Рішення № 59356837, 02.07.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 2-480/11

Провадження № 2/635/504/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді О.М. Пілюгіної

за участі секретаря Бабенко І.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про визначення часток в праві власності, про припинення права власності та про визнання права власності, треті особи Друга Державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області, за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним та про визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, який неодноразово уточнював і остаточно просить визнати його єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті батьків матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року та батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року; визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_7; скасувати державний акт на право власності на вказану земельну ділянку на ім'я ОСОБА_7; визначити частку кожного співвласника у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 у розмірі по ? частині; припинити право спільної сумісної власності померлих батьків ОСОБА_8, ОСОБА_7, померлого брата ОСОБА_9 та ОСОБА_3 на квартиру за вищевказаною адресою та визнати за позивачем право власності на ? частку квартири в порядку спадкування за законом після смерті батьків ОСОБА_8, ОСОБА_7 залишивши за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири та визнати право власності на ? частину квартири, яка належала ОСОБА_9, за спадкоємцями за законом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що квартира АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва про право власності зареєстрована за батьком позивача ОСОБА_8, матір'ю позивача ОСОБА_7, братом позивача ОСОБА_9, племінником позивача та сином ОСОБА_9 ОСОБА_10. Земельна ділянка площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, по праву власності зареєстрована за матір'ю ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 24 травня 1999 року. ОСОБА_7, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року. ОСОБА_8, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року. Брат ОСОБА_9 помер, ще раніше ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Позивач вважає що він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після їх смерті на ? частину квартири, оскільки брат помер і інших спадкоємців не залишилось. Також вважає, що він є єдиним спадкоємцем на земельну ділянку в цілому, оскільки мати заповітом належну їй земельну ділянку залишила позивачу, а батько пережив матір на два місяці і не прийняв спадщину після смерті дружини. Позивач спадщину після смерті батьків прийняв, оскільки подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але в оформленні спадкових прав йому відмовлено, оскільки не визначений обсяг спадкового майна: не визначені частки у праві спільної власності на квартиру, а земельна ділянка набута під час шлюбу батьків, що змусило позивача звернутися до суду з позовом.

ОСОБА_5, яка діє від себе особисто та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_4, та сина ОСОБА_3, який на день розгляду справи досяг повноліття звернулася до суду до позивача із зустрічним позовом та просить визнати недійсним складений 16 вересня 2003 року ОСОБА_7 заповіт, яким заповіла позивачу земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за позивачем право власності на 1/5 частину вказаної земельної ділянки; також просить визнати за нею, за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 право власності на спірну земельну ділянку по 1/5 частині за кожним; визнати за позивачем право власності на 29,2 частин квартири АДРЕСА_2 визнати за ОСОБА_3 право власності на 36,5 частин спірної квартири; за нею, ОСОБА_4 і за ОСОБА_2 по 11,5 частин квартири. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що квартира АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва про право власності зареєстрована за її свекром ОСОБА_8, свекрухою ОСОБА_7, чоловіком ОСОБА_9, сином ОСОБА_3. Земельна ділянка площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, по праву власності зареєстрована за свекрухою ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 24 травня 1999 року. Чоловік ОСОБА_9 помер, ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Спадкоємцями після його смерті залишились його дружина позивач за зустрічним позовом, їх сини ОСОБА_3, ОСОБА_4, син спадкодавця від першого шлюбу ОСОБА_2 та батьки ОСОБА_7 і ОСОБА_8, тому частка квартири АДРЕСА_2 яка належить померлому ОСОБА_9 повинна бути розділена між вказаними спадкоємцями в рівних частинах. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є їх сини: позивач та померлий ОСОБА_9, тому належні їм частки спадкової квартири АДРЕСА_2 мають бути розподілені між п'ятьма спадкоємцями: частку одного із батьків спадкує позивач, частка другого з батьків має бути розподілена між іншими спадкоємцями. Земельна ділянка також підлягає розподілу між спадкоємцями, оскільки існування заповіту не позбавляє осіб з числа спадкоємців претендувати на спадщину, тому відповідач звернулася до суду із зустрічним позовом.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені ним вимоги відповідно до позову в останній редакції, просив їх задовольнити з підстав викладених в позові, заперечував проти вимог за зустрічним позовом.

Відповідач ОСОБА_5, яка діє від себе особисто та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала заявлені нею вимоги за зустрічним позовом просила їх задовольнити з підстав викладених у позові, проти вимог за первісним позовом заперечувала.

ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги за зустрічним позовом просив їх задовольнити з підстав викладених у позові, проти вимог за первісним позовом заперечував.

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься заява Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про розгляд справи за відсутності її представника.

Представник Другої Державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області у судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши позивача за первісним позовом, позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_3, дослідивши надані суду докази встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло, що видане 25 грудня 1998 року Відділом приватизації Харківським міжміським бюро технічної інвентаризації, запис № 3156/16 від 25 січня 1999 року у реєстровій книзі № 24 та довідка № 65 від 06 лютого 2009 року, що видана Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації».

Земельна ділянка площею 0,12 га, призначенням для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, по праву приватної власності зареєстрована за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 24 травня 1999 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області, реєстр № 622, про що свідчать державний акт на право приватної власності на землю, що виданий 04 червня 1999 року Пісочинською селищною радою Харківського району Харківської області, запис № 2740 та витяг № 337 від 13 червня 2008 року з технічної документації з нормативної грошової оцінки сільського господарських угідь, розробленої Харківським філіалом інституту землеустрою УААН, що виконаний Відділом земельних ресурсів у Харківському районі Харківської області.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8, перебували у шлюбі зареєстрованому 03 грудня 1959 року у Красінському сіль/ЗАГСі Софіївського району, Дніпропетровської області, запис № 43, про що свідчить свідоцтво про одруження НОМЕР_1 від 03.12.1959 року.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_9, про що свідчать свідоцтва про їх народження.

ОСОБА_9 помер, ІНФОРМАЦІЯ_6 року, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_2, що видане 08 квітня 2003 року Пісочинською селищною радою Харківського району Харківської області, запис № 92 від 08.04.2003 року.

ОСОБА_9 та ОСОБА_5, перебували у шлюбі зареєстрованому 03 серпня 1994 року у Пісочинській селищній раді Харківського району Харківської області, запис № 48, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу І-ВЛ № 278696, що видане 03.08.1994 року.

ОСОБА_9 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчать свідоцтва про їх народження.

ОСОБА_9, також є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що сторони не заперечували у судовому засіданні, тому вказана обставина на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

ОСОБА_7, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, про що свідчить свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_3, що видане 26 травня 2008 року Пісочинською селищною радою Харківського району Харківської області, запис № 84 від 26 травня 2008 року.

Заповітом від 16 вересня 2003 року, що посвідчений Другою Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, ОСОБА_7, зареєстровану на її ім'я земельну ділянку площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, заповіла ОСОБА_1, реєстр № 3-1133.

ОСОБА_8, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року про що свідчить свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_4, що видане 24 липня 2008 року Пісочинською селищною радою Харківського району Харківської області, запис № 119 від 24 липня 2008 року.

Відповідно до Акту від 12 червня 2008 року, що складений депутатом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, у квартирі АДРЕСА_2 на день смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, проживали: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Листом № 114/1-09 від 23 лютого 2009 року Друга Державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області, повідомила ОСОБА_1 про неможливість видати свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року у зв'язку з неможливістю визначити обсяг спадкового майна, бо земельна ділянка придбана спадкоємицею за договором купівлі-продажу в період зареєстрованого шлюбу із ОСОБА_8 та про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частину квартири НОМЕР_5, за адресою: АДРЕСА_2, після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року та після смерті батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, оскільки неможливо визначити обсяг спадкового майна.

Суду в якості доказів також надані: копія паспорту громадянина України на ім'я позивача ОСОБА_1; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім'я позивача ОСОБА_1; заповіт ОСОБА_8; технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 виготовлений Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації»; договір від 11.12.1998 року про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2, що укладений між ОСОБА_8 та Пісочинським ВУЖКХ; копія паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_5

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яка діє від себе особисто та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 10; ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 529 ЦК України в редакції 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках діти, дружина і батьки померлого.

Відповідно до ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Враховуючи, що ОСОБА_9, помер у 2003 році, в період дії Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, тому на правовідносини щодо спадщини, яка залишилась після його смерті розповсюджується дія саме цього закону.

Таким чином, сторони у судовому засіданні визнали, що після смерті ОСОБА_9 спадкоємцями залишились: його дружина ОСОБА_5, сини ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які спадщину прийняли оскільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступили в управління та володіння спадковим майном бо дружина, батьки та сини ОСОБА_12 і ОСОБА_3 на день його смерті проживали разом із спадкодавцем, продовжують проживати у спірній квартирі, а син ОСОБА_13 на день смерті спадкодавця мав неповнолітній вік, тому кожний із спадкоємців в рівних долях успадкував належну ОСОБА_9 частину квартири.

Нормами законодавства, що діяли день смерті ОСОБА_9, зокрема ст. 115 ЦК України в редакції 1963 року, передбачено визначення та виділ частки співвласника в праві спільної часткової власності і розмір частки, якщо інше не визначено співвласниками майна, визначається судом за принципом рівності часток всіх співвласників, тому власникам квартири АДРЕСА_2 і яка зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане відділом приватизації Харківського міжміського бюро технічної інвентаризаціє належить по ? (72/288)частині кожному, а кожний із шести спадкоємців ОСОБА_9 успадкував належному йому ? (72/288) частину квартири у розмірі по 12/288 частині.

На підставі викладеного, суд задовольняє вимоги позивача за первісним позовом в частині вимог про визначення частки співвласників квартири НОМЕР_5, за адресою: АДРЕСА_2, по ? (72/288) частині за кожним із співвласників та вимоги за зустрічним позовом в частині вимог про визнання за ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 права власності в порядку спадкоємства за законом після смерті ОСОБА_9 на ? (72/288) частину квартири у розмірі по 12/288 частин кожному.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ч. 2 ст. 1220 ЦПК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини частиною 1 статті 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). При цьому відповідно до ст. 66 цього Кодексу дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України, внуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини, при цьому відповідно до ч. 5 цієї статті, якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року залишились: позивач як спадкоємець за заповітом, та спадкоємці за законом: чоловік ОСОБА_8, та за правом представлення, як спадкоємці ОСОБА_9, який помер раніше своєї матері: його дружина ОСОБА_5, сини ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_8 залишились його син позивач по справі та за правом представлення, як спадкоємці ОСОБА_9, який помер раніше свого батька: його дружина ОСОБА_5, сини ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2.

Спадковим майном, що залишилось після смерті ОСОБА_7 є ? (72/288) частина квартири, що належить їй на праві власності в результаті приватизації квартири та 12/288 частин, яку вона успадкувала після смерті сина ОСОБА_9, а всього 84/288 частин квартири та ? (72/144) частина земельної ділянки площею 0,12 га, за адресою: АДРЕСА_1, оскільки земельна ділянка придбана нею за договором купівлі-продажу в період перебування у шлюбі із ОСОБА_8.

Спадковим майном, що залишилось після смерті ОСОБА_8 є ? (72/288) частина квартири, що належить йому на праві власності в результаті приватизації квартири, 12/288 частина квартири, яку він успадкував після смерті сина ОСОБА_9, та 28/288 частин квартири, яку він успадкував після смерті дружини ОСОБА_7, оскільки прийняв спадщину, бо на день смерті спадкодавці поживав разом з нею і не відмовився від спадщини, а всього 112/288 частин квартири та ? (72/144) частина земельної ділянки площею 0,12 га, за адресою: АДРЕСА_1, оскільки земельна ділянка придбана за договором купівлі-продажу в період перебування у шлюбі із ОСОБА_7 та 16/144 частин земельної ділянки успадковані після смерті дружини ОСОБА_7, як обов'язкова частина оскільки на день її смерті він досяг пенсійного віку, був непрацездатний та прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавицею на день її смерті, від спадщини не відмовився, а всього 88/144 частин земельної ділянки.

Враховуючи, що позивач у встановлений законом строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 та після смерті батька ОСОБА_8, тому прийняв спадщину, суд визнає за ним право власності на 28/96 (84/288) частин квартири АДРЕСА_2 з яких 28/288 частин квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року та 56/288 частин квартири в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року. Також суд визнає за позивачем право власності на 100/144 частин земельної ділянки площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з яких в 56/144 частин в порядку спадкування за заповітом після смерті матері та в 44/144 частин в порядку спадкування за законом після смерті батька і частково задовольняє вимоги позивача.

Також, суд частково задовольняє вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання за ними права власності на частину квартири АДРЕСА_2 та на частину земельної ділянки площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, оскільки вони спадщину після смерті ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, прийняли бо на день смерті кожного проживали разом із спадкодавцями та визнає:

за ОСОБА_5 право власності на 11/96 (33/288) частин квартири, з яких 12/288 частин в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, 7/288 частин в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_7, 14/288 частин після смерті ОСОБА_8 в порядку представлення, та на 11/144 частин земельної ділянки в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_8;

за ОСОБА_3 право власності на 11/96 (33/288) частин квартири з яких 12/288 частин в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_9, 7/288 частин в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті баби ОСОБА_7, 14/288 частин в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті діда ОСОБА_8, та на 11/144 частин земельної ділянки в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті діда ОСОБА_8;

за ОСОБА_4 право власності на 11/96 (33/288) частин квартири, з яких 12/288 частин в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_9, 7/288 частин в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті баби ОСОБА_7, 14/288 частин в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті діда ОСОБА_8, та на 11/144 частин земельної ділянки в порядку спадкування за законом в порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_8

Вимоги позивача за первісним позовом в частині вимог про визнання його єдиним спадкоємцем після смерті батьків, про припинення права власності ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та про визнання за ним права власності і цілому на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті матері задоволенню не підлягають, як такі, що не ґрунтуються на нормах закону і є безпідставними, оскільки земельна ділянка придбана під час шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_7 і є їх спільною власністю як подружжя, тому за заповітом ОСОБА_7 спадкується тільки ? частина земельної ділянки, крім того, ОСОБА_8, як непрацездатна особа успадкував після смерті дружини передбачену законом обов'язкову частку в праві власності на земельну ділянку. Також, у судовому засіданні встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в порядку представлення прийняли невістка ОСОБА_5, онук ОСОБА_4 та онук ОСОБА_3, оскільки проживали разом із спадкодавцем, що визнав у судовому засіданні сам позивача, тому суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що віє є єдиним спадкоємцем після смерті батьків, бо брат помер раніше, як таке, що протирічить ч. 1 ст. 1266 ЦК України.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_7 оскільки позивач не зазначив жодної обставини, яка була передбаченою законом підставою для скасування державного акту, тому суд відмовляє позивачу в задоволенні вказаної вимоги за її недоведеністю.

Також суд відмовляє в задоволенні вимоги ОСОБА_5 за зустрічним позовом про визнання недійсним заповіту від 19 вересня 2003 року, що складений ОСОБА_7, відповідно до якого вона належну їй земельну ділянку заповіла ОСОБА_1, оскільки така вимога не ґрунтується на нормах закону, при цьому виходить з тих обставин, що відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права є нікчемним, і заповіт від 19.09.2003 року за законом є нікчемним в частині, що стосується розпорядження земельною ділянкою в цілому, бо спадкодавці належала тільки її ? частина. Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача за зустрічним позовом щодо визначення часток спадкового майна, які підлягають спадкуванню після смерті ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки їх розрахування виконано без урахування обставин справи, при цьому частки вираховувались у процентах а зазначені як частини.

Також суд відмовляє в задоволенні позову позивача, в частині вимог від імені ОСОБА_3 та вимоги ОСОБА_5 яка висуває вимоги від імені позивача та від імені ОСОБА_2, оскільки суду не надано доказів про те, що вказані особи доручили ОСОБА_1 та ОСОБА_5 представляти їх інтереси.

На підставі викладеного, суд частково задовольняє вимоги за первісним та зустрічним позовами, при цьому частину спадкового майна, яка покладена ОСОБА_2, суд залишає відкритою, оскільки він позов до суду не подавав, а доказів про те, що він спадщину після смерті баби та діда в порядку представлення не прийняв - суду не надано.

При вирішенні справи суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судові витрати підлягають відшкодуванню відповідно ст. 88 ЦПК України, пропорційно до вимог, що задоволені.

Керуючись ст. ст.10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, ст. 549, ст. 553 ЦК України в редакції 1963 року, ст. 60 Сімейного Кодексу України, ст. 1217; 1220 ч. 2; ст. 1258, ст. 1261; ст. 1266, 1269, 1270 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 за первісним позовом та вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_5, яка діє від себе особисто та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_4, ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визначити, що ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_3 є власниками по ? частині кожний, квартири АДРЕСА_2 зареєстрованої на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, що видане відділом приватизації Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 28/96 частин квартири НОМЕР_5, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 100/144 частин земельної ділянки площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 11/96 частин квартири НОМЕР_5, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 11/144 частин земельної ділянки площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 11/96 частин квартири НОМЕР_5, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 11/144 частин земельної ділянки площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року;

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 11/96 частин квартири НОМЕР_5, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 11/144 частин земельної ділянки площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 та в задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_5, ОСОБА_3 за зустрічним позовом - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особами, без участі яких постановлено рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ О.М. Пілюгіна