Ухвала суду № 59367623, 05.07.2016, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/3618/15-к

(провадження № 1-кп/658/52/16)

УХВАЛА

05 липня 2016 року м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.

за участю секретаря Берднікової С.А.

за участю прокурора Зюзя О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні зали суду м.Каховки Херсонської області матеріали кримінального провадження №12015230190000596 від 22.03.2015 по обвинуваченню:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.2 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Каховського міськрайонного суду Херсонської області знаходиться вказане кримінальне провадження.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обраний ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області 11.06.2015 у вигляді «тримання під вартою». Дію запобіжного заходу було продовжено до 10.07.2016.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою, посилюючись на продовження існування ризиків які стали підставою для обрання запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 у письмовому клопотанні просив змінити запобіжний захід на «особисте забов»яання», оскільки дослідженні в судовому засіданні докази вказують на його невинуватість.

Вимогами ч.3 ст.331 КПК України закріплено обов»язок суду, незалежно від наявності клопотань, розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При обрані заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді триманні під вартою та його продовжені слідчий суддя та суд виходив з того, що ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, міцних соціальних зв»язків, достатніх джерел для існування, раніше судимий за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України, обвинувачується у скоєнні аналогічних злочинів із користі, може перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема шляхом ухилення від суду, також може вчинити інше кримінальне правопорушення.Вказані обставини свідчать про наявність існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ст. 177 КПК України.

На час розгляду питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали. Будь-яких даних про погіршення стану здоровя обвинуваченого та неможливості його утримання в умовах СІЗО суду не надано.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Вирішуючи питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, суд, окрім продовження існуванняі ризиків, які стали підставою для обрання та продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховує дані про особу обвинуваченого, характер та тяжкості діянь, які йому інкримінуються та приходить до висновку, що підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м»якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не встановлено, а клопотання обвинуваченого про обрання запобіжного заходу у вигляді «особистого забов»язання» не може бути задоволене.

На підставі викладеного, керуючись п.1ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178,183,194,197,331,369,372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Каховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_2 - задовольнити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Залишити раніше обраний відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» без змін строком на 60 діб, а саме: до 02 вересня 2016 року.

Копію ухвали направити в начальнику Херсонського слідчого ізолятора УДПСУ в Херсонській області, АРК та м.Севастополі - для виконання.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

CуддяОСОБА_3