Ухвала суду № 59348480, 27.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 р.Справа № 820/1897/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін: позивача - Плісака С.В.; відповідача - Кудлай О.І., Ємець О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016р. по справі № 820/1897/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Євроцемент -Україна" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Євроцемент -Україна") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС (Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ ДФС), у якому просить суд:

- визнати неправомірною відмову Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС у поверненні ПАТ "Євроцемент-Україна" надмірно сплачених коштів у розмірі 17 863 304, 89 грн.;

- зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС підготувати висновок про повернення ПАТ "Євроцемент-Україна" на поточний рахунок №260080231212 в ПАТ "СБЕРБАНК" , МФО 320627, надмірно сплачених коштів у розмірі 17 863 304, 89 грн. та подати його для виконання ГУ Державної казначейської служби України в Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 по справі № 820/1897/16 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі.

Визнано неправомірною відмову Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС у поверненні Публічному акціонерному товариству "Євроцемент-Україна" надмірно сплачених коштів у розмірі 17 863 304,89 грн..

Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Євроцемент-Україна" на поточний рахунок № 260080231212 в ПАТ "СБЕРБАНК", МФО 320627, надмірно сплачених коштів у розмірі 17 863 304,89 грн. та надати його для виконання ГУ Державної казначейської служби України в Харківській області.

Стягнуто із Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на користь Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" сплачений судовий збір у сумі 267 949 (двісті шістдесят сім тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 57 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 по справі № 820/1897/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги та у судовому засіданні, зокрема, зазначає, що ПАТ «Євроцемент-Україна» з зв'язку з надмірною сплатою грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств звернувся до податкового органу з листом про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств на поточний рахунок. Вказує, що СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ ДФС вказана заява розглянута та відповідно до наказу № 31 від 18.01.2016 року "Про індикативні показники доходів на І квартал 2016 року", затвердженого Міжрегіональним Головним управлінням ДФС-Центральний офіс з обслуговування великих платників висновок про повернення відповідних сум коштів направлений на погодження до Координаційно-моніторингового департаменту ДФС України, проте на момент звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом відповідь від Координаційно-моніторингового департаменту ДФС України не надходила, а отже стверджує, що відповідач діяв у межах та у спосіб, визначений діючим законодавством.

Представник позивача, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу та у судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зокрема, посилаючись на те, що ПАТ «Євроцемент-Україна» звернулося до СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ ДФС із заявою про повернення переплати з податку на прибуток підприємств шляхом перерахування коштів на поточний рахунок. Проте, відповідачем, в порушення положень ст.ст. 43, 102 ПК України, такого висновку до органів казначейською служби не надано, чим порушено права позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ПАТ "Євроцемент-Україна" до податкової інспекції подано декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, у якій задекларовано авансові внески, які підлягають сплаті протягом березня 2014 року - лютого 2015 року у розмірі 1 737 178.00 грн. (ряд.23); за 2014 рік, у якій задекларовано авансові внески, які підлягають сплаті протягом березня 2015 року - лютого 2016 року у розмірі 1 666 667.00 грн. (ряд.23) та зменшення податку на прибуток у розмірі 1 819 000.00 грн.(ряд.14).

У 2015 році ПАТ "Євроцемент-Україна" подано дві податкові декларації з податку на прибуток за 2012-2013 роки по податковому компромісу, якими збільшено податок на прибуток у сумі 277 954.00 грн. (ряд.24).

Із долучених до матеріалів справи платіжних доручень та актів звірки (а.с.69-89), судовим розглядом встановлено, що позивачем у 2015 році сплачені авансові внески на суму 27 125 356.00 грн. та податок на прибуток у розмірі 6 667 954.00 грн.. Станом на 01.01.2015 року заборгованість бюджету перед підприємством складає 2 669 974.89 грн., надмірна сплата з податку на прибуток підприємств дорівнює 17 863 304.89 грн.

Відповідно до вимог ст. 43 ПК України, ПАТ "Євроцемент-Україна" листом від 02.03.2016 року № 12/ЕЦУ-212/16 звернулося до податкової інспекції щодо повернення вказаної переплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок.

СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС листом від 11.03.2016 року № 1748/10/28-09-47-21 позивача повідомлено наступне: у зв'язку з тим, що Урядом України поставлено завдання перед органами ДФС щодо створення системи ритмічного наповнення бюджетів усіх рівнів, що обумовлює необхідність забезпечення збільшення платежів та рівномірного їх перерахування до бюджету особливо у першому кварталі поточного року, а також враховуючи положення ст.43, п.102.5 ст.102 глави 9 розділу ІІ ПК України, підприємство може скористатися правом щодо перерахування переплати з податку на прибуток на поточний рахунок в наступних періодах (а.с. 91-92).

Не погоджуючись з відмовою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС у поверненні позивачу надмірно сплачених коштів у розмірі 17 863 304,89 грн., ПАТ "Євроцемент-Україна" звернулось до суду з даним позовом про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем дотримано вимоги ст. ст. 43, 102 ПК України, які визначають передумови повернення надлишково сплачених коштів, відповідач, відмовляючи у поверненні надмірно сплачених коштів у розмірі 17 863 304,89 грн. ПАТ "Євроцемент-Україна", діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) спірних рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що наявність у ПАТ "Євроцемент-Україна" надмірної сплати з податку на прибуток підприємств, яка дорівнює 17863304.89 грн. не заперечується відповідачем по справі.

За визначенням підпункту 14.1.115 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з пунктом 43.1 ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункту 43.2 цієї статті).

Обов'язковою умовою, як встановлює пункт 43.3 ст.43 ПК України, для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (пункту 43.4 ст. 43 ПК України).

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України (п. 43.5 ст. 43 ПК України).

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно з приписами п. 102.5. ст. 102 ПК України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, виходячи з аналізу зазначених правових норм, колегія суддів зазначає, що поверненню підлягають грошові кошти, що обліковуються за платником податку як переплата з обов'язкових платежів, за умови подання заяви про повернення коштів на рахунок платника податків у визначений законом строк.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем дотримано вимоги ст..43, 102 ПК України, які визначають передумови повернення надлишково сплачених коштів: наявність переплати, відсутність заборгованості та подання заяви протягом 1095 днів, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Колегія суддів також зауважує, що положеннями ст.43 ПК України та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Мінфіну України від 15.12.15 № 1146 не передбачено направлення висновку про повернення надлишково сплачених сум податку на прибуток на будь-яке погодження до Координаційно-моніторингового департаменту ДФС, а отже посилання відповідача на неотримання відповідного погодження, як підстави відмови у задоволенні позовних вимог, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність своїх дій у суді не довів, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, відмовляючи у поверненні ПАТ "Євроцемент-Україна" надмірно сплачених коштів у розмірі 17863304,89 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 по справі № 820/1897/16 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

При відкритті провадження у справі за клопотанням відповідача сплату судового збору було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, що розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення адміністративного суду встановлено на рівні 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня 2016 року - 1378 грн. .

Матеріалами справи підтверджено, що позовна заява була подана до суду 12.04.2016 року і розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання цієї позовної заяви, становив 267 949,57 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 по справі № 820/1897/16, становить 294 244 грн. 03 коп..

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у зазначеному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016р. по справі № 820/1897/16 залишити без змін.

Стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 294 244 (дві дев'яносто чотири тисячі двісті сорок чотири) грн. 03 (три) коп. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (м. Харків, вул. Благовіщенська, 30, 61052, код ЄДРПОУ 39779935 ) на користь Державного бюджету України (отримувач -УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Перцова Т.С. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 01.08.2016 р.