Ухвала суду № 59354537, 27.07.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1373/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Гармаш Т. І.

Категорія - спори про право власності та інші речові права про приватну власність

Доповідач Сукач Т. О.

УХВАЛА

Іменем України

27.07.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Сукач Т.О.

суддів - Бубличенко В.П.

Мурашка С.І.

за участі секретаря - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Власівської селищної ради міста Світловодська Кіровоградської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2016 рокуі

в с т а н о в и л а :

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Власівської селищної ради міста Світловодська Кіровоградської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким її вимоги задовольнити у повному обсязі. Зокрема, зазначає, що висновок суду про те, що на спірні правовідносини не поширюється дія ч.1 ст. 344 ЦК України є помилковим. Суд безпідставно не прийняв до уваги її доводи, що вона добросовісно, відкрито та безперервно тривалий час володіє квартирою АДРЕСА_1, яка була згідно ордера надана її покійному чоловікові ОСОБА_6 у 1986 році, що, на її думку, є підставою для визнання за нею права власності на цю квартиру.

У запереченнях на апеляційну скаргу Власівська селищна рада міста Світловодська, вважаючи, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог закону, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача відхилити.

Сторони та треті особи у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені в порядку, визначеному ст.76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками та копією скарги.

Від третіх осіб - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до апеляційного суду надійшли заяви, в яких вони зазначають, що апеляційну скаргу позивача визнають та просять розглянути справу за їх відсутності. Власівська селищна рада міста Світловодська причини неявки не повідомила. Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3, ОСОБА_7, яка підтримувала доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обґрунтованість доводів апеляційної скарги у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для її задоволення немає.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі рішення виконавчого комітету Світловодської ради народних депутатів № 200 від 15 квітня 1986 року ОСОБА_6 на склад сім'ї із трьох осіб (дружина - ОСОБА_3, яка є позивачем у справі, син - ОСОБА_5) був виданий ордер НОМЕР_1 на право зайняття житлового приміщення площею 27,5 кв. м., яке складається із двох кімнат у квартирі АДРЕСА_1 (а.с.10).

Суд дав належну оцінку зазначеним обставинам та дійшов правильного висновку, що квартира АДРЕСА_1, Кіровоградської області надана ОСОБА_6 та членам його сім'ї у користування у порядку передбаченому главою 1 Житлового кодексу України «Надання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду».

07 серпня 1990 року АДРЕСА_1 присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_1 (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер (а.с.11).

Матеріалами справи, показаннями свідка ОСОБА_8 підтверджується, що ОСОБА_3 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1, разом з нею зареєстровані сини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.12,13,14,48).

Із довідки КП Власіські мережі № 107 від 22 березня 2016 року вбачається, що спірна квартира не приватизована. Договір найму та особовий рахунок з померлого ОСОБА_6 на інших членів його сім'ї не переоформлювався (а.с.48).

У позові, як на підставу для визнання права власності на вказану квартиру, позивач посилалася на ст. 344 ЦК України та зазначала, що вона має всі підстави для визнання за нею такого права за набувальною давністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством визначений інший порядок набуття позивачем у власність житлового приміщення, яким вона користується, і положення ст. 344 ЦК до цих правовідносин не застосовуються.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки суд дійшов його з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За змістом вказаної норми набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування набувальної давності.

Судом з'ясовано і сторонами не заперечується, що договір найму на вказану квартиру було укладено з ОСОБА_6, а позивач та треті особи (діти) були членами сім'ї наймача.

Згідно положень ст.651 ЖК наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах, передбачених чинним законодавством

Порядок здійснення приватизації державного житла визначений Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року N 2482-XII.

За змістом ст. 8 цього Закону право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду,мають особи, які постійно проживаютьу цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством.

Встановивши, що позивач у встановленому законом порядку вселилася у спірну квартиру як є член сім'ї наймача квартири, а тому користуються усіма правами і обов'язками, що випливають з договору найму жилого приміщення ( ст.64 ЖК), суд дійшов правильного висновку про те, що положення ст. 344 ЦК до цих правовідносин не застосовуються, оскільки законодавством визначений інший порядок набуття у власність житлового приміщення державного житлового фонду, і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, по суті правильне, що згідно ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.209,307,308,313,314,315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Т.О.Сукач

Судді В.П.Бубличенко

С.І.Мурашко