Постанова № 59358599, 19.07.2016, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7158/16-а

Категорія 87

2-а/295/247/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2016 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Сидорець К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати відповідача відновити виплату раніше призначеної пенсії з 01.04.2015 року та продовжити в подальшому виплату довічної пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звліьнених з військової служби, та деяких інших осіб», мотивуючи тим, що з 01.11.2006 року по 19.02.2016 рік працював на посаді головного спеціаліста управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Житомирської міської ради. Довічну пенсію за вислугу років, як особа офіцерського складу отримує з 11.01.1992 року. З 01.04.2015 року позивачу було зупинено виплату пенсії, яка була призначена. З 01.06.2015 року посада, на якій позивач працював (державний службовець) не давала права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а отже підстави для невиплати призначеної пенсії за нормами цього Закону відсутні.

В судове засідання сторони не з'явилися.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, адміністративні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надіслав до суду заперечення, позов не визнав і просить у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у них, які приєднанні до матеріалів справи.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звліьнених з військової служби, та деяких інших осіб». До 19.02.2016 року працював на посаді головного спеціаліста управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Житомирської міської ради відповідно до Закону України «Про державну службу».

З 01.04.2015 року відповідач відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII призупинив виплату позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії, починаючи з 01.04.2015 року. Проте листом ГУ ПФУ в Житомирській області від 24.05.2016 року № 806/К-7 в задоволенні заяви про поновлення позивачу виплати пенсії відмовлено з мотивів того, що з 01.04.2015 по 19.02.2016 року позивач працював на посаді головного спеціаліста управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Житомирської міської ради, тому призначена пенсія не виплачується правомірно, відтак в управління відсутні правові підстави для відновлення з 01.04.2015 року виплати призначеної пенсії. Після звернення позивача, у зв'язку зі звільненням з органів місцевого самоврядування, з 20.02.2016 року виплату пенсії було відновлено.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовими актами.

02.03.2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року, який набрав чинності з 01.04.2015 року.

Вказаним Законом (п.5 розділу 1) внесено зміни в ст.37 Закону України «Про державну службу», згідно з якими тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року:

- у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України «Про статус народного депутата України», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються;

- у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Крім того, згідно з п.2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Станом на 01.04.2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно давала право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу з 01.04.2015 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність зокрема норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

На даний час особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 01.06.2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відпали передбачені ст.37 Закону України «Про державну службу» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до вказаного Закону. З 01.06.2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що з 01.06.2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу», підлягає відновленню, у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.

За таких обставин, слід зобов'язати Головне Управління ПФУ в Житомирській області відновити з 01.06.2015 року виплату позивачу пенсії, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звліьнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 551,20 грн.

У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 8-11, 18, 69, 71, 122, 160, 161, 162, 183-2, 267 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задоволити частково.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відновити з 01.06.2015 року виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звліьнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у відшкодування сплаченого судового збору 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя І.Г. Перекупка