Рішення № 59357120, 27.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/4284/16 Головуючий 1 інст. - Полєхін А.Ю.

Справа 635/9451/15-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: інші

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Зазулинської Т.П., Міненкової Н.О.,

секретаря Прологаєвої А.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 5 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 та неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою, яку уточнив і просив визнати недійсними договори купівлі-продажу 99/100 часток та 1/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1, укладені 19 червня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 і посвідчені приватним нотаріусом Остапенко Є.М.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 5 квітня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1, посвідчений 19 червня 2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №2089, укладений між ОСОБА_2 від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_8 та ОСОБА_6 та вилучити запис про державну реєстрацію права власності з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу 99/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1, посвідчений 19 червня 2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №2087, укладений між ОСОБА_2 від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_8 та ОСОБА_6 та вилучити запис про державну реєстрацію права власності з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 40 копійок.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом при ухваленні рішення було порушено вимоги ст.ст. 3, 5, 8,45 ЦПК України та застосовано закон, який не поширюється на дані правовідносини.

Вказує, що судом першої інстанції розглянуто позовну заяву ОСОБА_3 як представника ОСОБА_4 повноваження, якого підтверджуються довіреністю посвідченою заступником голови ХОГО «Наука, освіта та правозахист», яка не є належним документом підтверджуючим повноваження на здійснення представництва у суді.

Суд не надав правової оцінки доказам, не взяв їх до уваги, не зважаючи на посилання на них як на заперечення проти позову. В ході судового розгляду позивачем збільшувалися позовні вимоги, подавалися заяви про забезпечення позову та доказів, проте судом в порушення чинного законодавства не вирішувалися питання, щодо сплати судового збору.

Під час розгляду справи було з'ясовано, що власником будинку АДРЕСА_1 став ОСОБА_9, який не був залучений до розгляду справи як третя особа.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що договори купівлі-продажу є недійсними, оскільки укладені без згоди органу опіки і піклування тоді як неповнолітня дитина має право користування на житло в проданому будинку.

З даним висновком суду погодитись не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Судовим розглядом встановлено, між ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_8 та ОСОБА_6 19 червня 2015 року укладено договір купівлі-продажу 1/100 і 99/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 25-26).

Зі змісту договорів купівлі-продажу вбачається, що спірний житловий будинок належав ОСОБА_2 на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2000 року, зареєстрованого Харківським міжміським бюро технічної інвентаризації 05 вересня 2000 року та записаного в реєстрову книгу за №7. Право власності зареєстровано на підставі витягу з Державного реєстру на нерухоме майно про реєстрацію права власності за НОМЕР_2, сформованого 19 червня 2015 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1.

У житловому будинку згідно пункту 9 вищезазначених договорів зазначено, що частина якого є предметом цього договору на момент його укладення зареєстрованих осіб не має, що підтверджується відомостями, виданими 10 червня 2015 року Виконавчим комітетом Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області за №485.

Відповідно копій паспортів (а.с. 3 та зворот) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 14 березня 2012 року та ОСОБА_4 з 29 січня 1996 року зареєстровані у спірному житловому будинку.

Представник ОСОБА_3, як голова Харківської обласної громадської організації (ХОГО) «Наука, освіта та право захист», звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як членів цієї організації. Матеріали справи містять довіреність зі змісту якої вбачається що ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси і жодних документів на підтвердження повноважень ОСОБА_3 представляти інтереси ОСОБА_5 матеріали справи не містять.

До участі у справі у якості відповідача був залучений лише ОСОБА_2, тоді як ОСОБА_6 будучи стороною оскаржуваних правочинів до участі у справі в якості відповідача залучена не була.

На час ухвалення судом рішення власником спірного будинку був ОСОБА_9 , але він також не був залучений до участі у справі.

У даному випадку, оскільки рішення у справі вплинуло на права і обов'язки ОСОБА_6 і ОСОБА_9, судова колегія вважає за необхідне їх участь у справі в якості відповідачів, оскільки тільки тоді вони мають процесуальні права і обов'язки, встановлені ст.31 ЦПК України як сторона у справі, а не ст.27 ЦПК України в залежності від свого процесуального положення третьої особи якою була ОСОБА_6

Розгляд справ за відсутності осіб, є порушенням основних засад судочинства, встановлених ст.129 Конституції України, оскільки він позбавляє таких осіб реальної можливості здійснювати право захисту своїх прав, а суд - можливості повного та всебічного дослідження обставин справи на засадах змагальності.

Не можна визнати рішення суду законним і обгрунтованим, оскільки справу розглянуто без залучення до участі у справі в якості відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_9 щодо яких вирішено судом питання про їх права та обов'язки і підставою для задоволення позову судом зазначено порушення права користування житлом неповнолітньої ОСОБА_5 чиї інтереси в суді як позивача представлені не були.

Згідно п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції у відповідності до ст.307 ЦПК України не наділений повноваженнями щодо залучення до участі у справі осіб, які не приймали участі у суді першої інстанції рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 31,33,303, 304, 307, п.1 ч.1 ст. 309, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 -задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 5 квітня 2016 року -скасувати. В задоволенні позову - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - С.С. Кругова

Судді - Т.П. Зазулинська

Н.О. Міненкова