Ухвала суду № 59348653, 28.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/6222/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Піхур О.В.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/7587/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді: - Ратнікової В.М.

суддів: - Соколової В.В.

- Пікуль А.А.

при секретарі - Сімаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_5 ОСОБА_9 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_5 ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що судом не було повно з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення спору, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим. Задовольняючи клопотання представника позивача про витребування доказів лише частково та, зобов'язуючи відповідача надати суду документи щодо наявних посад, які, на думку відповідача, відповідають спеціалізації та досвіду ОСОБА_5, суд не врахував, що між сторонами існує спір саме з приводу наявності таких вакантних посад, тобто, відповідач завідомо подасть документи з інформацією про їх відсутність, оскільки така його процесуальна позиція у даній справі. Вважає, що задоволення клопотання саме в такій неконкретизованій редакції призвело до неможливості в ході розгляду справи об'єктивно та повно з'ясувати наявність чи відсутність вакантних посад, які відповідають кваліфікації та освіті позивача та підтвердити чи спростувати позицію відповідача. Інші клопотання про витребування доказів судом було безпідставно залишено без задоволення у зв'язку з тим, що в отриманні зазначених в них документів немає необхідності. Проте, вказані документи були потрібні для підтвердження обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_5, в той час як зайнята судом позиція позбавила позивача можливості ефективно реалізовувати свої процесуальні права, тобто, судовий розгляд не проводився на засадах змагальності. Вказав, що після ліквідації новостворений департамент та його управління перейняли функції ліквідованих і діяльність компанії щодо реалізації міжнародних проектів не змінилася, що суперечить твердженням відповідача про кардинальну зміну напряму діяльності та відсутність потреби в працівниках з освітою, кваліфікацією та досвідом роботи як у ОСОБА_5. Судом не було враховано, що працівник, на якого, згідно заперечень, покладено виконання обов'язків, які до цього виконувались позивачем, не має відповідної освіти та кваліфікації. Не доведено також той факт, що залишені на роботі колеги позивача мали переважне право на отримання посад після ліквідації, так як їх кваліфікація є нижчою, ніж кваліфікація ОСОБА_5, а їх особисті та сімейні обставини не передбачають переважних трудових гарантій. Одночасно, ОСОБА_5 має переважне право в порівнянні з іншими працівниками для залишення на роботі, так як є єдиною особою в своїй родині з самостійним доходом. Судом не було проаналізовано та надано достатню оцінку посиланням позивача на те, що його дружина потребує матеріальної допомоги та перебуває на його утриманні, не наведено підстави, у зв'язку з якими суд не застосував до правовідносин, що виникли між сторонами, положення ст. 42 КЗпП України. Поза увагою суду залишилося також те, що позивачу, в порушення ст. 40 КЗпП України, не було запропоновано жодної іншої роботи чи посади в будь-яких новостворених департаментах та управліннях відповідача.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5 ОСОБА_9 відхилено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02 березня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року у задоволено частково.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року скасовано.

Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні ОСОБА_5 його представник ОСОБА_9 повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представники відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом № 228-к від 30.10.2012 року ОСОБА_5 було прийнято на посаду заступника начальника Управління закордонних інвестиційних проектів Департаменту міжнародного співробітництва та зовнішніх проектів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Наказом № 43-к від 05.02.2015 року ОСОБА_5 було звільнено з посади заступника начальника Управління закордонних інвестиційних проектів Департаменту міжнародного співробітництва та зовнішніх проектів 11.02.2015 року у зв'язку із скороченням штату, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Не погоджуючись з проведеним звільненням та твердженням відповідача про відсутність у компанії вакантних посад, ОСОБА_5 у березні 2015 року звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що його звільнення було незаконним, він має переважне право на залишення на роботі так як на його утриманні перебуває два члени родини, при звільненні за скороченням штату відповідачем не було запропоновано йому всі вакантні посади, які були на підприємстві на час його звільнення та відповідали його кваліфікації.

Відмовляючи ОСОБА_5 в задоволенні його позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог закону, в процесі розгляду справи встановлено факт відсутності на момент звільнення позивача вакантної посади, яка б відповідала його спеціальності та кваліфікації, а посилання позивача на наявність переважного права на залишення на роботі не ґрунтуються на вимогах закону, з огляду на що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції є законними та обґрунтованим, з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк , може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до наказу НАК « Нафтогаз України» № 211 від 09 серпня 2014 року було утворено Департамент реформування та розвитку бізнесу, Затверджено зміни до штатного розпису.

20 червня 2014 року було видано наказ НАК « Нафтогаз України» № 233 відповідно до якого було утворено Виробничий департамент. Внесено зміни до штатного розпису.

14 жовтня 2014 року наказом № 348 НАК « Нафтогаз України» було ліквідовано Департамент охорони праці, промислової безпеки та надійності транспортування газу та нафти. Затверджено зміни до штатного розпису апарату.

Наказом НАК « Нафтогаз України» № 356 від 17 жовтня 2014 року було ліквідовано Департамент з видобування газу та нафти, Департамент економічної безпеки та управління ризиками, Організаційно-розпорядчий департамент. Затверджено зміни до штатного розпису.

Згідно наказу № 436 від 04.12.2014 року «Про затвердження змін до штатного розпису апарату Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»», було прийнято рішення про ліквідацію наступних управлінь та департаментів компанії: Управління фінансової та податкової звітності у Департаментів бухгалтерського обліку та звітності, Департамент кредитно-розрахункових операцій, Департамент матеріального, господарського та інформаційно - технічного забезпечення, Департамент міжнародного співробітництва та зовнішніх проектів.

З наданих відповідачем доказів (наказів, посадових інструкцій, положень та ін.) судом було достовірно встановлено, що з метою оптимізації штатної чисельності працівників апарату відповідача відбулася реорганізація, ліквідація окремих департаментів та управлінь, було створено нові департаменти із одночасним скороченням загальної штатної чисельності працівників та визначення нових завдань та функцій.

Тому, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про введення у відповідача нової організаційної структури та штатного розпису і скорочення посад працівників, а доводи апеляційної скарги позивача про те, що фактичних змін в організаційній структурі відповідача не відбувалось є безпідставними.

Вірним є висновок суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача про те, що Департамент міжнародного співробітництва та зовнішніх проектів, в якому він обіймав посаду заступника начальника Управління закордонних інвестиційних проектів не було ліквідовано, а фактично було реорганізовано в Департамент реформування та розвитку бізнесу, в якому було створено Управління реалізації проектів в ОАЄ, яке на сьогодні виконує ті самі функції, що виконував ліквідований Департамент міжнародного співробітництва та зовнішніх проектів, з огляду на наступне.

Департамент реформування та розвитку бізнесу було утворено наказом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 08.08.2014 року №211. На новоутворений департамент було покладено виконання завдань та функцій по терміновому забезпеченню поставок на територію України великих обсягів природного газу з країн Європейського співтовариства, що мало стати альтернативними джерелами поставки природного газу з Російської Федерації. До завдань та функцій Департаменту міжнародного співробітництва та зовнішніх проектів, в якому працював позивач, не було віднесено забезпечення постачання природного газу на територію України.

. Після ліквідації наказом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 04.12.2014 №436 Департаменту міжнародного співробітництва та зовнішніх проектів, в складі Департаменту реформування та розвитку бізнесу наказом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 30.12.2014 №494 було утворено Управління з реалізації проекту в Арабській Республіці Єгипет, до складу якого ввійшли Відділ фінансово-економічного супроводу проекту та Відділ реалізації проекту.

Відділ фінансово-економічного супроводу проекту було укомплектовано працівниками Управління фінансово-економічного супроводу закордонних проектів Департаменту міжнародного співробітництва та зовнішніх проектів, Відділ реалізації проекту було укомплектовано працівниками Управління закордонних інвестиційних проектів Департаменту міжнародного співробітництва та зовнішніх проектів. При цьому загальна штатна чисельність працівників новоутвореного Управління з реалізації проекту в Арабській Республіці Єгипет Департаменту реформування та розвитку бізнесу становила 8 штатних одиниць, тоді як загальна штатна чисельність двох ліквідованих управлінь Департаменту міжнародного співробітництва та зовнішніх проектів становила 17 штатних одиниць. Тобто, мало місце загальне скорочення штатної чисельності працівників за цим напрямом діяльності компанії на 9 штатних одиниць.

Згідно вимог ч.ч. 1,3 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв»язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Відповідно до ч.2 ст. 40 КЗпП України, звільнення у зв'язку із змінами в організації праці допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою на іншу роботу.

З наданих суду та досліджених в судовому засіданні доказів достовірно встановлено, що 11 грудня 2014 року ОСОБА_5 був ознайомлений із попередженням про його наступне звільнення з посади заступника начальника Управління закордонних інвестиційних проектів Департаменту міжнародного співробітництва та зовнішніх проектів за п. 1 ст. 40 КЗпП України, на виконання вимог наказу від 04.12.2014 року № 436.

В даному попередженні було зазначено, що, у зв'язку із відсутністю в апараті Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» роботи, яка б відповідала спеціальності та кваліфікації ОСОБА_5, компанія не має можливості запропонувати останньому переведення на іншу посаду.

Частина 2 ст. 49-2 КЗпП України передбачає, що при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв»язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі налається: сімейним-при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім»ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва; учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України, Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; авторам винаходів, корисних моделей….; працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтва або професійне захворювання; особам, з числа депортованих з України, протягом п»яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну службу- протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

До кола працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, і працівників, які не мають таких переваг, а тому підлягають звільненню, входять всі працівники, що займають таку ж посаду і виконують таку ж роботу на підприємстві, а не тільки ті, хто працює в структурному підрозділі, в якому виконував роботу чи обіймав посаду працівник, який підлягає звільненню.

Суд першої інстанції обґрунтовано послався в рішенні на безпідставність доводів позивача про наявність у нього переважного права на залишення на роботі перед іншими працівниками, так як належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних доводів, з урахуванням вимог ст. 42 КЗпП України, суду не надано.

Законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідача на момент звільнення позивача вакантних посад, які б відповідали його професії та кваліфікації. Доводи апеляційної скарги про неправильність цього висновку суду є безпідставними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 у 2003 році закінчив Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу за спеціальністю «геологія нафти і газу», у 2003 - 2012 роках працював на посадах, що потребують освіти за спеціальністю «геологія нафти і газу», у Компанії з 2012 року обіймав посаду заступника начальника Управління закордонних інвестиційних проектів Департаменту міжнародного співробітництва та зовнішніх проектів).

На виконання вимог ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 березня 2016 року апеляційним судом було витребувано у відповідача докази щодо наявності вакантних посад на час звільнення ОСОБА_5, які б відповідали його кваліфікації, спеціальності, освіті та досвіду роботи.

З наданих суду та досліджених в судовому засіданні доказів ( т.2 а.с. 120-199) вбачається, що на момент звільнення позивача у відповідача були вакантні наступні посади: заступник голови правління, керівник служби голови правління, директор юридичного департаменту, директор департаменту реформування та розвитку бізнесу, начальник управління інформаційних технологій, заступник керівника служби взаємодії з органами державної влади, головний юрисконсульт відділу правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності Управління договірної роботи Юридичного департаменту, головний фахівець відділу зовнішніх комунікацій Управління по зв»язках з громадкістю, головний фахівець Відділу перекладів Служби співробітництва з іноземними компаніями та протоколу, головний фахівець відділу обліку реалізації природного газу населенню, бюджетним організаціям та ТКЕ Управління обліку постачання та транспортування природного газу Департаменту бухгалтерського обліку та звітності, головний фахівець Відділу планування та обліку грошових потоків апарату Компанії Управління планування та обліку грошових потоків Компанії Казначейського департаменту, 0,5 ставки за посадою головний фахівець Сектору технічного забезпечення Відділу господарського забезпечення Управління матеріального та господарського забезпечення..

Вказані посади не могли бути запропоновані позивачу при звільненні з огляну на наступне.

Посада заступника голови правління -це посада вищого рівня, працівник призначається Кабінетом Міністрів України.

Керівник Служби голови правління відповідно до п.5 посадової інструкції повинен знати законодавство України, що регулює діяльність нафтогазового комплексу, основи економіки, менеджменту, маркетингу, організації праці, управління та виробництва, законодавчі, нормативно-правові та організаційно-розпорядчі акти, які регламентують діяльність компанії, стратегію та перспективи розвитку компанії, нормативні акти щодо порядку обліку, зберігання і використання документів, справ, видань, інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, інструкцію з діловодства в апараті компанії, структуру компанії, завдання та функції структурних підрозділів компанії та її підприємств. Відповідно до вимог п.7 інструкції на посаду керівника Служби голови правління призначається особа, яка має повну вищу освіту відповідного напряму підготовки ( магістр або спеціаліст) та стаж роботи на керівних посадах не менше 5 років. Відповідно до вимог п. 2.14 Інструкції повинен мати допуск до державної таємниці. Позивач відповідної кваліфікації та допуску до державної таємниці не має .

Посада директора Юридичного департаменту відповідно до п.п.5,6 Посадової інструкції потребувала знання законодавчих актів, що регламентують виробничо-господарську діяльність компанії, методичних та нормативних матеріалів з правової діяльності, цивільного, господарського, фінансового, адміністративного права, а також законодавства про працю, податкового і екологічного законодавства, порядку ведення обліку і складання звітності про господарсько-фінансову діяльність компанії, і т.і Особа повинні мати вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше п»яти років. Позивач вищої юридичної освіти не має і знаннями права не володіє.

Для зайняття посади директора Департаменту економіки і планування відповідно до п.6 Посадової інструкції особа повинна мати повну вищу економічну освіту ( магістра абр спеціаліста) та досвід роботи на керівних посадах не менше 5 років. Крім того, повинна володіти знаннями, вказаними в п. 5 інструкції. Позивач вищої економічної освіти не має.

Посада директора Департаменту реформування та розвитку бізнесу передбачає перелік знань, викладених в п. 5 Посадової інструкції та, відповідно до вимог п. 6 інструкції, вільне володіння англійською мовою. Позивач вільно англійською мовою не володіє.

Начальник Управління інформаційних технологій відповідно до п.п. 5,6 Посадової інструкції повинен мати відповідну освіту та знання у сфері інформаційних технологій. Позивач такої освіти не має та такими знаннями не володіє.

Посада заступник керівника Служби взаємодії з органами державної влади - повинен знати Основи нормо проектувальної техніки, регламенти ВРУ, КМУ, інших центральних органів влади, правила експлуатації обчислювальної та офісної техніки та відповідним програмним забезпеченням. (п.5.Посадової інструкції), а згідно п.6 інструкції- мати вищу освіту відповідного напряму підготовки та стаж роботи на керівних посадах не менше 5 років. Позивач такої освіти не має і вказаними знаннями не володіє.

Головний юрисконсульт Відділу правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності Управління договірної роботи Юридичного департаменту відповідно до п.п. 5,6 Посадової інструкції повинен мати вищу юридичну освіту та знання законодавства для виконання визначених посадовою інструкцією обов'язків. Позивач такої освіти та знань не має.

Посада головного фахівця Відділу зовнішніх комунікацій Управління по зв'язках з громадськістю відповідно до п.п. 5,6 Посадової інструкції потребує знання законодавства, що регулює діяльність ЗМІ та досвіду підготовки інформаційних матеріалів та роботи зі ЗМІ, ПіАр роботи у соціальних мережах, вищої освіти відповідного напряму . Такої освіти та знань позивач не має.

Головний фахівець Відділу перекладів Служби співробітництва з іноземними компаніями та протоколу відповідно до п.п. 5,6 Посадової інструкції повинен мати вищу освіту відповідного напряму ( диплом перекладача), вільно володіти англійською мовою. Такою освіти та знань позивач не має.

Посада головного фахівця Відділу обліку реалізації природного газу населенню, бюджетним організаціям та ТКЕ Управління обліку постачання та транспортування природного газу Департаменту бухгалтерського обліку та звітності передбачає наявність вищої освіти відповідного напряму (бухгалтер) та знання бухгалтерських нормативних документів, системи регістрів бухгалтерського обліку, плану рахунків бухгалтерського обліку (п.5, 6 Посадової інструкції).

Головний фахівець Відділу планування та обліку грошових потоків апарату Компанії Управління планування та обліку грошових потоків Компанії Казначейського департаменту згідно п.п. 5,6 Посадової інструкції повинен знати законодавство та керівні матеріали з фінансового планування та обліку, порядок складання фінансових планів, проведення фінансового аналізу, прогнозування фінансових показників, мати вищу освіту відповідного напрямку. Позивач такої освіти та знань не має

Посада Головного фахівця Сектору технічного забезпечення Відділу господарського забезпечення Управління матеріального та господарського забезпечення відповідно до п.6 Посадової інструкції передбачає наявність вищої освіти відповідного напрямку, допуск до роботи з електроустановками напругою до та понад 1000 В, 4 або вищої групи з електробезпеки та володіти знаннями, вказаними в п. 5 Інструкції. Такими знаннями позивач не володіє, відповідного допуску не має.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що в період звільнення позивача у відповідача були наявні вакантні посади, які відповідали спеціалізації та кваліфікації позивача, але не були йому запропоновані , є безпідставними, так як, відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст.. 43 КЗпП України звільнення позивача відбулося за попередньою згодою профспілкового комітету працівників апарату Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 31.01.2015 року, на засіданні комітету було розглянуто подання адміністрації Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» щодо розірвання трудового договору з позивачем за п. 1 ст. 40 КЗпП України та надано згоду комітету на розірвання трудових відносин.

Доводи апеляційної скарги про незаконність звільнення позивача за п.1 ст. 40 КЗпП України не ґрунтуються на встановлених обставинах справи, досліджених в судовому засіданні доказах та вимогах закону, так як звільнення ОСОБА_5 мало місце в результаті внесення змін до штатного розпису, було проведено з дотриманням вимог закону і суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підставі для його поновлення на роботі.

Оскільки відсутні підстави для поновлення позивача на роботі, то, відповідно, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 про стягнення з відповідача на його користь середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5 ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий: Судді: