Вирок № 59366461, 02.08.2016, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/951/15-к

Номер провадження 1-кп/699/14/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.08.2016 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кіхтенко Н.І.,

за участі секретарів судових засідань: Підгурської Н.А., Сміян А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в режимі відео конференції кримінальне провадження №12015250000000220, дані за яке внесено до ЄРДР 23.05.2015, обвинувальний акт у якому затверджено 22.10.2015 прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області Протас І.О., щодо:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, утриманців немаючого, невійськовозобов'язаного, несудимого в силу п. « а» ст.1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 , запобіжний захід не обирався,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Стара Купавна Нагінського району Московської області, Росія, зареєстрованого у АДРЕСА_2, проживаючого по АДРЕСА_3, громадянина Росії, з середньою технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, утриманців немаючого, маючого вид на постійне проживання на території України, несудимого в силу п.5 ст. 89 КК України, запобіжний захід не обирався,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 287 КК України;

за участі:

з боку обвинувачення:

процесуальних прокурорів: Палія О.О., Протас І.О.,

потерпілого ОСОБА_7 та його захисників: адвоката Палія О.О., адвоката Дерев'янка В. Т.;

з боку захисту:

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника, адвоката Станчука М.Г.

обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, адвоката Ріпи Л.О.,

суд

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2015 року, близько 19 години 20 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5 будучи законним володільцем автомобіля марки «НОNDА - PRELUDE», реєстраційний номер НОМЕР_1, та відповідальним за експлуатацію даного транспортного засобу, у порушення вимог пунктів 2.9.«г» та 2.9. «ґ"» Правил дорожнього руху України, об'єктивно усвідомлюючи, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуває в стані алкогольного сп'яніння та не має прав на керування автомобілем, знаходячись неподалік мосту через річку Рось, що у с.Сахнівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, передав обвинуваченому ОСОБА_4 керування вказаним автомобілем.

Обвинувачений ОСОБА_4, одержавши дозвіл на керування вказаним автомобілем, з лівостороннім кермом, від власника ОСОБА_5 цього ж дня, близько 19 години 30 хвилин, не маючи посвідчення водія на право керування вказаним транспортним засобом, в т.ч. вказаним транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись цим автомобілем та при виїзді на міст через річку Рось, що у с. Сахнівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, зі сторони центру села Сахнівка у напрямку с.Драбівка з пасажирами: ОСОБА_5 на передньому пасажирському сидінні та ОСОБА_12 на задньому пасажирському сидінні, у порушення вимог пунктів 2.1 а, 2.9. а, 2.3 б, 10.1 та 12.1 ПДР України та керуючи вказаним автомобілем марки «HONDA - PRELUDE», реєстраційний номер НОМЕР_1, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним і, знаходячись на вказаному мосту через річку Рось допустив з'їзд керованого ним автомобіля з мосту та падіння у річку Рось.

Унаслідок порушення обвинуваченими вказаних ПДР України відбулася ДТП, в результаті якої загинув пасажир вказаного автомобіля марки «HONDA-PRELUDE», реєстраційний номер НОМЕР_1, - ОСОБА_12, який сидів на задньому сидінні автомобіля? смерть якого, згідно висновку судово-медичної експертизи №61 від 19.06.2015, настала від утоплення у воді.

Порушення правил експлуатації та безпеки дорожнього руху при вказаних у вироку обставинах власником автомобіля марки «HONDA-PRELUDE», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5 та водієм цього ж автомобіля ОСОБА_4 вказаних вимог ПДР України, знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті ОСОБА_12

Тобто своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України, - порушення ним правил безпеки дорожнього руху, як особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_12

Своїми діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ст.287 КК України,- допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, тобто обвинуваченого ОСОБА_4, який не мав прав на керування транспортним засобом, вчинений ОСОБА_5, як особою, яка відповідала за експлуатацію транспортного засобу - автомобіля марки «HONDA-PRELUDE», реєстраційний номер НОМЕР_1, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_12 і вказані обвинуваченими порушення ПДР України знаходяться у причинному зв'язку з наслідками, що настали.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні не визнав і дав суду наступні показання.

Що 22 травня 2015 року протягом дня він вживав алкогольні напої спочатку з ОСОБА_13, а потім з іншими громадянами , в т.ч. і ОСОБА_5

Близько 19 години він з ОСОБА_5, з яким познайомився у цей день, поїхали покупатися у річці Рось, взявши по дорозі з собою і ОСОБА_12, якого забрали від магазину, що розташований в центрі села Сахнівка, який сів на заднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_4 на переднє пасажирське сидіння та тримався правою рукою за верхню ручку, що над дверима, а ОСОБА_5 сидів за кермом вказаного 2-х дверного автомобіля, спортивного типу, з механічною коробкою передач, яким поїхали зі швидкістю приблизно 40-50 км/год., при відкритих вікнах, при справних рульовому управлінні і гальмах. Від магазину до мосту, де відбулася ДТП, більше одного кілометра.

При виїзді на міст, ширина якого близько 2 .5 м., та який веде через річку Рось, зі сторони центру с.Сахнівка в сторону с. Драбівка? ОСОБА_5 не справився з керуванням автомобіля, бо автомобіль підкинуло на вибоїнах перед мостом, висота якого до води близько 2 метрів, і автомобіль по ходу свого руху упав на праву сторону у річку Рось, вверх колесами, які було частково видно з води після падіння. ОСОБА_4 через напіввідкрите вікно передньої пасажирської дверки, з переднього пасажирського сидіння вибрався з автомобіля і виплив зліва від автомобіля, на ліву сторону мосту, на поверхню води, за течією, де побачив ОСОБА_5, який виплив на поверхню води зі сторони водія, а на мосту обвинувачений побачив свідка ОСОБА_14, який після цього поїхав по допомогу жителів села Сахнівка.

ОСОБА_4 нирнув, відкрив водійську дверку, вікно якої було закрите, і намагався витягнути ОСОБА_12., який був на задньому пасажирському сидінні автомобіля, але не зміг витягнути потерпілого.

Після цього ОСОБА_4виплив, доплив до берега, і злякавшись ситуації, що виникла, пішов додому? а ОСОБА_5 залишився неподалік втопленого автомобіля.

Під час даної ДТП отримав забій правого плеча, бо правою рукою держався за ручку, що була над правою дверкою переднього пасажирського сидіння, яку мабуть відірвав під час даної аварії, але за медичною допомогою нікуди не звертався.

Про те, що був за кермом автомобіля, дізнався від працівників міліції, яким про це сказав ОСОБА_5

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому і дав суду наступні показання.

Що 22 травня 2015 року, після 11 години , він вказаним автомобілем, який був технічно справним та є 1988 р.в., возив до м. Корсуня-Шевченківського чотирьох жителів с. Сахнівки, серед яких були і ОСОБА_4 з ОСОБА_12, які вживали спиртне у м. Корсуні, а потім всі приїхали до с. Сахнівки і на березі річки Рось продовжили вживати спиртні напої, в т.ч. такі вживав і ОСОБА_5

Потім обвинувачений розвіз всіх по домівках, а з ОСОБА_4 поїхали на спортивне поле де грали у футбол. Близько 19 години ОСОБА_5 з ОСОБА_16 поїхали покупатися в річці Рось і по дорозі побачили та забрали ОСОБА_12, який сидів на східцях магазину, що в центрі с. Сахнівка.

ОСОБА_12 сів на заднє сидіння автомобіля, а ОСОБА_4 на переднє пасажирське сидіння.

По дорозі ОСОБА_4 попросив передати керування автомобілем йому, це було приблизно за метрів 400 до мосту через річку Рось, де вже була грунтова дорога, і ОСОБА_5 передав кермо автомобіля, бо ще вдень ОСОБА_4 просив дати покататися автомобілем та пояснював, що має посвідчення водія на право керування вказаним видом транспорту.

ОСОБА_5, сівши на переднє пасажирське сидіння, повернувся до ОСОБА_12 і почав про щось розмову і в цей момент відчув падіння автомобіля направо, з мосту у річку, по стороні руху автомобіля, який упав у воду на дах.

Розбивши кулаком переднє пасажирське вікно, яке було наполовину відкрите, вибрався з автомобіля, виплив і побачивши, що нікого над водою немає, нирнув через автомобіль і вибивши водійське вікно, яке було перед падінням автомобіля закрите, а дверка заклинена, витягнув ОСОБА_4 з автомобіля на поверхню води, що бачив свідок ОСОБА_14, який стояв на мосту, а сам нирнув знову і намагався витягнути ОСОБА_12, намагаючись відкрити водійську дверку, яку заклинило при аварії, бо машина мала лише двоє дверей, але не зміг.

Потім ще раз нирнув, дверку не зміг відкрити, а коли винирнув, то побачив, що ОСОБА_4 вже ніде немає, тоді почав звати людей на допомогу та попросив ОСОБА_14,який стояв неподалік і все бачив, поїхати додому, щоб дружина обвинуваченого привезла одяг, бо такий загубив, коли ниряв у воду, щоб витягнути ОСОБА_4, а потім ОСОБА_12 Через кілька хвилин прибігла мати ОСОБА_4- ОСОБА_17 , яка кидалась до ОСОБА_5 з претензіями, чого він передав її сину кермо автомобіля.

Обвинувачений суду пояснив, що ручок над передніми дверками вказаного автомобіля не було і таких у даній моделі взагалі немає, та пояснив, що під час даної ДТП отримав тілесні ушкодження тулуба з правої сторони, в т.ч. забої ребер, правої руки об випуклу ручку, розташовану посередині дверей, а права кисть руки була порізана, коли вибивав скло обох дверок автомобіля, а тому обвинувачений звертався за медичною допомогою.

Доказами на підтвердження вказаних вище та встановлених судом обставин у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,а обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 287 КК України, є докази, надані стороною обвинувачення:

-показання потерпілого ОСОБА_7, який дав суду наступні показання.

Що його брат був 1981 р.н. і проживав у с.Сахнівка. А 22.05.2015, ввечері? йому повідомили, що відбулася ДТП і брат ОСОБА_18, який був пасажиром у автомобілі, який упав з мосту у річку Рось, утопився.

Потерпілий вважає, що у смерті брата винні обидва обвинувачені: ОСОБА_4, який після вживання спиртних напоїв сів за кермо автомобіля та ОСОБА_5, який передав кермо п'яному ОСОБА_4, який, до того, не мав прав на керування автомобілем, та який не справився з керуванням, через що автомобіль упав у річку? але вважає, що ОСОБА_4, який втік з місця події і не прийняв мір, щоб витягнути брата з автомобіля, з води, повинен бути покараний з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі, а ОСОБА_5, який з першого дня після ДТП попросив вибачення у батьків, намагається пом'якшити свою вину, не позбавляти волі;

-дані показань свідка ОСОБА_17 - матері обвинуваченого ОСОБА_4, яка допитана судом по клопотанню сторони захисту обвинуваченого, та яка дала суду наступні показання.

Що 22.05.2015, близько 20 години, до неї додому, до будинку АДРЕСА_4, приїхали свідки ОСОБА_14 та його дружина ОСОБА_19

Свідок ОСОБА_14 їй повідомив, що кілька хвилин назад бачив, що з мосту у річку Рось упав легковий автомобіль, але хто був за кермом він не бачив, а лише бачив, що у воді борсалися обидва обвинувачені, в т.ч. і її син ОСОБА_4 А через кілька хвилин додому прийшов син та повідомив, що їхав пасажиром у автомобілі під керуванням ОСОБА_5 і автомобіль упав з мосту у річку Рось і другий пасажир автомобіля -ОСОБА_12 утопився.

Свідок поїхала на місце події і побачила сидячого під берегом, з правої сторони річки від с. Сахнівки ОСОБА_5, який їй сказав, що був за кермом її син, а потім сказав, що сам винен, що трапилося, бо був за кермом, а тому сам і буде відповідати.

На її запитання про причину падіння автомобіля з мосту ОСОБА_5 пояснив, що коли він почав їхати автомобілем по мосту, то назустріч автомобілю йшло стадо корів і коли він проїжджав поряд, то одна корова махнула головою, від чого він крутнув кермом, яке не втримав і автомобіль злетів з мосту у річку. Про дану ДТП свідок повідомила сільського голову та зателефонувала до райвідділу міліції;

-даними показань свідка ОСОБА_14, який дав суду наступні показання.

Що 22.05.2015, після 19 години, він їхав своїм мотоциклом до мосту, де відбулася дана ДТП і збачив , як на міст, на великій швидкості, вилетів автомобіль і упав з мосту у річку.

Свідок, під'їхавши до мосту, поставив мотоцикл за метрів 5 від мосту і побіг спочатку на міст, а потім на берег та побачив, що по річці Рось, за течією, від автомобіля, що лежав у воді на даху, пливе ОСОБА_4, який вже починав тонути та якого витягнув до берега ОСОБА_5. Потім ОСОБА_5 сказав, що у автомобілі ще один чоловік та нирнув у воду, але винирнув і повідомив, що той мертвий. Хто і з якої сторони автомобіля випливав з води після падіння автомобіля, не бачив. Хто був за кермом не бачив.

Свідок побіг додому, взяв автомобіль, дружину ОСОБА_19 і поїхали до батьків ОСОБА_4, щоб повідомити про дану ДТП. Знаходячись у їх дворі побачив, що у двір зайшов ОСОБА_4 Після цього взявши матір ОСОБА_4- ОСОБА_17 свідок поїхав на місце події. При приїзді ОСОБА_17 затіяла сварку з ОСОБА_5, але суті сварки свідок не чув, бо на це не звертав уваги, лише чув, що ОСОБА_5 спочатку сказав, що за кермом був ОСОБА_4, а потім сказав, що він був за кермом.

А через деякий час свідок організовував витягування вказаного автомобіля з води.

Потім свідок був присутній, коли оглядався вказаний автомобіль на майданчику у міліції і бачив опечатані дверки на автомобілі, скла на дверках автомобіля не бачив;

-даними показань свідка ОСОБА_20, який дав суду наступні показання.

Що 22.05.2015, ввечері, він, дізнавшись, що у річку Рось упав автомобіль ОСОБА_5 прийшов до того місця і побачив у воді на даху, колесами вверх, автомобіль, пізніше колеса цього автомобіля свідок зачепив тросом і тракторист ОСОБА_21 трактором витягнув автомобіль на берег. Коли підняли автомобіль, у якого мається лише дві дверки, то пасажирська дверка була відкрита і скло вибите, бо цим склом свідок пошкодив собі руки і ноги, коли допомагав витягувати автомобіль. Водійська дверка була закрита, бо дах автомобіля був сплюснутий і цим зажав водійську дверку, у якій скло також було вибите. Переднє скло автомобіля було розбите, а заднє відсутнє. Водійське сидіння було зафіксоване і підтягнуте до руля, а тому ОСОБА_5 з його високим ростом ніяк не міг би вміститися на ньому, а ОСОБА_4 є невеликого росту, худої статури, тому міг помістися на водійському сидінні, при тому зафіксованому положенні, коли такий витягнули з води.

Свідок також суду пояснив, що йому свідок ОСОБА_14 особисто казав, що бачив як автомобіль злітав з мосту у річку і за кермом був саме ОСОБА_4, а потім свідок чогось почав відмовлятися від цих слів;

-даними показань свідка ОСОБА_22, яка дала суду наступні показання.

Що вона працює продавцем продуктового магазину, що в с. Сахнівка і 22.05.2015, після обіду, продала ОСОБА_12 пиво, яке пили і обидва обвинувачені, які, як і потерпілий до цього вже були у стані алкогольного сп'яніння.

Бачила, як ОСОБА_5 біля магазину не давав ОСОБА_12 сідати за кермо, а потім сам сів за кермо і разом з потерпілим, який сів на заднє пасажирське сидіння, з ОСОБА_4, який сів на переднє пасажирське сидіння, на низькій швидкості, при відкритих вікнах, поїхали в сторону річки, пропустивши стадо корів, яке йшло по дорозі, і зникли за поворотом, через метрів 200, а за поворотом до річки ще приблизно 1,5 км. А ввечері свідок почула, що цей автомобіль злетів у річку Рось з мосту і що загинув потерпілий, утопившись у воді;

-даними показань свідка ОСОБА_23, який дав наступні показання.

Що 22.05.2015, близько 19 години, він гнав з пасовища корів у с. Сахнівку і в центрі села бачив автомобіль ОСОБА_5, що їхав в сторону мосту, а через хвилин 15 почув від жителів села, що цей автомобіль злетів у річку Рось і свідок поїхав на місце події. Приїхавши, свідок побачив, що на березі річки стояло багато людей, а автомобіль лежав у воді на даху, вверх колесами. Люди, які там стояли, розказували, що за кермом був ОСОБА_4, який був у стані алкогольного сп'яніння, а тому не справився з керуванням автомобіля і автомобіль злетів з мосту у річку, а пасажир автомобіля ОСОБА_12, втопився;

-даними показань свідка ОСОБА_19, яка дала суду наступні показання.

Що 22.05.2015, приблизно о 20 годині, її чоловік ОСОБА_14 повідомив, що щойно бачив, як з мосту упав у річку Рось автомобіль, у якому було троє чоловіків, в т.ч. ОСОБА_4, та що ОСОБА_14 бачив як ОСОБА_5 допоміг вибратися ОСОБА_4 з води і повідомив, що потерпілий, якого намагався витягнути ОСОБА_5 з автомобіля, мертвий. Свідок разом з чоловіком поїхали до матері ОСОБА_4 і повідомили про дану подію, і в цей час у двір зайшов ОСОБА_4, який був збуджений і його мати - ОСОБА_17 почала до сина кричати про те, що він наробив і почала його бити.Чому мати била сина, а не раділа, що живий, свідок не змогла пояснити.

Потім свідок з чоловіком ОСОБА_14, ОСОБА_17 поїхали на місце події, і ОСОБА_5 спочатку казав ОСОБА_17 , що він був за кермом, а потім сказав, що був ОСОБА_4

Чому свідок ОСОБА_20 свідчить, що вона казала, що був ОСОБА_4 за кермом в момент падіння автомобіля з мосту, пояснити не може;

-даними показань свідка ОСОБА_24, який дав суду наступні показання.

Що 22.05.2015, ввечері, йому повідомили, що у річці Рось утопився потерпілий, і свідок разом з батьком потерпілого поїхали на місце події, де вже було багато людей. Свідок побачив автомобіль ОСОБА_5 у річці, перевернутий дахом вниз, колесами вверх.

Потім свідок допомагав витягувати цей автомобіль з води, у якого був пом'ятий дах, видавлені вікна, ліва водійська дверка була заклинена, за праву дверку - не знає, бо знаходився зі сторони водійської дверки. Труп потерпілого лежав на задньому сидінні, частково на боку;

-даними показань свідка ОСОБА_25, яка дала наступні показання.

Що 22.05.2015, в денний час, вона бачила обох обвинувачених і потерпілого у центрі с. Сахнівка, бачила, що всі троє були у стані алкогольного сп'яніння, бачила, як потерпілий купував пиво у магазині, а пізніше бачила, як ОСОБА_5 сів за кермо свого автомобіля, а ОСОБА_4 на переднє пасажирське сидіння, потерпілий на заднє і всі троє поїхали у сторону річки Рось, зникнувши за поворотом, а тому як далі їхав автомобіль і хто ним керував, свідку невідомо, бо до мосту мається відстань ще з кілометр. А ввечері свідок почула, що цей автомобіль упав з мосту у річку і потерпілий потонув.

Коли свідок приїхала на місце події, де було багато людей, то побачила, що цей автомобіль лежав у воді колесами вверх, а коло мосту стояв ОСОБА_5, якого трусило. Свідок чула, як мати ОСОБА_4- ОСОБА_17 сказала у присутності багатьох людей, в т.ч. і при свідку, що за кермом автомобіля при падінні з мосту у воду був її син і з криком питала ОСОБА_5 чого він передав кермо сину. Присутній на місці події ОСОБА_14 казав, що він бачив, як ОСОБА_5 виплив з води зі сторони пасажирської дверки автомобіля, а потім нирнув і витягнув ОСОБА_4, зі сторони дверки водія, який зразу ж втік додому;

-даними показань свідка ОСОБА_26, Сахнівського сільського голови у 2015 році, яка дала суду наступні показання.

Що 22.05.2015, в цей день був храм, тому вона чітко пам'ятає дату, близько 20 години, їй переказали, що у річку Рось, з мосту упав автомобіль. Коли свідок приїхала на місце події то з'ясувала, що упав у воду автомобіль, належний ОСОБА_5 з двома обвинуваченими і потерпілим. Автомобіль упав з мосту у річку дахом у воду, колесами вверх.

На місці події була мати ОСОБА_4 - ОСОБА_17, і свідок особисто чула, яка на запитання ОСОБА_25 про те, хто ж був за кермом автомобіля, сказала, що був її син. Потім свідок чула, як ОСОБА_17 кричала до ОСОБА_5 що він наробив, на що ОСОБА_5 відповідав, що він винен лише в тому, що передав ОСОБА_4 кермо даного автомобіля, на що ОСОБА_17 сказала: «…а ти докажи, що був син за кермом ».

Від ОСОБА_22, продавця сільського магазину, на наступний день свідок також чула, що за кермом вказаного автомобіля був ОСОБА_4

Витягнутий автомобіль на протилежному березі бачила на відстані, тому бачила лише погнутий дах автомобіля.

Від свідка ОСОБА_14 чула, що він бачив, як вказаний автомобіль їхав на великій швидкості вилетів на міст і злетів з мосту у річку;

- даними протоколу огляду місця події від 22.05.2015, проведеного з 22.00 до 23.50, за участю понятих: ОСОБА_24 та ОСОБА_27, із схемою та фототаблицею до даного протоколу.

Згідно даних вказаного протоколу автомобіль їхав по сухому грунтовому покриттю. На мосту, який побудований з дерева, проїжджа частина у двох напрямках, дорога грунтова, суха.

Згідно даних схеми огляду вказаного місця пригоди, автомобіль рухався зі сторони с. Сахнівка у напрямку с. Драбівка по грунтовій дорозі, шириною 4.7м. На дерев'яному мосту, ширина якого становить 4.95 м., мається слід від шини автомобіля довжиною 5.1 м.

На березі річки Рось проведено огляд автомобіля марки «HONDA-PRELUDE», реєстраційний номер НОМЕР_1, з деформованими: дахом, капотом, багажником. Рульове в робочому стані. Тиск у шинах в нормі. Стрілка спідометра на 0. Автомобіль жовтого кольору, має дві дверки. У автомобілі виявлено труп ОСОБА_12, який лежав на задньому пасажирському сидінні, головою ближче до лівих дверей, ногами ближче до правих дверей, ( т.1, а.к.п. 96-98, 99, 100-102);

-даними висновку медичного експерта №61 від 19.06.2015, згідно якого смерть ОСОБА_12 настала від утоплення у воді, про що свідчать наявність світлої рідини в пазусі основної кістки, наявність відбитків на поверхні легень від ребер, емфезематозно збільшені пухкі на дотик легені, плямисті крововиливи Расказова-Лукомського-Палтауфа на поверхні легень, стійка дрібнопузирчата білувата піна в трахеї, бронхах та в навколоротовій ділянці, крапкові темно-червоні крововиливи на поверхні серця, набряк легень, венозне повнокрів'я внутрішніх органів, рідка темно-червона кров в порожнинах серця і в великих судинах, зливні темно-фіолетові трупні плями.

На трупі також виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої ключиці, закритих переломів 2-5 ребер справа між середньо-ключичною та передньою під пахвинною лініями, закритих переломів 1-4 ребер справа, приблизно між навколо хребтовою і лопатковою лініями, крововиливів в м'які тканини грудної клітки справа (навколо переломів), синця правої надключної ділянки, які утворилися незадовго до настання смерті від дії тупих твердих предметів, не є небезпечними для життя, у живих осіб спричиняють тривалий розлад здоров'я і по цих критеріях мають ознаки ушкоджень середньої тяжкості.

Тілесні ушкодження у вигляді різаних ран лівої виличної ділянки утворилися незадовго до настання смерті від дії гострих (ого) предметів (у), відносно живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Між даними тілесними ушкодженнями, що виявлені на трупі та причиною смерті прямого причинного зв'язку немає (т.1, а.к.п.105-107);

- даними висновку експерта від 25.05.2015 за № 943, проведеному у Черкаському ОБСМЕ на підставі постанови слідчого, у якій вказано, що зі слів ОСОБА_4 22.05.2015, близько 19 години він отримав ушкодження перебуваючи пасажиром переднього сидіння легковика, який упав в річку, при цьому перевернувся. У ОСОБА_4 виявлені наступні тілесні ушкодження: забої з крововиливами, саднами та подряпинами верхніх кінцівок та тулубу. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в час та при обставинах, вказаних у постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т.1,а.к.п. 108) ;

- даними висновку експерта Черкаського ОБСМЕ № 966 від 03.06.2015, проведеному на підставі постанови слідчого, у якій вказано, що зі слів ОСОБА_5 він отримав тілесні ушкодження під час ДТП та у якого виявлено наступні тілесні ушкодження: забій з набряком м'яких тканин правої половини грудної клітки, подряпини правого плеча, правого передпліччя, правої кисті. Багаточисленні подряпини правого плеча, правого передпліччя, правої кисті виникли від дії гострих предметів; забій з набряком м'яких тканини правої половини грудної клітки виник від дії тупого предмета.

Всі вищевказані ушкодження по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т.1, а.к.п.109);

-дані висновку автотехнічної експертизи №4/241 від 15.07.2015, з доданими фототаблицями до висновку, щодо технічного стану автомобіля марки «HONDA-PRELUDE», реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно якого до моменту ДТП рульове керування та ходова частина вказаного автомобіля знаходилися у працездатному стані. До моменту ДТП робоча гальмівна система автомобіля знаходилася у непрацездатному стані, оскільки гальмівні диски мають зношеність, яка носить експлуатаційний характер, що не відповідає вимогам підприємства виробника і відповідно до вимог ПДР України п.31.4.1 експлуатація вказаного автомобіля заборонена. Водій вказаного автомобіля мав можливість виявити вищевказану несправність шляхом своєчасного проведення технічного огляду автомобіля (т.1, а.к.п.111-122);

- даними висновку комісійної судово-медичної експертизи №41-к від 15.10.2015, за матеріалами даного кримінального провадження, з фототаблицями до висновку, проведену судово-медичною комісією КУ «Черкаське ОБСМЕ» по факту смерті ОСОБА_12, згідно якого комісія зробила наступний висновок.

Що враховуючи розташування трупа ОСОБА_12 на задньому пасажирському сидінні, що встановлено під час огляду місця події, з урахуванням характеру та локалізації наявних тілесних ушкоджень, які виявлені при медичній експертизі ОСОБА_12, анатомічних особливостей самого тіла (труп підвищеної вгодованості); з урахуванням конструкційних особливостей автомобіля марки «HONDA-PRELUDE» (відсутність задніх дверей), у момент з'їзду даного автомобіля з проїзної частини мосту та подальшого перекидання у річку, ОСОБА_12 міг знаходитися на задньому пасажирському сидінні.

При проведенні комісійної експертизи не виявлено характерних тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 та ОСОБА_4, по яких можна було б точно встановити розташування даних осіб у салоні автомобіля під час ДТП.

З урахуванням характеру та локалізації тілесних ушкоджень, які виявлені при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_5, такі дозволяють припустити, що у момент з'їзду даного транспортного засобу з проїзної частини мосту та подальшого перекидання у річку ОСОБА_5 міг знаходитися на передньому пасажирському сидінні.

Характер та локалізація тілесних ушкоджень, які виявлені при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_4, згідно даних матеріалів кримінального провадження, а саме те, що на момент даної ДТП в салоні автомобіля знаходилося три особи, а також враховуючи вищевказані висновки, дають підстави припускати, що на місці водія даного автомобіля міг знаходитися ОСОБА_4 (т.1, а.к.п 123- 129);

- даними роз'яснень вказаної експертизи експертами у судовому засіданні, які проводили вказану комісійну експертизу.

Так експерт ОСОБА_28 суду роз'яснив, що 23.06.2015 була проведена ситуаційна модель щодо розміщення пасажирів у вказаному автомобілі на момент його падіння у воду, з проведенням фотозйомки одним з експертів, а тому додані до експертизи фототаблиці є складовою частиною експертизи.

На підставі наданих на експертизу матеріалів кримінального провадження у копіях з висновками експертів по виявлених у обох обвинувачених тілесних ушкодженнях та по їх розташуванню, характеру, локалізації, комісія і прийшла до висновку про те, що наймовірніше за кермом вказаного автомобіля був ОСОБА_4, а пасажиром на передньому пасажирському сидінні був ОСОБА_5, у якого від правої дверки автомобіля і виникли вказані у експертизі тілесні ушкодження, бо травмувати праву руку і праву сторону тулуба, так як вони у нього травмовані, лівою дверкою - малоймовірно, як і травмувати ОСОБА_4 ліву руку і ліву сторону тулуба правою дверкою,- малоймовірно.

Що виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження малоймовірно могли виникнути при ударі об кермо автомобіля, такі виникли найвірогідніше при ударі об праву пасажирську дверку.

Крім того, оскільки водій автомобіля найбільше зафіксований як пасажир, то як правило, тілесні ушкодження мають локалізацію на лівій стороні туловища. Такі тілесні ушкодження були виявлені саме у ОСОБА_4 і мають ознаки тілесних ушкоджень саме для водія автомобіля.

Аналогічні роз'яснення дав і експерт ОСОБА_29, доповнивши їх тим, що розміщення пасажирів у автомобілі було визначено саме по наявних тілесних ушкодженнях у обох обвинувачених, їх характеру і розташуванню по тілу обох обвинувачених , їх заподіяні тупими предметами, могли бути заподіяні об дверки автомобіля, для ОСОБА_5 - правою, для ОСОБА_4- лівою.

Крім того, експерт пояснив, що лівою дверкою ОСОБА_5 не міг одержати виявлені у нього тілесні ушкодження через те, що там був водій, а правою дверкою автомобіля ОСОБА_4 не міг одержати виявлені у нього тілесні ушкодження, бо там був пасажир;

-даними висновку автотехнічної експертизи № 4/269 від 22.07.2015, згідно якого у дорожній обстановці, яка склалася на момент даної ДТП, та за обставин, зазначених у постанові слідчого про призначення експертизи, водій автомобіля марки «HONDA - PRELUDE», реєстраційний номер НОМЕР_1, повинен був діяти у відповідності до вимог п.п.10,1, 12.1 ПДР України (т.1, а.к.п. 131-132);

- довідкою Корсунь-Шевченківської ЦРЛ про те, що ОСОБА_4 з 23.05.2015 на час видачі довідки, тобто на 26.06.2015, з питань надання медичної допомоги не звертався (т.1, а.к.п. 140);

- даними довідки № 07-20/1104 від 01.07.2015,виданої Корсунь-Шевченківською ЦРЛ про те, що 27.05.2015 ОСОБА_5 звертався до лікаря-травматолога в поліклініку Корсунь-Шевченківської ЦРЛ з діагнозом : забій грудної клітки ( т.1, а.к.п. 162);

-даними постанови слідчого від 08.10.2015 про визнання автомобіля марки «HONDA-PRELUDE», реєстраційний номер НОМЕР_1, який описаний слідчим та на якому виявлені пошкодження від падіння у воду, у річку Рось 22.05.2015, речовим доказом, приєднанням в якості речового доказу із залишенням на зберігання на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів при Корсунь-Шевченківському РВ УМВС України в Черкаській області (т.1, а.к.п. 133).

Інших доказів суду не надано.

Що стосується допущених порушень ПДР України обома обвинуваченими у даній ситуації, то згідно п.2.9. підпунктів «г», «ґ» водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, бо це знижує швидкість реакції і увагу , а також передавати керування транспортним засобом особам, які не мають при собі посвідчення на право керування ним.

Згідно п.10.1., 12.1 вказаних Правил, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п.2.9.«а» вказаних Правил водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Згідно п.2.1. «а» цих Правил водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п.2.3.«б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

З огляду на зазначене, суд, розглянувши дане кримінальне провадження в межах пред'явленого обвинувачення, на підставі наданих суду та вказаних у вироку доказів, на які суд посилається, як на докази вини обох обвинувачених, та визнає такі належними і допустимими за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх вказаних у вироку обставин кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає, що винуватість обох обвинувачених повністю доведена та визнає їх винними і кваліфікує їх дії :

ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення ним правил безпеки дорожнього руху ним, як особою, яка керувала транспортним засобом і що спричинило смерть потерпілого;

ОСОБА_5 за ст.287 КК України, як допуск ним до керування належним йому транспортним засобом особи, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння та не мала прав на керування вказаним транспортним засобом, як особою, яка відповідала за експлуатацію транспортного засобу, що спричинило смерть потерпілого.

Невизнання ОСОБА_4 своє вини, суд розцінює, як обраний ним спосіб захисту, а вина доказується вказаними у вироку суду належними і допустимими доказами, які у суду сумніву не викликають, в т.ч.:

-даними висновку медичної комісійної експертизи № 41-к, від 15.10.2015, проведеної спеціалістами Черкаського ОБСМЕ, що з урахуванням характеру та локалізації тілесних ушкоджень, які виявлені при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_5 у момент з'їзду даного транспортного засобу з проїзної частини мосту та подальшого перекидання у річку, ОСОБА_5 міг знаходитися на передньому пасажирському сидінні.А характер та локалізація тілесних ушкоджень, які виявлені при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_4, згідно даних матеріалів кримінального провадження і те, що на момент ДТП в салоні автомобіля марки «HONDA-PRELUDE», знаходилося три особи, а також вищевказані висновки, дають підстави припускати, що на місці водія даного автомобіля міг знаходитися ОСОБА_4 (т.1, а.к.п. 123-129);

Цей висновок підтвердили у судовому засіданні експерти ОСОБА_28 і ОСОБА_29, пояснивши, що розміщення обвинувачених у автомобілі визначалося по одержаних ними на той час тілесних ушкодженнях, їх характеру, розміщенні на тулубу. Цей висновок спростовує показання ОСОБА_4, що він сидів на передньому пасажирському сидінні;

- даними показань свідка ОСОБА_20, про те, що саме пасажирська дверка утопленого автомобіля була відкрита і у якої було вибите скло, а водійська дверка була закрита і зажата пошкодженим дахом автомобіля, що підтверджує показання ОСОБА_5, як він діяв після падіння автомобіля у воду.

Такі ж показання щодо стану автомобіля після аварії дав свідок ОСОБА_24

Крім того, свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що він бачив, що водійське сидіння було зафіксоване і підтягнуте до руля, а тому ОСОБА_5 з його високим ростом ніяк не міг би вміститися на ньому, а ОСОБА_4є невеликого росту, худорлявої статури, тому легко міг помістися на водійському сидінні автомобіля.

Крім того, даний свідок суду пояснив, що йому особисто свідок ОСОБА_14 казав, що бачив, як вказаний автомобіль злітав з мосту і за кермом був ОСОБА_4, а потім свідок чогось почав відказуватися від цих слів;

-даними показань свідка ОСОБА_23, що коли він прийшов на місце події, то чув розмову від людей, що стояли на березі річки, що за кермом був ОСОБА_4, який був у стані алкогольного сп'яніння, а тому не справився з керуванням автомобіля і злетів з мосту у річку;

-даними показань свідка ОСОБА_19, що коли вона приїхала повідомити матері ОСОБА_4- ОСОБА_17, що автомобіль з її сином упав у річку Рось, то в цей час у двір зайшов ОСОБА_4 і ОСОБА_17 почала кричати до сина, що він наробив і почала його бити, що свідчить про те, що саме ОСОБА_4 був за кермом, пояснити причину такої поведінки матері, коли син залишився живий, свідок не змогла ;

-даними показань свідка ОСОБА_25, що вона, коли була на березі річки ввечері 22.05.2015, чула як мати ОСОБА_4 - ОСОБА_17 сказала у присутності багатьох, в т.ч. і при свідку, що за кермом автомобіля був її син і питала ОСОБА_5 для чого він передав кермо сину.

А присутній на місці після падіння автомобіля у воду свідок ОСОБА_14 казав, що він бачив як ОСОБА_5 виплив з води зі сторони пасажирської сторони автомобіля, потім нирнув і витягнув ОСОБА_4 з водійської сторони, який зразу ж втік додому;

-даними показань свідка ОСОБА_26, яка чула, як на запитання ОСОБА_25 про те, хто був за кермом автомобіля, мати ОСОБА_4 сказала, що був її син. Потім свідок чула, як на претензії ОСОБА_17 до ОСОБА_5 про те, що він наробив, останній відповідав, що він винен лише в тому, що передав ОСОБА_4 кермо даного автомобіля ОСОБА_4, на що ОСОБА_17 сказала: «… а ти докажи, що був син за кермом ».

Від ОСОБА_22, продавця сільського магазину, вказаний свідок на наступний день також оосбисто чула, що за кермом був ОСОБА_4

Таким чином, на підставі вказаних у вироку доказів, на які суд посилається, як на докази вини обох обвинувачених, та визнає такі належними і допустимими за своїм внутрішнім переконанням, суд і прийшов до висновку про винуватість обох обвинувачених, яка доведена, а саме: за ч.2 ст.286 КК України суд кваліфікує дії ОСОБА_4, як порушення ним правил безпеки дорожнього руху під час керування ним вказаним у вироку транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_12, а ОСОБА_5 - за ст.287 КК України, як допуск ним до керування транспортним засобом ОСОБА_4, тобто особи, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння та який не мав прав на керування даним транспортним засобом, вчинене ОСОБА_5 як особою, яка відповідала за експлуатацію транспортних засобів, що спричинило смерть потерпілого.

Про те, що обидва обвинувачені перебували на час ДТП у стані алкогольного сп'яніння, не заперечували самі обвинувачені, підтверджується медичними висновками ( т.1, а.к.п. 103,104), показаннями свідків,вказаних у вироку.

Відповідно до роз»яснень, даних у постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» , із змінами від 19.12.2008, ( далі ППВС №14 від 23.12.2005), суб'єктом злочину, передбаченого ст. 286 КК, визнають особу, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право ( п.4).

Відповідальність за статтями 286-288, 415 КК настає лише за умови, що винна особа внаслідок порушення певних правил спричинила з необережності потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або його смерть ( п. 8).

Звернуто увагу судів, що водій чи власник транспортного засобу (уповноважена особа), який на порушення чинних правил передав керування ним особі, котра не мала або була позбавлена права керувати такими засобами взагалі чи засобом відповідної категорії, у разі спричинення зазначеними діями перелічених у ст.287 КК наслідків , несе відповідальність за цією статтею, а особа, яка фактично керувала транспортним засобом, - за ст. 286 КК ( п.13).

Та вказано, що у кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст.286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно ( п.21).

При призначенні покарання обом обвинуваченим суд визнає: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які класифікуються : за ч.2 ст. 286 КК України, як тяжкий злочин; за ст.287 КК України - середньої тяжкості ( ст.12 КК України), думку потерпілого про строгу міру покарання для ОСОБА_4, який не розкаявся, не попросив вибачення, та нестрогу для ОСОБА_5, який розкаявся, попросив вибачення, а також що обидва обвинувачені у психіатра та нарколога на обліку не перебувають ( т.1, а.к.п. 138, 158).

Згідно даних довідки УДАІ в Черкаській області за ОСОБА_4 станом на 07.07.2015 транспортні засоби зареєстрованими не значаться (т.1, а.к.п. 142), та що вказана особа 10 разів притягувалася до адміністративної відповідальності протягом останніх років, в т.ч. за ч.1-3 ст.130 КУпАП ( т.1, а.к.п. 147- 151 ), що свідчить про дану особу, як особу схильну до правопорушень, та суд оцінює як особу з негативною репутацією.

Обставинами, які, відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обох обвинувачених, суд визнає : молодий вік ОСОБА_4-1991 р.н. та середній ОСОБА_5 -1974 р.н., позитивні характеристики на обох з місця проживання; що ОСОБА_5 проживає у незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_31, інвалідом дитинства, 2 групи, та виховує малолітню дитину ( т.1, а.к.п. 141 159; т.2, а.к.п. 42,43,44).

Обставинами, які, відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, та вказані досудовим розслідуванням, суд визнає для обох обвинувачених вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння ( т.1, а.к.п. 103, 104 ).

У п.п. 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.10.2005 , зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

А тому суд, з урахуванням обставин вчинених обвинуваченими кримінальних правопорушень, їх тяжкості, з урахуванням даних про особу обох обвинувачених, думки потерпілого, судової практики, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе лише при ізоляції його від суспільства, шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі з реальним відбуванням такого, оскільки інше покарання не буде відповідати обставинам вчиненого злочину та особі засудженого, а ОСОБА_5 шляхом звільнення від відбування призначеного покарання з призначенням іспитового строку і вважає, що таке покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує можливість призначення покарання у виді обмеження волі, із звільненням від відбування такого покарання, вважає неможливим призначити покарання у виді штрафу, виправних робіт, що передбачені у санкції ст.287 КК, бо обвинувачений не працює, має на утриманні малолітню дитину та вважає, що покарання у виді позбавлення волі буде надто суворим, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Крім того, санкція ч.2 ст.286 КК України передбачає і додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд, з урахуванням наслідків, що настали, характеру та мотивів допущених порушень правил безпеки дорожнього руху, експлуатації транспорту, ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_4, з урахуванням обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, вважає, що і дане додаткове покарання необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4

Санкція ст.287 КК України також передбачає додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів.

Разом тим, відповідно до роз'яснень, даних у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз'яснено, що позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.

Суд, з урахуванням особи обвинуваченого, думки потерпілого, обставин вчиненого кримінального правопорушення, не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_5 вказаного додаткового покарання.

Підстав для застосування до призначеного обвинуваченим основного покарання підстав, передбачених ст. ст. 69, 69-1?75 КК України, суд не вбачає.

Речовий доказ: автомобіль марки «HONDA-PRELUDE», реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів при Корсунь-Шевченківському відділенні поліції, після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_5, як законному володільцю (т.1, а.к.п. 133).

Процесуальні витрати становлять: 1474 грн.32 коп. і оскільки судом визнано винними обох обвинувачених, тому суд стягує дану суму у дольовому відношенні, визначивши таку по ? частині, тобто по 737.16 грн., не вбачаючи підстав для зменшення чи збільшення цієї суми комусь із обвинувачених, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан кожного обвинуваченого.

Оскільки до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався, а суд засуджує його до позбавлення волі, тому суд вважає необхідним обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, обравши такий після проголошення вироку. А з урахуванням того, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковим для виконання Україною відповідно до ст.46 Конвенції про захист прав людини та ст.17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини » суд і вирішує питання щодо дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначає дію такого до настання певної події, а саме: набрання цим вироком законної сили, що не суперечитиме РЄСПЛ у справі « Харченко проти України ».

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися і не застосовуються, клопотання про це не було заявлено.

Керуючись ч.ч.1,3 ст.368, ст.370, ч.2 ст.373, ст.374, п.1 ч.1 ст.392, п.1 ч.ч. 1,2 ст.395 КПК України,

суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 ( шести ) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 ( два) роки.

Взяти під варту із зали суду після проголошення вироку.

Початок строку відбування основного покарання рахувати з часу взяття під варту, тобто з 02 серпня 2016 року.

Строк тримання під вартою діє до вступу вироку в законну силу.

Відповідно до ст.72 КК України строк перебування у СІЗО підлягає зарахуванню у співвідношенні один день перебування у СІЗО за два дні позбавлення волі, до дня вступу вироку в законну силу.

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.287 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі без позбавлення права обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 ( два ) роки, який рахувати з часу проголошення вироку.

На підставі пунктів 2-4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції ;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично, в установлені інспекцією дні, з'являтися в інспекцію для реєстрації.

Стягнути у дольовому порядку з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та проживаючого у с. Сахнівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_12, паспорт НОМЕР_5, виданий 19.04.2008 Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, РНОКПП: НОМЕР_2, інші дані про особу суду невідомі та з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Стара Купавна Нагінського району Московської області, Росія, зареєстрованого у с.Рашівка Гадячського району Полтавської області, проживаючого по АДРЕСА_3, непрацюючого, паспорт НОМЕР_3, виданий 11.10.2012 у Російській Федерації, посвідка НОМЕР_4, видана ВГІФО УМВС України В Полтавській області 17.06.2005 на постійне проживання в Україні і діюча безстроково,- по 737 грн.16 коп. процесуальних витрат за проведення експертиз у даному кримінальному провадженні, в дохід держави (Отримувач: УК у м . Черкасах / Черкаси/ 24060300, код отримувача: 38031150, р/р 31116115700002, Банк ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, отримувач: держава, 24060300 « Інші доходи».).

Речовий доказ: автомобіль марки «HONDA-PRELUDE», реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів при Корсунь - Шевченківському відділенні поліції, після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_5

Надані суду письмові докази залишити при матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обом обвинуваченим та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області, а засудженими в той же строк та таким же чином, з часу одержання копії даного вироку.

Головуючий Кіхтенко Н. І.