Вирок № 59351341, 27.07.2016, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2534/16-к

Провадження № 1-кп/175/123/16

Вирок

Іменем України

27 липня 2016 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

за участю: секретаря Шаблі А.В.,

прокурора Ігнатенка О.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12016040440001384 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою технічною освітою, розлученої, маючої малолітнього сина, непрацюючої, зареєстрованої у гуртожитку по АДРЕСА_2, проживаючої у тому ж населеному пункті АДРЕСА_1,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

25 травня 2016 року близько 08.30 години ОСОБА_3, керуючи приналежним ОСОБА_4 технічно справним автомобілем НОМЕР_1, здійснювала рух у правому ряді руху по автодорозі «Південний об'їзд міста Дніпропетровська» зі сторони міста Кривого Рогу в напрямку села Дороге Дніпровського (до перейменування Дніпропетровського) району Дніпропетровської області зі швидкістю близько 40 км/годину, перевозячи в якості пасажира на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Під час руху ОСОБА_3 не діяла таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, будучи неуважною до дорожньої обстановки та її зміни, не вибрала безпечну швидкість руху і на 8 км указаної автодороги на адміністративній території Дніпровського району Дніпропетровської області не впоралася з керуванням, внаслідок чого на заокругленні проїзної частини втратила можливість контролювати рух свого автомобілю, виїхала на узбіччя ліворуч і скоїла наїзд передньою частиною керованого нею автомобіля на відбійник.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, перелому основи черепу (потиличного отвору), рваної рани крила носу ліворуч, рваної рани нижньої губи ліворуч, стану після носової кровотечі, синця в завушній області ліворуч з переходом на шию, підапоневротичної гематоми лівої надбрівної області; закритої травми шийного відділу хребта з переломом 1-го шийного хребця праворуч; закритої травми лівої нижньої кінцівки, травматичного вивиху голівки лівої стегнової кістки з переломом заднього краю вертлюжної западини; синців на зовнішній поверхні правого плеча у верхній та середній третині, в надплічній області ліворуч з переходом на спину, на задній поверхні лівого плеча у нижній третині з переходом на ліктьовий суглоб, численних ділянок на тильній поверхні правої кисті, що є наслідками загоєння глибоких саден або поверхневих забійно-рваних ран, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Причинами скоєння дорожньо-транспортної пригоди послужили дії ОСОБА_3, яка грубо порушила вимоги пунктів 1.3, 1.5, 12.1 Правил дорожнього руху України, які встановлюють:

- п.1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

- п.1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п.12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Невиконання обвинуваченою ОСОБА_3 вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди і заподіянням потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю і пояснила, що 25.05.2016 року приблизно о 08.30 годині на повороті праворуч вона не впоралася з керуванням автомобіля «Ssang Yong Kyron» і виїхала за межі проїзної частини ліворуч, де допустила наїзд на земляну насип. Вважає, що ДТП сталася через те, що вперше керувала зазначеним автомобілем і через невеликий стаж керування транспортними засобами. Щиросердно кається у вчиненому і просить не позбавляти волі, оскільки виховує малолітнього сина.

Провина ОСОБА_3 у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні пояснив, що 25.05.2016 року близько 08-09 години він перебував у якості пасажира в автомобілі «Ssang Yong Kyron» під керуванням цивільної дружини ОСОБА_3, яка рухалася на невеликій швидкості, але на крутому повороті не впоралася з керуванням і виїхала за межі проїзної частини через раніше пошкоджений відбійний брус і допустила наїзд на земляний насип. Просить обрати обвинуваченій міру покарання, не пов'язану з позбавлення волі, оскільки вона опікується і доглядає за ним з перших днів після ДТП, проживає з нею однією сім'єю та претензій до неї не має.

Матеріалами кримінального провадження № 12016040440001384, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою та фото-таблицею до нього від 25.05.2016 року, із яких убачається, що ДТП відбулася на 8 км автодороги «Південний об'їзд міста Дніпропетровська», де за межами проїзної частини зліва (по ходу руху) знаходиться автомобіль НОМЕР_1 з численними механічними пошкодженнями передньої частини від контактування з відбійним брусом (а.п.7-16);

- висновком експерта № 5/10.1-481 від 08.06.2016 року, з якого убачається, що в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 повинна була діяти згідно з вимогами п.12.1 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнути ДТП для неї визначалася виконанням нею вимог п.12.1 ПДР України, і у неї не було будь-яких перешкод технічного характеру, що не дозволили б їй виконати їх. Дії ОСОБА_3 при заданому механізмі події не відповідали вимогам п.12.1 ПДР України, що з технічної точки зору знаходилось у причинному зв'язку з настанням події даної ДТП (а.п.25-26);

- висновком експерта № 2454 Е від 07-23 червня 2016 року, з якого убачається, що у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, перелому основи черепу (потиличного отвору), рваної рани крила носу ліворуч, рваної рани нижньої губи ліворуч, стану після носової кровотечі, синця в завушній області ліворуч з переходом на шию, підапоневротичної гематоми лівої надбрівної області; закритої травми шийного відділу хребта з переломом 1-го шийного хребця праворуч; закритої травми лівої нижньої кінцівки, травматичного вивиху голівки лівої стегнової кістки з переломом заднього краю вертлюжної западини; синців на зовнішній поверхні правого плеча у верхній та середній третині, в надплічній області ліворуч з переходом на спину, на задній поверхні лівого плеча у нижній третині з переходом на ліктьовий суглоб, численних ділянок на тильній поверхні правої кисті, що є наслідками загоєння глибоких саден або поверхневих забійно-рваних ран, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Виявлені тілесні ушкодження виникли від механічної дії тупих твердих предметів або при ударі об такі, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля за умов дорожньо-транспортної пригоди (а.п.30-33);

- копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, згідно якого автомобіль НОМЕР_1, яким під час ДТП керувала ОСОБА_3, належить ОСОБА_4, а не ОСОБА_7, як про це помилково зазначено у обвинувальному акті (а.п.42-43).

Оцінивши у сукупності досліджені у судовому засіданні докази, які є достовірними, допустимими й достатніми, переконавшись у правильному розумінні обвинуваченою змісту обставин інкримінованого їй діяння і добровільності її позиції, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті обставин було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3, і

це кримінальне правопорушення вчинено саме нею, і її необережні дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи і особу обвинуваченої: раніше не судима і не притягалася до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має сім'ю і на утриманні малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують її покарання, суд визнає щиросердне каяття та наявність малолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_3, яка вчинила з необережності злочин, віднесений ст.12 КК України до категорії тяжких, а також думку потерпілого, який просив суворо її не карати, суд погоджується з прокурором і вважає за необхідне призначити основне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України, з випробуванням на підставі ст.75 КК України, без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 1055,52 грн., що підтверджується довідкою Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (а.п.27).

Речові докази по справі не визнавалися, а тому їх долю суд не має змоги вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України і піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання за умови, якщо на протязі одного року іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі пунктів 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати обвинувачену ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) 1055,52 грн. на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за експертизу № 5/10.1-481 від 08.06.2016 року).

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко