Постанова № 59355131, 26.07.2016, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 2-а/484/71/16

Справа № 484/1662/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.07.2016 р.

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Мельничук О.В.

при секретарі - Голубковій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайськ Миколаївської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію за віком, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив в ході судового розгляду та просив визнати протиправними дій Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області щодо призначення йому пенсії за віком у відповідності з нормами ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме з використанням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, який враховується при призначенні пенсії за віком, за 2007 рік, визнати протиправним та скасувати розпорядження Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області від 28.03.2016 року №835, зобов'язати Первомайське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області призначити йому пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), з 1.05.2016 року та виплачувати її у порядку та строки, визначені чинним законодавством та стягнути з Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на його користь здійснені ним судові витрати-судовий збір.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 1997 року він перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9.04.1992 року №2262-ХІІ (далі-Закон №2262-ХІІ).

17.03.2016 року він звернувся до відповідача щодо призначення йому пенсії за віком відповідно до ст.ст. 26, 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) листом Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (далі - Первомайське ОУПФУ Миколаївської області) від 31.03.2016 року №3615/02 його було повідомлено, що розмір його пенсії за віком складає 1179,06 грн., у зв'язку з чим переведення пенсії за вислугу років призначеної відповідно до Закон №2262-ХІІ на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV недоцільно. Також у зазначеному вище листі Первомайського ОУПФУ Миколаївської області було зазначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший було здійснено розрахунок заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007 рік.

Вважаючи зазначені вище дії Первомайське ОУПФУ Миколаївської області протиправними позивач звернувся до суду.

Позивач у судовому засіданні повністю підтримав уточненні позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог оскільки Первомайське ОУПФУ Миколаївської області при призначенні пенсії ОСОБА_1 діяло відповідно до чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення учасників процессу, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Із ксерокопії паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 виданого Первомайським РВ УМВС України в Миколаївській області 5.02.1997 року видно, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 йому виповнилось 60 років.(а.с. 10)

Згідно ксерокопії військового квитка серія НОМЕР_2 виданого Ульянівським районним військовим комісаріатом Кіровоградської області 19.10.1973 року видно, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах в період з 31.10.1973 року по 4.11.1975 року, з 12.08.1978 року по 15.02.1997 року та його загальна вислуга років складає 20 років 6 місяців 8 днів.(а.с. 12)

З ксерокопії пенсійного посвідчення НОМЕР_3 серія НОМЕР_4 виданого Пенсійним фондом України 12.04.2012 року видно, що позивачу призначено довічно пенсію за вислугу років. (а.с. 13)

Ксерокопія листа Первомайського ОУПФУ Миколаївської області від 31.03.2016 року №3615/02 свідчить, що позивачу було повідомлено, що йому призначено з 17.03.2016 року пенсію за віком у розмірі 1179.06 грн., у зв'язку з чим переведення з пенсії за вислугу років призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ (1399,76 грн.) на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV є недоцільним. При переведенні з одного виду пенсії на інший було здійснено розрахунок заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007 рік. (а.с. 14-15)

Згідно ксерокопії заяви на проведення роботи з підготовки документів для призначення пенсії від 17.03.2016 року видно, що ОСОБА_1 звернувся до Первомайського ОУПФУ Миколаївської області із проханням прорахувати доцільність переходу з пенсії за вислугою років (Міністерство оборони) на пенсію за віком. (а.с.25)

Ксерокопія заяви про призначення/перерахунок пенсії від 23.03.2016 року №835 ОСОБА_1 свідчить про те, що він просить пенсію перерахувати (здійснити перехід на інший вид пенсії) на пенсію за віком. (а.с.27)

З ксерокопії розпорядження Первомайського ОУПФУ Миколаївської області від 28.03.2016 року №835 видно, що позивачу було призначено пенсію за віком у розмірі 1179.06 грн., та при розрахунку було застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007 рік. (а.с.29)

Статтею 1 Закону №2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Згідно зі ст. 7 Закону №2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором; у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII та Закону №1058-IV, призначається одна пенсія за її вибором; при цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону №2262-XII, і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону №1058-ІV, яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

У частині першій ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За правилами частини другої ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною третьою ст. 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою ст. 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою ст. 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Однак позивачу призначалась пенсія за іншим законом, а саме за Законом №1058-ІV.

Водночас ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.

Крім того, після звільнення з лав Збройних Сил України ОСОБА_1 продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Верховний Суд України висловлював свою позицію щодо застосування частини третьої ст. 45 Закону №1058-IV. Зокрема, у справі №21-612а14, постанова в якій ухвалена 31.03.2015 року, він дійшов висновку, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом №2262-XII, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон №1058-ІV, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» саме органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 24 зазначеного Закону передбачено, що коли сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Проте відсутність відповідної доплати до суми страхових внесків не є підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу зазначеного періоду, оскільки абзацом 3 ч. 3 ст. 34 Закону визначено, що у разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:

ТП = Св : В, де:

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;

В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Частина 1 ст. 244-4 КАС України встановлює, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином оскільки ОСОБА_1 сплачував страхові внески у спірні періоди, тобто їх незарахування до страхового стажу, у порядку передбаченому вищенаведеною нормою, є протиправним.

Однак, вимоги позивача щодо зобов'язання призначення пенсії та зобов'язання виплачувати її в подальшому задоволенню не підлягають у зв'язку з тим, що така пенсія вже фактично призначена та у суду не має повноважень на захист прав від можливих порушень в майбутньому.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони зокрема у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України.

З урахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що відповідач діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до зазначеного вище Первомайське ОУПФУ Миколаївської області має провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії з 1.05.2016 року.

Відповідно до ст.ст. 94, 98 КАС України стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1653,60 грн.(а.с.1,44,45)

Керуючись ст.ст. 2, 7, 158, 159, 162, 163, 185-187 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком у відповідності з нормами частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року №1058-IV, а саме з використанням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, який враховується при визначенні пенсії за віком, за 2007 рік.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області від 28.03.2016 року №835.

Зобовязати Первомайське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року №1058-IV) з 1.05.2016 року, та виплатити різницю між перерахованою та вже сплаченою сумою пенсійних платежів.

Стягнути з Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на користь ОСОБА_1 здійснені ним судові витрати - судовий збір у розмірі 1653,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення у разі, якщо вона не буде оскаржена. Якщо постанова буде оскаржена, то вона набирає законної сили після перегляду справи судом апеляційної інстанції якщо її не буде скасовано.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області. У разі прийняття постанови у відсутність осіб, які приймають участь у справі, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: