Ухвала суду № 59352694, 28.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/1895/16-ц Головуючий в 1 інстанції - Прасолов В.М.

Провадження №22ц/774/1268/К/16 Доповідач - Митрофанова Л.В.

Категорія - 81 (I)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Митрофанової Л.В.,

суддів: Михайлів Л.В., Соколан Н.О.,

за участі секретаря: Петренко К.І.,

за участі: представника відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - Бершадської Людмили Станіславівни,

заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2016 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2016 року заявник ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт належності йому правовстановлюючого документу - акту про нещасний випадок за №80/6, складеного 25 грудня 1996 року за формою Н-1 затвердженого 27 грудня 1996 року підприємством Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь».

Заяву обґрунтував тим, що 27 грудня 1996 року підприємством Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь», власником якого на той момент було міністерство промисловості України, було затверджено акт №80/6, складений 25 грудня 1996 року за формою Н-1 про нещасний випадок, що стався з ним 24 грудня 1996 року під час виконання професійних обов'язків, який згідно з пунктом 3.1 «Порядку для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати» подається до робочого органу дирекції Фонду соціального страхування.

10 лютого 2016 року він отримав від відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі повідомлення за №01/444 про те, що при огляді в наданому вищевказаному акті виявлена помилка, а саме прізвище вказане (ОСОБА_2), що не відповідає його, заявника, паспортним даним (ОСОБА_2).

На підставі викладеного вищевказана установа позбавлена права прийняти акт для розгляду питання про призначення відповідних страхових виплат.

Для усунення в акті вказаної помилки звернувся до підприємства, на якому трапився нещасний випадок і відповідно складено даний акт, але також отримав письмову відмову з посиланням на те, що для перевірки підприємством правильності написання його прізвища в акті №№80/6, повинен надати завірену копію документу, що засвідчував його особу, станом на момент нещасного випадку, тобто до отримання нового паспорту при його заміні. Виходячи з того, що надати таку копію не може, було порекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення даного юридичного факту.

Враховуючи вищевикладені обставини, змушений був звернутися до суду з проханням встановити в судовому порядку факт належності йому вказаного вище акту для того, щоб отримати право на призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в зв'язку з нещасним випадком, що трапився з ним на підприємстві.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2016 року заяву ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено факт належності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, акту про нещасний випадок за №80/6, складеного 25 грудня 1996 року за формою Н-1, затвердженого 27 грудня 1996 року підприємством Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь», в якому його прізвище помилково зазначена як «ОСОБА_2».

В апеляційній скарзі представник відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розіставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 посилаючись на те, що відповідно до п. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду.

Наполягає, що ОСОБА_2 повинен був звернутися до суду з позовом, а тому суд повинен закрити провадження по справі, так як вбачається спір про право.

Крім того, ухвалюючи рішення суд першої інстанції керувався лише наявними в матеріалах справи документами, які жодним чином не підтверджують належність спірного акту заявнику, а лише підтверджують належність розбіжностей в документах.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 грудня 1996 року підприємством Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» було затверджено акт №80/6, складений 25 грудня 1996 року за формою Н-1 про нещасний випадок, що стався 24 грудня 1996 року під час виконання професійних обов'язків, який згідно з пунктом 3.1 «Порядку для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати» подається до робочого органу дирекції Фонду соціального страхування. При цьому в акті було зазначено, що потерпілим є «ОСОБА_2».

2 лютого 2016 року заявник подав до Фонду, поряд з іншими документами, вказаний акт для розгляду справи про страхові виплати.

10 лютого 2016 року Фонд повідомив ОСОБА_2, що в акті форми Н-1 №80/6 від 25.12.1996 про нещасний випадок, що стався з ним 24.12.1996 на КДГМК «Криворіжсталь», є помилка, а саме прізвище, вказане в акті (ОСОБА_2) не відповідає паспортним даним (ОСОБА_2). У своїй відповіді Фонд зазначив, що у зв'язку з даною помилкою не має права прийняти акт за формою Н-1 №80/6 від 25.12.1996 для розгляду питання про страхові виплати та порадив ОСОБА_2 звернутись до суду з позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення або до підприємства з заявою про проведення повторного розслідування нещасного випадку.

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що заява останнього є обґрунтованою та підтверджена належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.235 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України «Окреме провадження».

Відповідно до ч. 3 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають справи в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Відповідно до ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються справи, зокрема про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для створення умов здійснення нею майнових прав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Як вбачається із матеріалів справи, під час розгляду даної справи не виникло спору про право, який розглядається в порядку позовного провадження.

Судом встановлено, що зазначене в акті форми Н-1 №80/6 від 25.12.1996 про нещасний випадок, що стався з заявником 24.12.1996 на КДГМК «Криворіжсталь», який створює умови для отримання заявником страхової суми, прізвище заявника «ОСОБА_2» не збігається з його прізвищем «ОСОБА_2», яке зазначене у паспорті.

ОСОБА_2 просив лише встановити факт належності йому акту, і ці вимоги, відповідно до норм ЦПК України, вірно розглянуті судом першої інстанції саме відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, будь-яких реальних вимог, які мають розглядатися в порядку позовного провадження, ОСОБА_2 не заявлено, тому посилання в апеляційній скарзі на те, що суд, відповідно до вимог п. 6 ст. 235 ЦПК України, мав залишити заяву без розгляду є безпідставними.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції керувався лише наявними в матеріалах справи документами, які жодним чином не підтверджують належність спірного акту заявнику, а лише підтверджують належність розбіжностей в документах.

Так, судом першої інстанції досліджені надані заявником докази, та їм, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, надано належну оцінку.

Крім того, судом апеляційної інстанції досліджено копію заяви ОСОБА_2 про видачу паспорта, в якій зазначено прізвище заявника російською мовою «ОСОБА_2», згідно ксерокопії паспорта заявника (а.с.20), який видано 29.10.2001 року, його прізвищем українською мовою є «ОСОБА_2».

Таким чином, з наданих суду документів випливає, що в акті форми Н-1 №80/6 від 25.12.1996 про нещасний випадок, що стався з заявником 24.12.1996 на КДГМК «Криворіжсталь», при написанні прізвища допущена саме помилка, яка має бути виправлена шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.

З огляду на наведене, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: