Ухвала суду № 59366185, 29.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1071/16

Номер справи місцевого суду: 522/13541/16-к

Головуючий у першій інстанції Іванов

Доповідач Грідіна Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Грідіної Н.В.

суддів Балабана В.Ф., Потаніна О.О.

секретаря судового засідання Ярахмедова Є.О.

з участю прокурора Морванюка Ю.О.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС 2-го СВ прокуратури Одеської області у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №42016160000000507 від 01.07.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Київа, громадянину України, працюючому на посаді старшого інспектора поліції Білгород-Дністровського ВП ГУ НП в Одеській області, одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_2, мешкаючий в АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України з визначенням застави у розмірі 413400 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого З ст. 368 КК України, за наступних обставин.

Так, наказом Головного Управління Національної поліції в Одеській області від 07.11.2015 № 250 о/с лейтенант поліції ОСОБА_2 призначений на посаду старшого інспектора поліції Білгород-Дністровського ВП ГУ НП в Одеській області.

У своїй діяльності ОСОБА_2 керується Конституцією України, Кримінальним і Кримінальним процесуальним кодексами України, Законами України «Про Національну поліцію» іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами МВС України та ГУ НП в Одеській області.

Нехтуючи взятими на себе обов'язками працівника правоохоронного органу, достовірно розуміючи суть злочину та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, замість їх попередження та профілактики злочинності серед населення ОСОБА_2 скоїв умисне кримінально-каране діяння.

У ході досудового слідства встановлено, що на узбережжі Чорного моря в селищі Курортне Білгород-Дністровського району Одеської області, здійснює підприємницьку діяльність, пов'язану з наданням розважальних послуг населенню (атракціон - надувна гірка), приватний підприємець, громадянин ОСОБА_3

Співробітник Білгород-Дністровського ВГІ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_2 та іншій працівник зазначеного підрозділу, 25 червня 2016 року з метою проведення перевірки законності здійснення підприємницької діяльності, прибули до розважального об'єкту ОСОБА_3, що розташований за адресою: АДРЕСА_3.

В ході розмови. ОСОБА_2 та іншій працівник поліції пояснили ОСОБА_3, що їм відомо, що останній є суб'єктом підприємницької діяльності та здійснює свою діяльність з наданням розважальних послуг населенню (атракціон - надувна гірка). Під час проведення перевірки ОСОБА_2 та іншій працівник поліції пояснили ОСОБА_3, що у нього є порушення в сфері законності здійснення підприємницької діяльності, висунув при цьому ОСОБА_3, незаконну вимогу про передачу йому щомісячно грошових коштів у сумі 200 (двісті) доларів США, за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності та не складання протоколів про скоєння адміністративних правопорушень у відношенні останнього та припинити діяльність його розважального об'єкту.

З метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на отримання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди. ОСОБА_2 10.07.2016 о 12.05 годин, знаходячись на узбережжі Чорного моря в селищі Курортне Білгород-Дністровського району Одеської області поблизу розважального об'єкту (атракціон - надувна гірка), отримав від ОСОБА_3, частину раніше оговореної суми неправомірної вигоди у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот ) гривень у вигляді грошових банкнот Національного банку України номіналом 100 (сто) та 200 (двісті) гривень кожна.

Продовжуючи свої злочинні дії. спрямовані на отримання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди. ОСОБА_2, повторно висунув нову вимогу останньому про передачу грошової суми в якості неправомірної вигоди за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності розважального об'єкту (атракціон - надувна гірка), та торгівельної споруди з реалізації продуктів харчування, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 яка належить останньому, усього у розмірі 300 (триста) доларів США.

Далі, 21.07.2016 о 16.55 годин, знаходячись на перехрести вулиць Чорноморська та Шкільна у селищі Курортне, Білгород-Дністровського району. Одеської області ОСОБА_2, отримав від ОСОБА_3, в якості неправомірної вигоди грошову суму у розмірі 7500 (сім тисяч п'ятьсот) гривень у вигляді грошових банкнот Національного банку України номіналом по 500 (п'ятсот) гривень у кількості 5 купюр, та 200 (двісті) гривень у кількості 25 купюр, за не вжиття заходів щодо перешкоджання законній підприємницькій діяльності останнього та не притягнення його до адміністративної відповідальності.

Після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_2 затримано на місці скоєння злочину та в ході огляду місця події 21.07.2016 у нього виявлені та вилучені грошові кошти в розмірі 7500 (сім тисяч п'ятсот) гривень, які ОСОБА_3 передав йому в якості неправомірної вигоди.

01.07.2016 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016160000000507.

22.07.2016 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 413400 грн.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та винести нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання посилаючись на те, що прокурор не довів наявність всіх обставин, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 194 КПК України, зокрема, не доведена обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання. Крім того, в окремих процесуальних документах зазначив прізвище підозрюваного, як ОСОБА_2.

Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.194 ч.ч.1,4 КПК України:

1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Ухвалою слідчого судді задоволено зазначене клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий суддя прийшов до висновку про те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, існують ризики того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вплинути на потерпілого та свідків з метою схилити їх до змін показань.

Відповідно до вимог ст.194 ч.1 п.1 КПК України, в ухвалі слідчого судді встановлена обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні дій,зазначених в постанові про підозру та клопотанні про застосування запобіжного заходу, що підтверджується наданими для дослідження матеріалами кримінального провадження.

Крім того, згідно ст.177 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів з метою запобігання ризикам,зазначеним в клопотанні слідчого та доведеним при розгляді клопотання, обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки не встановив перешкод для цього, передбачених ст.183 ч.2 КПК України.

Апеляційний суд вважає, що при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею були дотримані вимоги кримінального процесуального закону, дослідженні та перевірені всі обставини, на підставі яких було задоволено клопотання та обрана міра запобіжного заходу ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігання зазначеним ризикам.

Крім того, відповідно до ст.178 ч.1 п.п.3-8 КПК України, з ухвали слідчого судді вбачається, що при обранні запобіжного заходу були враховані дані про особу підозрюваного.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд не в повній мірі врахував положення ч.ч. 4,5 ст. 182 КПК України.

Так, згідно ст. 182 ч.ч. 4,5 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Таким чином, з урахуванням інкримінованого кримінального правопорушення, згідно ст. 182 ч.ч. 4,5 КПК України, розмір застави підозрюваному передбачений від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

З ухвали слідчого судді та клопотання слідчого не вбачається обставин або відповідних доказів, які б підтверджували виключний випадок для визначення застави в розмірах, які б перевищували розмір застави, зазначений в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Крім того, в ухвалі розмір застави визначений без дослідження майнового та сімейного стану підозрюваного. Висновок про те, що розмір застави, визначений ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України, не забезпечить виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків є припущенням та не ґрунтується на доказах.

Апеляційний суд вважає, що визначена в ухвалі застава понад 300 розмірів мінімальної заробітної плати у розмірі 413400 грн. визначена без врахування вимог закону. Доводи захисника при розгляді апеляційної скарги про те, що визначена сума застави є завідомо непомірною для підозрюваного, оскільки не відповідає реальному майновому стану ОСОБА_2, не спростовані.

На підставі наведеного, відповідно до вимог ст.ст. 409, 411, 412 КПК України, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати, та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого частково задовольнити, застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати, яка є достатньою для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст.376 ч. 2, 404,405,407, 422 КПК України, апеляційний суд Одеської області, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС 2-го СВ прокуратури Одеської області у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №42016160000000507 від 01.07.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, та визначена застава у розмірі 413400 грн. - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого в ОВС 2-го СВ прокуратури Одеської області у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №42016160000000507 від 01.07.2016 року.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі УДДВП в Одеській області.

Визначити заставиу у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, у сумі 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок:Отримувач - апеляційний суд Одеської області

Код ЄДРПОУ 02892913, р/р 37311091005572 МФО 820172

банк отримувача - ДКСУ м. Київ

призначення платежу - застава згідно ухвали суду від 29.07.016 року, застсвна сума за ОСОБА_2, суддя Грідіна Н.В.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора в розумні строки;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту фактичного затримання, тобто з 16:55 год. 21.07.2016 року до 19 вересня 2016 року.

Ухвала апеляційного суду Одеської області є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду буде оголошений 03.08.2016 року, о 10:30 год., в залі судового засідання апеляційного суду Одеської області.

Судді:

Н.В. Грідіна В.Ф. Балабан О.О. Потанін