Ухвала суду № 59348373, 26.07.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"26" липня 2016 р. Справа № 806/822/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

позивача ОСОБА_3, представників відповідача Макухівського В.В., Денисюка О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3, Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" травня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення від 21 січня 2014 року №552 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови."

В обґрунтування позову, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, зазначив, що він перебував на посаді Першотравенського селищного голови, проте, розпорядженням №2 від 20 січня 2014 року скликано тридцять восьму позачергову сесію Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області на якій було винесено рішення від 21 січня 2014 року №552 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови." Позивач уважає, що оскаржувані розпорядження та рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просить визнати їх протиправним та скасувати. Крім того, просить внести виправлення до його трудової книжки стосовно причини звільнення, а також стягнути з відповідача середній заробіток та інші грошові доходи за час вимушеного прогулу з 22.01.2015 по 06.11.2015 та здійснити відповідно до чинного законодавства коригування у сумі 122869,60 грн., стягнути середній заробіток за 5 місяців, що надається посадовим особам місцевого самоврядування у разі їх звільнення з посади у сумі 20927,20 грн., стягнути з відповідача 1576,96 грн. судових витрат пов'язаних з його прибуттям до суду, стягнути з відповідача кошти, що були витрачені на проведення судово-почеркознавчої експертизи, а також 60000,00 грн. моральної шкоди.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2016 позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано розпорядження №2 від 20 січня 2014 року.

Визнано протиправним і скасовано рішення тридцять восьмої позачергової сесії Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 21 січня 2014 року №552 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ."

Змінено дату звільнення ОСОБА_3 із 21 січня 2014 року на 06 листопада 2015 року і вважати його звільненим з посади Першотравенського селищного голови Баранівського району у зв'язку із закінченням терміну повноважень про що внести відповідний запис до його трудової книжки.

Стягнуто з Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області на користь ОСОБА_3 середній заробіток на час вимушеного прогулу з 22 січня 2014 р. по 06 листопада 2015р. в сумі 93032,80грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області на користь позивача понесені ним витрати пов'язані із прибуттям до суду у сумі 1576,96 грн. та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи у сумі 768 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалити нове рішення та додатково стягнути з відповідача грошову компенсацію в розмірі 37296,00 грн. за невикоритану відпустку та матеріальну допомогу на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань за час вимушеного прогулу та стягнути грошову компенсацію в розмірі 25278,40 грн. з 6 місяців, що надається посадовим особам місцевого самоврядування у разі звільнення з посади, а також моральну шкоду.

Першотравенською селищною радою Баранівського району Житомирської області також подана апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій відповідач просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та заперечили проти доводів апеляційної скарги позивача..

Позивач в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача та підтримав доводи своєї апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом та убачається з матеріалів справи рішенням Першотравенської селищної ради від 17.11.2010 № 1, яке прийнято на 1-й сесії селищної ради шостого скликання, визнано повноваження селищного голови ОСОБА_3.

8 січня 2014 року до виконкому селищної ради надійшла вимога групи депутатів кількістю 8 чоловік від 30.12.2013 про скликання 38-ї сесії ради, для розгляду заяв громадян, які надійшли протягом грудня 2013 року щодо вирішення земельних питань.

Представники відповідачів посилаються на те, що вказана вимога була зареєстрована в журналі реєстрації вхідних документів під вхідним номером 1 від 8 січня 2014 року та передана селищному голові ОСОБА_3, та надали на підтвердження копію акту складеного депутатами Першотравенської селищної ради.

Також представники відповідачів зазначають, що 16 січня 2014 року секретарем селищної ради Рибкіною Л.В. було розміщено на офіційному стенді селищної ради лист від 16.01.2014 № 37, адресований депутатам Першотравенської селищної, про скликання 38-ї сесії селищної ради на 21.01.2014 року. Депутати були повідомлені про скликання 38-ї сесії в цей же день проте жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду надано не було.

Крім того, 17.01.2014 до селищної ради було подано звернення депутатів про включення до порядку денного позачергової сесії питання щодо дострокового припинення повноважень селищного голови.

Розпорядженням секретаря селищної ради №2 від 20 січня 2014 року скликано тридцять восьму позачергову сесію Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області на якій було винесено рішення від 21 січня 2014 року №552 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ".

У рішенні про дострокове припинення повноважень селищного голови вказано, що підставою для його прийняття є те, що селищний голова смт. Першотравенськ ОСОБА_3 не забезпечує здійснення наданих йому повноважень, порушує закони України, права і свободи громадян.

Судом достовірно встановлено, шо кількісний склад депутатського корпусу Першотравенської селищної ради становить 20 чоловік.

Частиною 1 статті 42 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон N 280/97-ВР) встановлено, що повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською. селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті цього Закону.

Частиною другою статті 42 Закону України від "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 79 Закону N 280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень, тобто зазначений перелік є вичерпним.

За вимогами статті 46 цього Закону убачається, що сільська, селищна, міська ради проводить свою роботу сесійно. Першу сесію сільської, селищної, міської ради скликає і веде голова відповідної територіальної виборчої комісії. Наступні сесії ради скликаються сільським, селищним, міським головою (частина четверта). Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць (частина п'ята). У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови або неможливості його скликати сесію ради вона скликається секретарем цієї ради (частина шоста).

Зі змісту останньої норми вбачається, що без доручення сільського, селищного, міського голови секретар цієї ради скликає сесію лише у випадках: якщо сільський, селищний, міський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті (сесію сільської, селищної, міської ради має бути скликано за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради), або якщо голова не скликає сесію у строки, передбачені цим Законом, зокрема і з поважних причин.

Рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради (частина дев'ята, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Аналогічні норми містяться також і у Регламенті Першотравенської селищної ради.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновків, що не менше як одна третина депутатів від загального складу селищної ради має право скликати сесію у випадках, якщо міський голова не скликає сесію у строки, передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування" або, якщо міський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Зважаючи на наведені норми законодавства та враховуючи кількісний склад депутатського корпусу Першотравенської селищної ради суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для скликання сесії на вимогу депутатів таке питання повинно було ініціюватися на менше як 7 депутатами селищної ради.

З наявних у матеріалах справи оригінала вимоги депутатів від 30.12.2013, яка надійшла до селищної ради 08.01.2014 убачається, що у вимозі вказано прізвища 8 депутатів, проте сторонами не заперечується факт того, що депутат ОСОБА_7 не підписав дану вимогу.

У ході судового розгляду справи проведено судово-почеркознавчу експертизу, згідно її висновку №1/154 від 17.03.2016 у вимозі депутатів від 30.12.2013, підпис, який розміщений навпроти прізвища ОСОБА_8 відсутній.

Вирішити питання: "Чи належить підпис, виконаний від імені ОСОБА_8 у зверненнях депутатів Першотравенської селищної ради від 30 грудня 2013 року, від 17 січня 2014 року та двох актах від 8 січня 2014 року, ОСОБА_8?" не надається можливим у зв'язку з тим, що зразки підписів містять обмежений графічний матеріал.

Підпис, який розміщений навпроти прізвища ОСОБА_9 у двох актах від 8 січня' 2014 року виконаний не ОСОБА_9, а іншою особою.

Суд критично оцінює та не приймає до уваги надані відповідачем акти від 08.01.2014, 16.01.2014 та 17.01.2014 з огляду на висновки судово-почеркознавчої експертизи.

Слід також зазначити, що жодних доказів відмови (ухилення) ОСОБА_3 від скликання сесії селищної у двотижневий строк з моменту надходження 30.12.2013 вимоги депутатів або неможливості її скликання головою відповідачем не надано.

Наведені обставини дають підстави до висновку, що при скликанні 38-ї сесії Першотравенської селищної ради було порушено процедуру її скликання, оскільки, як встановлено у ході судового розгляду її скликання було ініційоване лише 6 депутатами, що підтверджується наявністю їх підписів у вимозі про скликання сесії та становить менше третини депутатів від загального складу селищної ради.

Слід наголосити, що рішення від 21 січня 2014 року №552 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови" не містить посилання на доведені в передбаченому законодавством порядку факти порушень міським головою Конституції чи законі України.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи пояснили, що підставою для його винесення слугували подання прокуратури про усунення порушень антикорупційного законодавства та ряд судових рішень, якими на їх думку підтверджується факт допущення селищним головою порушень вимог законів України.

Факт наявності будь-якого правопорушення потребує доведення у встановленому законодавством порядку.

Не можуть слугувати як докази: висновки постійних комісій ради у будь якій формі, рішення відповідної ради за матеріалами перевірок тимчасових контрольних комісій ради, їх висновки у вигляді протоколів, різноманітні звернення громадян, висновки контролюючих та перевіряючих органів, до яких відноситься і прокуратура, тощо.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів того, що Першотравенський селищний голова порушив Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечив здійснення наданих йому повноважень.

Слід відмітити, що окремі факти діяльності позивача, покладені в основу рішення, не є систематичними недоліками в роботі ОСОБА_3, як голови Першотравенської селищної ради, та не вказують на незабезпечення ним здійснення наданих повноважень, не є тими обставинами, з якими можливе дострокове припинення повноважень селищного голови.

Враховуючи викладене, рішення про припинення повноважень селищного голови, яке не містить посилання на доведені в передбаченому законодавством порядку факти порушень селищним головою Конституції чи законів України, не може вважатись правомірним.

Таким чином, порушення порядку скликання сесії селищної ради призвело до прийняття на ній протиправного рішення від 21 січня 2014 року №552 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови."

Така позиція суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду України наведеній в ухвалі від 16.06.2009, № 09/104, позиції Вищого адміністративного суду України викладеній в ухвалах від 25.09.2014 №К800/2386/13, від 28.01.2014, № К/9991/81667/12, від 31.01.2012, № К-18795/10.

Як визначено Методичними рекомендаціями щодо особливостей звільнення посадових осіб із органів місцевого самоврядування, які є додатком до листа Головдержслужби від 06 лютого 2002 року № 42/621, у разі закінчення строку повноважень у трудовій книжці сільського, селищного, міського голови робиться запис: «Звільнений у зв'язку із закінченням строку повноважень, пункт 1 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» із зазначенням дати звільнення та порядкового номеру запису. У разі дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у трудовій книжці вказується підстава дострокового припинення повноважень згідно із статтею 79 зазначеного Закону чи статтею 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (рішення сесії ради або місцевого референдуму, його дата і номер) та порядковий номер запису.

У відповідності до ст.ст.11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку колегії суддів відповідач не довів правомірність оскаржуваних рішень.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним і скасування розпорядження №2 від 20 січня 2014 року та рішення тридцять восьмої позачергової сесії Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 21 січня 2014 року №552 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови." Крім того, у зв'язку з тим, що скасовується рішення "Про дострокове припинення повноважень селищного голови" для належного захисту порушеного права позивача слід внести до трудової книжки ОСОБА_3 запис щодо зміни дати звільнення ОСОБА_3 із 21 січня 2014 року на 06 листопада 2015 року і вважати його звільненим з посади Першотравенського селищного голови Баранівського району у зв'язку із закінченням терміну повноважень.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення на користь позивача коштів то суд з цього приводу зазначає таке.

Згідно п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.92 р. "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядку), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100.

Відповідно до підп. "б" та абз. 2 п. 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо). При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

За приписами ч.1 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Сторонами не заперечується факт того, що на час постановлення даного судового рішення було проведено чергові місцеві вибори та обрана на них особа у визначений законом спосіб приступила 06.11.2015 до виконання обов'язків Першотравенського селищного голови.

Зважаючи на встановлення у ході судового розгляду протиправності рішення тридцять восьмої позачергової сесії Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 21 січня 2014 року №552 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови " підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.01.2014 по 06.11.2015 включно, що з розрахунку середньоденного заробітку 207,20 грн. становить 93032,80грн.

Суд не вбачає підстав для стягнення на користь позивача компенсацій за невикористану відпустку, матеріальних допомог на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових проблем з огляду на таке.

Положеннями частин 1, 2 ст. 83 КЗпП України передбачено обов'язок роботодавця у разі звільнення працівника виплатити грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

Відповідно до абз. 4 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" якщо працівник з не залежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст.238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Не виключається можливість такого ж вирішення цього питання і при частковій компенсації невикористаної відпустки працівникові, який продовжує роботу. При цьому слід мати на увазі, що тривалість визначеної в робочих днях щорічної відпустки (основної й додаткової), яка не була використана працівником за попередні роки, зберігається такою, якою вона була до набрання чинності Законом "Про відпустки" ( 504/96-ВР ) (до 1 січня 1997 р.). Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що компенсацію за невикористану відпустку може бути стягнуто на користь працівника лише у разі, якщо він працював та не використав відпустку перед звільненням.

Враховуючи, що позивач в період з 22.01.2014 року по 06.11.2015 року не працював, правові підстави для стягнення за цей період грошової компенсації за невикористану відпустку та на вирішення соціально-побутових проблем відсутні.

Що стосується вимоги щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за 5 місяців, що надається особам місцевого самоврядування у разі їх звільнення з посади, то суд з цього приводу зазначає таке.

Стаття 12 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачає, що на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до редакції ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", яка діяла на момент звільнення позивача, депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Із зазначеної норми випливає, що вона спрямована на захист трудових прав депутата місцевої ради, тобто стосується випадків, коли працездатна особа не може поновитися на попередній чи влаштуватися на іншій рівноцінній роботі (посаді).

У ході судового розгляду справи встановлено, що позивач до обрання на посаду селищного голови був зареєстрований як фізична особа- підприємець.

Наведені обставини, на думку суду свідчать, що у разі звільнення з посади позивач жодним чином не обмежений у можливості в подальшому здійснювати підприємницьку діяльність, якою він займався до обрання на посаду селищного голови, а тому він не має права на отримання виплат передбачених ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів уважає, що позов в цій частині не підлягає до задоволення.

При вирішенні питання про з'ясування фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог статтею 1167 ЦК України, в якій визначені підстави відповідальності за моральну шкоду. Частиною першою даної статті встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За приписами ст.237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. N 4 обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Позивач має довести, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, яким є ступінь вини заподіювача, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить визначаючи розмір, а також інші обставини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає шкода, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обсяг спричинення моральної шкоди та наявності причинно-наслідкового зв'язку між моральними стражданнями і діями відповідача.

Матеріалами справи документально підтверджено, що позивач поніс витрати пов'язані із прибуттям до суду у сумі 1576,96 грн. та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи у сумі 768 грн., а тому вказані суми правомірно стягнуто на користь позивача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частиною 4 статті 195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Згідно з пунктами 1,9 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційних скарг не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" травня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "29" липня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Першотравенська селищна рада Баранівського району Житомирської області вул.Щорса,6,смт.Першотравенськ,Баранівський район, Житомирська область,12746

4-третій особі: - ,