Ухвала суду № 59356866, 14.06.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/232/16-ц

Провадження № 2/635/896/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді О.М. Пілюгіної

за участю секретаря Іванової Ю.Ю. .

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, третя особа: Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулася до суду з позовом та просить визнати недійсним заповіт, посвідчений Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області 03 липня 2014 року, реєстр № 1-691, відповідно до якого ОСОБА_3 заповів все належне йому майно своїй онуці ОСОБА_2.

ОСОБА_1 подала до суду заяву та просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно на ? частину будівлі з прибудовою та земельну ділянку, за адресою: Харківська область, Харківський район, село Артемівка, вулиця Леніна, 25, а також на все майно, яке знаходиться на спірній садибі і належить позивачу. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що в провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, третя особа: Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області; рішення по справі ще не прийнято; спадкове майно ще не визначено, а відповідач незважаючи на це перешкоджає позивачу користуватися садибною ділянкою і приміщенням, яким вона раніше користувалася за адресою: Харківська область, Харківський район, село Артемівка, вулиця Леніна, 25. Крім того, заявнику відомо, що ОСОБА_2 має намір продати спірний житловий будинок разом з земельною ділянкою. В якості причин накладення арешту позивач вказує, що кожного року на ділянці садиби, яка була їй виділена батьками, вона висаджувала овочі, доглядала за ними до осені; взимку ці овочі вона зберігала в льосі спірної будівлі, який також був виділений їй батьками. Цей льох побудував чоловік позивача, створив там два великих контейнери для зберігання овочів та яблук. Відповідач має два льоха, але без дозволу позивача зірвала замок з дверей льоха останньої і поставила там потраву, щоб позивач не мала змоги зберігати там овочі. Після смерті батька позивача, відповідач без дозволу ОСОБА_1 зібрала метал, два металевих корита та здала в металолом, також забрала два обігрівача, дитячий велосипед, стілець, зняла двигун з пральної машини. В помешканні спірного будинку залишилися холодильник, двохкамерна електроплита, ліжко, диван, телевізор, корито, два бідони, бочка, посуд, магнітола, килим, палас, садовий інвентар. Вказане майно позивач купувала за власний кошт з чоловіком. Позивач має трьох дітей, проживає у однокімнатній квартирі та не має змоги перевезти до свого житла вказане майно, а відповідач у відсутність позивача може все продати, за вказаних обставин необхідно накласти арешт на все майно позивача, яке знаходиться на спірному подвірї.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи приходить до висновку що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно на ? частину будівлі з прибудовою та земельну ділянку, за адресою: Харківська область, Харківський район, село Артемівка, вулиця Леніна, 25, а також на все майно, яке знаходиться на спірній садибі і належить позивачу задоволенню не підлягає, при цьому виходить з того, що запропонований позивачем спосіб забезпечення позову - накладення арешту на майно відповідача не є співмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки не враховує інтереси третіх осіб, які мають право на користування цим майном. Крім того, суд також враховує, що заявником не зазначено жодних обставин, які б безспірно свідчили про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Також суд звертає увагу заявника на те, що нормами цивільного процесуального законодавства не передбачено забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно позивача, при цьому вказані позивачем речі, як то холодильник, двохкамерна електроплита, ліжко, диван, телевізор, корито, два бідони, бочка, посуд, магнітола, килим, палас, садовий інвентар не є предметом розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно на ? частину будівлі з прибудовою та земельну ділянку, за адресою: Харківська область, Харківський район, село Артемівка, вулиця Леніна, 25, а також на все майно, яке знаходиться на спірній садибі і належить позивачу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги Апеляційному суду Харківської області через суд першої інстанції протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.М. Пілюгіна