Вирок № 59356324, 01.08.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2771/16-к

Номер провадження 1-кп/629/274/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Соколенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220380000682 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Смирнівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурорів Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Колодія М.М., Іванчака А.О.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 05 березня 2016 року близько 21-00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, знаходячись поруч з магазином «Катеринівський» по вул. Живописній (колишня вулиця Леніна), 3-А в с. Катеринівка, Лозівського району, Харківської області, скориставшись тим, що ОСОБА_4 перебуває у стані сильного алкогольного сп'яніння та не слідкує за своїм планшетом, який він поклав на підвіконня магазину зі сторони вулиці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, вираженого в таємному викраденні чужого майна, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, таємно викрав планшет «Premier M 754», згідно висновку експерта № 2956 від 24.06.2016 року вартістю 900 гривень. Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, з місця пригоди зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 900 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 05 березня 2016 року близько 21-00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поруч з магазином «Катеринівський» по вул. Живописній (колишня вулиця Леніна), 3-А в с. Катеринівка, Лозівського району, Харківської області, скориставшись тим, що ОСОБА_4 перебуває у стані сильного алкогольного сп'яніння та не слідкує за своїм планшетом, який він поклав на підвіконня магазину зі сторони вулиці, таємно викрав планшет. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від наркотиків (канабіноїдів, опіатів, психостимуляторів) з 2011 року, не одружений, має середню освіту, не працює, не військовозобов'язаний, за місцем проживання характеризується посередньо.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає скоєння злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без його ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового розслідування та судом не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судової - автотоварознавчої експертизи № 2956 від 24.06.2016 року в розмірі 351 гривні 84 копійки (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- планшет «Premier M 754», який передано потерпілому ОСОБА_4 згідно зберігальної розписки, залишити у останнього.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова