Ухвала суду № 59348515, 19.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засідання Присяжнюка О.Б., Глиняного В.П. Сергуті Г.О., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні 19 липня 2016 року апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 01 липня 2016 року,

за участі: прокурора власника майна її представника Коваль Р.В., ОСОБА_5, ОСОБА_7ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання процесуального керівника у провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області Коваль Р.В., та накладено арешт на майно, а саме: транспортний засіб ОРЕL Vivaro 2008 року випуску (з ключами та свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3), реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначає, щоклопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту вказаного майна.

Не погоджуючись з ухвалою суду, власник майна ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт належного їй майна.

Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та постановлена з грубим порушенням чинного Кримінального процесуального Закону, що слідчий суддя мотивуючи оскаржувану ухвалу безпідставно послався на вимоги ст.ст. 170, 173 КПК України в редакції Закону № 4651-VІ від 13 квітня 2012 року, які на даний час втратили чинність.

Разом з тим, автор апеляційної скарги вважає, що вилучений 30 травня 2016 року транспортний засіб, який належить їй на праві власності хоча й визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, але не містить слідів кримінального правопорушення.

Водночас, ОСОБА_5 наголошує на тому, що володіє транспортним засобом на законних підставах і жодного відношення до кримінального провадження № 42016110000000193, внесеного до ЄРДР 01 квітня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, вона не має. Крім того, ні підозрюваною, ні обвинуваченою в даній справі не являється і жодних відомостей щодо її причетності до скоєного правопорушення, ні в клопотанні прокурора, ні в доданих до нього документах не міститься.

Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна - ОСОБА_5 та її представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга власника майна ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням фіскальних розслідувань ГУ ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 01 квітня 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42016110000000193, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, щогрупа осіб організували незаконне виготовлення підакцизних товарів у виді алкогольних напоїв (підпільний цех) ззовні схожих на продукцію відомих виробників та здійснюють транспортування, зберігання таких незаконно виготовлених алкогольних напоїв, з метою подальшого їх збуту на території Київської області та м. Києва, та які при вживанні можуть становити загрозу для життя та здоров'я людей.

Допитаний 30 травня 2016 року як свідок ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомив, що працював на «підпільному цеху» де в його обов'язки входило розвезення на автомобілі OPEL Vivaro, державний номерний знак НОМЕР_2, незаконно виготовлених алкогольних напоїв до покупців контакти яких надавав ОСОБА_2 (організатор). Про здійснення незаконного виготовлення алкогольних напоїв у даному цеху йому було відомо, і виготовляли продукцію схожу на елітні алкогольні напої марок, зокрема горілки «Finlandia», «Grey Goose», «Борис Ельцин» та інші, які фасуються у поліетиленові пакети типу «Bag-in-Box».

Таким чином встановлено, що ОСОБА_8 за попередньою змовою із групою осіб, організували незаконне виготовлення підакцизних товарів у виді алкогольних напоїв (підпільний цех) ззовні схожих на продукцію відомих виробників, незаконне транспортував такі алкогольні напої, з метою їх подальшого збуту.

Виходячи з вищевикладеного, у слідства є достатні підстави вважати, що вилучене майно: транспортний засіб марки OPEL Vivaro, державний номерний знак НОМЕР_2, який перебува фактичному володінні ОСОБА_8, ключі від даного автомобіля та реєстраційні документи використані ОСОБА_8 як засіб (знаряддя) вчинення даного правопорушення.

Таким чином у слідства виникла необхідність у арешті вищевказаного автомобіля, ключів та реєстраційних документів, які не входять до переліку майна щодо якого прямо надано дозвіл вилучення в ухвалі слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва про дозвіл на проведення обшуку у приміщенні, та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу, тобто вважається тимчасового вилученим майном.

Арешт майна необхідно накласти з метою забезпечення спеціальної конфіскації засобів (знаряддя) вчинення злочину, збереження речових доказів, та проведення із вказаним майн слідчих дій, у тому числі впізнання даного транспортного засобу, особами, яким збувалась алкогольна продукція.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 легковий автомобіль OPEL Vivaro 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, належить ОСОБА_5

Відповідно до вказаного свідоцтва (особливі відмітки) транспортним засобом має право користуватись також ОСОБА_8

У ході досудового розслідування транспортний засіб OPEL Vivaro 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, визнаний речовим доказом.

01 червня 2016 року, процесуальний керівник у провадженні - прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області Коваль Р.В. звернувся до Солом'янського районного суду з клопотанням про накладено арешт на майно, а саме: транспортний засіб ОРЕL Vivaro 2008 року випуску (з ключами та свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3), реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року вищевказане клопотання було задоволено.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 22016101110000035, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора, власника майна, її представника та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про необхідність накласти арешт на на вищезгаданий автомобіль, на підставі ч. 1, 3 ст. 170 та ч. 2 ст. 173 КПК України.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42016110000000193, про накладення арешту, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про необхідність накласти арешт

З таким рішенням слідчого судді можливо погодитися тільки частково з огляду на наступні обставини.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Таким чином, як встановлено судом апеляційної інстанції, слідчий суддя не врахувавши останні зміни, внесені до кримінального процесуального закону, зокрема, що стосується підстав для накладення арешту на майно, наклав арешт на майно з підстав, передбачених ч. 1, 3 ст. 170 КПК України, які вже втратили чинність, що як вважає колегія суддів, призвело до неправильного застосування кримінального процесуального закону України та тягне за собою скасування ухвали слідчого судді.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог чинного КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Так, слідчий суддя, прийшовши до обґрунтованого висновку про необхідність накласти арешт на автомобіль, зазначений у клопотанні прокурора, однак застосував в якості правової підстави для накладення арешту ч. 3 ст. 170 КПК України в редакції закону № 4651-VІ від 13 квітня 2012 року, які на даний час втратили чинність. В даному випадку слідчий суддя мав керуватися ч. 3 ст. 170 КПК України в редакції Закону України 1019-VІІІ від 18 лютого 2016 року, яким підставою для арешту майна визначено в тому числі наявність достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а метою арешту такого майна є, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в клопотанні слідчого приведені достатні доводи, підстави та мета для накладення арешту на транспортний засіб ОРЕL Vivaro 2008 року випуску, що належить ОСОБА_5з огляду на те, що вказаний автомобіль визнаний речовим доказам, оскільки вилучений автомобіль використовувався як засіб (знаряддя) вчинення злочину пов'язаного із незаконним транспортуванням незаконно виготовлених алкогольних напоїв з метою їх збуту, і тому підлягає спеціальній конфіскації.

Оскільки слідчим суддею при винесенні оскаржуваної ухвали були допущені істотні порушення кримінального процесуального закону, зокрема, при накладенні арешту на зазначений у клопотанні прокурора автомобіль, застосовано норму закону, яка втратила чинність, то ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про часткове задоволення апеляційної скарги власника майна ОСОБА_5 і про задоволення клопотання процесуального керівника у провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області Коваль Р.В., та накладення арешт на майно, а саме: транспортний засіб ОРЕL Vivaro 2008 року випуску (з ключами та свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3), реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5

Колегія суддів приходить до такого висновку з огляду на те, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а це, в свою чергу, не суперечить абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України.

Доводи автора апеляційної скарги про відсутність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно слід визнати непереконливими, оскільки доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, власником майна не надано та колегією суддів не встановлено.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду клопотання слідчого прокурора, про арешт майна та при винесенні ухвали про задоволення зазначеного клопотання, слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5, - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року, якою задоволено клопотання процесуального керівника у провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області Коваль Р.В., та накладено арешт на майно, а саме: транспортний засіб ОРЕL Vivaro 2008 року випуску (з ключами та свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3), реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання процесуального керівника у провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області Коваль Р.В про накладення арешту на майно, а саме: транспортний засіб ОРЕL Vivaro 2008 року випуску (з ключами та свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3), реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: транспортний засіб ОРЕL Vivaro 2008 року випуску (з ключами та свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3), реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Паленик І.Г. ГлинянийВ.П. Присяжнюк О.Б.

Справа №11-сс/796/2324/2016 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Демидовська А.І. Доповідач: Паленик І.Г.