверджується доказами по справі, відповідно до Свідоцтва про шлюб НОМЕР_1, виданого Відділом РАЦС Христинівського районного управління юстиції Черкаської області, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 24.09.2008 року.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.07.2015 року шлюб між сторонами розірвано.

Довідкою Уманського КП «ВЖ РЕУ № 1» від 02.06.2015 року № 371 підтверджується, що у приватизованій у 2007 році квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: власник - ОСОБА_9, дружина - ОСОБА_10, дочка доружини ОСОБА_6 та внучка - ОСОБА_8

ОСОБА_7 просив суд визнати описане вище майно його особистою приватною власністю на підставі ч. 6 ст. 57 СК України, оскільки він придбав його під час окремого проживання подружжя та фактичного припинення шлюбних відносин, тобто мова іде про фактичний поділ спільно нажитого майна подружжя під час шлюбу.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

В суді першої інстанції там в апеляційній скарзі відповідачка заявляла, що після припинення шлюбних стосунків у 2011 році позивач виїхав із квартири і забрав усі свої речі.

Як видно з Акту від 04.12.2015 року в помешканні відповідачки спірне майно відсутнє.

Згідно з вимогами частин 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що позивач не довів наявність майна придбаного ним під час шлюбу, але в період припинення шлюбних відносин, не довів придбання вказаних предметів в особисту власність.

Посилання на покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та матері позивача - ОСОБА_13 є непереконливими і не можуть бути беззаперечним доказом придбання вказаних товарів позивачем у особисту власність та перебування його у відповідачки.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що задоволення позову ОСОБА_7 є необґрунтованим як в частині визнання майна особистою приватною власністю, так і в частині витребування його з володіння відповідачки.

У зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.

Рішення Уманського міськрайонного суду від 02 червня 2016 року - скасувати, ухваливши по справі нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання майна особистою приватною власністю та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :