Рішення № 5934965, 14.04.2009, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 2-1628/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Оніщука М.І.,

при секретарі: Сливка А.В.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Могиленко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 7166,00 грн. страхового відшкодування; 386,37 грн. пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування; 48,30 грн. три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання; 472,96 грн. індекс інфляції за весь час прострочення та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 13.11.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір добровільного страхування автотранспортних засобів, за яким відповідач взяв на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхової суми (82000 грн.) позивачу, а позивач зобов'язувався сплачувати страхові платежі в визначені Договором терміни та виконувати інші умови Договору.

Об'єктом страхування був автомобіль марки «Mitsubishi Lancer» д.н. НОМЕР_1, який належить позивачу.

21.09.2008 року о 10:00 по пров. Лесі Українки в м. Переяслав Хмельницький сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.

Про настання страхового випадку позивач повідомив відповідача у відповідності до умов договору та надав всі необхідні документи, проте останній, листом від 21.11.2008р. № 3682, відмовив у виплаті страхового відшкодування з тих підстав, що подія не є страховим випадком, оскільки транспортний засіб було пошкоджено внаслідок порушення водієм правил технічної експлуатації автомобіля.

Відмова у виплаті страхового відшкодування, на думку позивача не ґрунтується на вимогах закону та Договору, а тому з відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми, індексу інфляції та пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з викладених в ньому підстав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в задоволенні позову просив відмовити, обґрунтовуючи це тим, що відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки після отримання всіх необхідних документів та розгляду справи було встановлено, що особою допущеною до керування транспортним засобом були порушені правила технічної експлуатації автомобіля, зокрема, здійснював рух при відчиненій дверці, а отже якби страхувальник дотримувався всіх вимог експлуатації свого транспортного засобу, то в даному випадку можливо було б запобігти зіткненню.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 13.11.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір добровільного страхування автотранспортних засобів, за яким відповідач взяв на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхової суми (82000 грн.) позивачу, а позивач зобов'язувався сплачувати страхові платежі в визначені Договором терміни та виконувати інші умови Договору. Строк дії договору з 18.11.2007 року по 17.11.2008 року.

Об'єктом страхування був автомобіль марки «Mitsubishi Lancer» д.н. НОМЕР_1, який належить позивачу.

21.09.2008 року о 10:00 по пров. Лесі Українки в м. Переяслав Хмельницький сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.

Про настання страхового випадку позивач повідомив відповідача у відповідності до умов договору та надав всі необхідні документи, проте останній, листом від 21.11.2008р. № 3682, відмовив у виплаті страхового відшкодування з тих підстав, що подія не є страховим випадком, оскільки транспортний засіб було пошкоджено внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 правил технічної експлуатації автомобіля, зокрема, останній здійснював рух заднім ходом при відчиненій правій задній дверці автомобіля.

Проте, суд приходить до висновку, що такий висновок відповідача є передчасним та необґрунтованим і спрямований на ухилення від виконання взятих на себе зобовязань щодо сплати страхового відшкодування.

Так, відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2008 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу. Судом встановлено, що 21.09.2008 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_5 керуючи автомобілем «Міцубіші» д.н. НОМЕР_1 рухаючись заднім ходом не впевнився, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

З наведеного вбачається, що судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_5 не встановлено, що останній здійснив наїзд на перешкоду внаслідок порушення правил технічної експлуатації автомобіля.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для прийняття до уваги твердження відповідача про порушення позивачем правил технічної експлуатації автомобіля, що спричинило його пошкодження.

Більш того, слід звернути увагу на ту обставину, що з матеріалів справи та пояснень сторін в судовому засіданні вбачається, що відповідачем спочатку було погоджено ремонт автомобіля та визначено його вартість, оскільки останній звернувся до станції технічного обслуговування автомобілів, яка виставила рахунок-фактуру та надала акт надання послуг від 01.10.2008 року на суму 7166,00 грн. Вказана сума, згідно квитанції від 18.12.2008 року, сплачена позивачем за ремонт автомобіля.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі".

Згідно із п. 3 ст. 20 вказаного Закону страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Стаття 979 ЦК України також встановлює, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).

Стаття 988 ЦК України встановлює, що у випадку настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Отже, в судовому засіданні підстав визначених законом або договором страхування для відмови від здійснення страхової виплати, не встановлено.

Таким чином, аналіз вищенаведеного дає підстави для висновку про те, що відповідач безпідставно не здійснив виплату позивачу страхового відшкодування, чим порушив взяті на себе, згідно договору, зобов`язання, а від так з відповідача слід стягнути на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 7166,00 грн.

Більш того, відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі встановленому в договорі.

Пункт 4.6. договору страхування укладений між сторонами встановлює, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки.

Отже, оскільки відповідач затримав виплату позивачу страхового відшкодування він, в силу закону та умов договору, повинен сплатити останньому пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, розмір якої, згідно перевіреного судом розрахунку позивача, становить 386,37 грн. за період з 21.11.2008 року по 10.02.2009 року.

Разом з цим, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування з індексом інфляції та 3% річних задоволенню не підлягають, тому що вони не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки не можуть бути застосовані до даних правовідносин.

Крім того, оскільки суд частково задовольняє позов, то згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 101,66 грн. у відшкодування судових витрат з яких: 71,66 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 30,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

За таких підстав, коли судом встановлено, що позивач добросовісно виконував взяті на себе зобов`язання, зокрема, сплатив страховий платіж; після настання страхового випадку повідомив відповідачу відому йому інформацію про обставини настання страхового випадку; надав наявні у нього документи, видані компетентними органами, тощо, то у відповідача не було достатніх підстав, визначених законом та договором страхування, для не визнання даної події страховим випадком і не виплати страхового відшкодування, а від так останній зобов`язаний, відповідно до умов договору та чинного законодавства, виплатити позивачу суму страхового відшкодування та пеню за несвоєчасну виплату.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 979, 988 992 ЦК України, ст. ст. 8, 9, 20, 26 Закону України «Про страхування», ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 61, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (м. Київ, вул. Басейна, 7-В, ідентифікаційний код 19411125) на користь ОСОБА_4 7166 (сім тисяч сто шістдесят шість) гривень 00 копійок страхового відшкодування, 386 (триста вісімдесят шість) гривень 37 копійок пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування та 101 (сто одну) гривню 66 копійок у відшкодування судових витрат, а всього стягнути 7654 (сім тисяч шістсот пятдесят чотири) гривні 03 копійки.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ М.І. ОНІЩУК