Рішення № 59361420, 11.07.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1899/16-ц

Провадження № 2/369/1461/16

РІШЕННЯ

Іменем України

11.07.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

Головуючої судді: Дубас Т.В.,

при секретарі Дідур М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Комплекс Агромарс» звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим що, 15 серпня 2011 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ТОВ «Комплекс Агромарс» на посаду системного адміністратора відділу підтримки та адміністрування Гаврилівського птахівничого комплексу, згідно Наказу № 687 КА/к-п.

30 грудня 2011 року відповідно до наказу № 658 КА/к-п-д «Про переведення» відповідача з 01.01.2012 року було переведено на посаду системного адміністратора відділу технічної підтримки та адміністрування філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс».

06 червня 2014 року відповідача було звільнено відповідно до наказу № 436/1 КА/к-з з посади спеціаліста технічної підтримки групи технічної підтримки та адміністрування за переведенням до ТОВ «Комплекс Агромарс».

10 червня 2014 року відповідно до наказу № 59 КА/к-п «Про прийняття» відповідача було прийнято на посаду старшого системного адміністратора відділу технічної підтримки та адміністрування департаменту інформаційних технологій фінансово-економічного управління за переведення з філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» до ТОВ «Комплекс Агромарс».

Роботи, які виконував відповідач в «Комплекс Агромарс» , пов'язані з прийманням на зберігання, зберіганням, видачею та застосування в процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей під звіт.

20.06.2014 року та 11.07.2014 року відповідно до актів прийому-передачі ОЗ, ТМЦ, МШП, палива, виробничих запасів, тари, відповідач отримав матеріальні цінності товариства, що підтверджується його особистим підписом.

05 березня 2015 року на підставі наказу № 52 «Про створення комісії» та у зв'язку із звільненням системного адміністратора відділу підтримки та адміністрування комунікацій та зв'язку департаменту інформаційних технологій відповідача, на підприємстві було проведено інвентаризацію та передачу матеріальних цінностей, які рахувалися в підзвіті матеріально-відповідальної особи ОСОБА_1

За результатами протоколу засідання інвентаризаційної комісії № 499/2 по інвентаризації підзвітних відповідачу матеріальних цінностей та згідно висновку по результатам інвентаризації від 05.03.2015 року, виявлено недостачу матеріальних цінностей.

За результатами протоколу засідання інвентаризаційної комісії № 500/2 по інвентаризації підзвітних відповідачу матеріальних цінностей та згідно висновку по результатам інвентаризації від 05.03.2015 року, виявлено недостачу матеріальних цінностей.

За результатами протоколу засідання інвентаризаційної комісії № 502/2 по інвентаризації підзвітних відповідачу матеріальних цінностей та згідно висновку по результатам інвентаризації від 05.03.2015 року, виявлено недостачу матеріальних цінностей.

Отже, відповідач не виконав належним чином покладені на нього обов'язки, внаслідок чого позивач зазнав значних матеріальних збитків, які становлять 42 219 грн. 12 коп.

Крім того, між відповідачем та філією «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» був укладений Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність № 121, а з ТОВ «Комплекс Агромарс» аналогічний договір № 97.

Відповідно до договорів, відповідач прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей.

Наказом від 05.03.2015 року № 32 КА/к-з відповідач був звільнений за власним бажанням.

Добровільно відшкодовувати шкоду відповідач не погоджується.

Тому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» суму завданих збитків у розмірі 42 219,12 грн. та судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та проси позов задоволити.

Відповідач та його представник позовні вимоги заперечували та просили в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно наказу від 15 серпня 2011 року № 687 КА/к-п ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ТОВ «Комплекс Агромарс» на посаду системного адміністратора відділу підтримки та адміністрування Гаврилівського птахівничого комплексу.

30 грудня 2011 року відповідно до наказу № 658 КА/к-п-д «Про переведення» ОСОБА_1 з 01.01.2012 року було переведено на посаду системного адміністратора відділу технічної підтримки та адміністрування філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс».

01 січня 2012 р. між Філією «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» та ОСОБА_1 було укладено Договір 121 СП про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

06 червня 2014 року ОСОБА_1 було звільнено відповідно до наказу № 436/1 КА/к-з з посади спеціаліста технічної підтримки групи технічної підтримки та адміністрування за переведенням до ТОВ «Комплекс Агромарс», згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України.

10 червня 2014 року відповідно до наказу № 59 КА/к-п «Про прийняття» відповідача було прийнято на посаду старшого системного адміністратора відділу технічної підтримки та адміністрування департаменту інформаційних технологій фінансово-економічного управління за переведення з філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» до ТОВ «Комплекс Агромарс».

10 червня 2014 р. між ТОВ «Комплекс Агромарс» та ОСОБА_1 було укладено Договір 97 СП про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Наказом від 05.03.2015 року № 32 КА/к-з відповідач ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням, згідно статті 38 КЗпП України.

05 березня 2015 року на підставі наказу № 52 «Про створення комісії» та у зв'язку із звільненням системного адміністратора відділу підтримки та адміністрування комунікацій та зв'язку департаменту інформаційних технологій відповідача, на підприємстві було проведено інвентаризацію та передачу матеріальних цінностей, які рахувалися в підзвіті матеріально-відповідальної особи ОСОБА_1

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на акти прийому-передачі ОЗ, ТМЦ, МШП, палива, виробничих запасів, тари, від 20.06.2014 року та 11.07.2014 року за якими відповідач ОСОБА_1 отримав матеріальні цінності товариства, що підтверджується його особистим підписом.

Стаття 130 КЗпП України визначає що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно статті 135-3 КЗпП України розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Згідно ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Стаття 179 ЦПК України визначає що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Згідно п. 6 Постанови пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», визначено що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Якщо докази у справі зібрані в порядку, передбаченому статтями 132, 133, 140 та частиною четвертою статті 191 ЦПК, суд може обґрунтувати ними рішення лише за умови, якщо вони були ним оголошені в судовому засіданні, пред'явлені для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, та досліджені в сукупності з іншими доказами. При ухваленні рішення суд відповідно до статті 212 ЦПК оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 ЦПК про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом, для дослідження в судовому засіданні, було витребувано у позивача оригінали актів прийому-передачі ОЗ, ТМЦ, МШП, палива, виробничих запасів, тари, від 20.06.2014 року та 11.07.2014 року за якими відповідач ОСОБА_1 отримав матеріальні цінності товариства.

Оригінали відповідних актів представником позивачем надано не було.

З наведеного вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача, з підстав що ним не було надано суду належних та допустимих доказів, а саме оригіналів актів, згідно яких би вбачалось які саме товарно-матеріальні цінності під звіт і матеріальну відповідальність були передані відповідачу ОСОБА_1

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Відсутність оригіналів таких актів, які не досліджені в судовому засіданні, позбавляє суд можливості встановити точну кількість, вид, вартість матеріальних цінностей що булу передачі відповідачеві та зіставити їх із протоколами інвентаризаційної комісії в яких виявлено недостачу матеріальних цінностей.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у позовних вимогах.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 130, 135-3 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 64, 131, 179, 209, 212-214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Дубас Т.В.