Ухвала суду № 59348303, 27.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 р.Справа № 554/3955/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 03.06.2016р. по справі № 554/3955/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 03.06.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1, відповідно до його заяви від 30 березня 2016 року, виходячи з зазначених у довідці Генеральної прокуратури України № 18-489 зп від 30 березня 2016 року у розмірі 90 % від суми місячного заробітку.

Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 90 % від суми місячного заробітку, починаючи з 30 березня 2016 року, відповідно до довідки Генеральної прокуратури України № 18-489 зп від 22 березня 2016 року, без обмеження граничного розміру.

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 27.07.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач, ОСОБА_1, перебуває на обліку в Полтавському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області з 2 червня 2010 року та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

30 березня 2016 року позивач звернувся до Управління з заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до довідки Генеральної прокуратури України № 18-489 зп від 22 березня 2016 року.

Рішенням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві № 1067 від 30 березня 2016 року позивачу відмовлено у проведенні вказаного перерахунку з посиланням на пункт 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ.

Не погодившись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є належним чином обгрунтованими та підлягають задоволенню.

В доводах апеляційної скарги відповідач зазначив, що з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах призначені згідно Закону України "Про прокуратуру" не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно з ч. 13 вищевказаної статті обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Так, частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Верховний Суд України в постанові від 10.12.2013 року у справі №21-348а13 дійшов правового висновку, що внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини 13 та 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ.

Положеннями статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України № 213-VIII від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 213-VIII від 02.03.2015 року не зазнали.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач повинен провести перерахунок пенсії позивачу на підставі заяви від 30.03.2016 року, документів пенсійної справи, довідки Генеральної прокуратури України від 22.03.2016 року № 18-489 про заробітну плату з розрахунку 90% від середнього щомісячного (чинного) заробітку відповідної посади робітника прокуратури без обмеження граничного розміру пенсії.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Судом апеляційної інстанції на підставі статті 88 КАС України було відстрочено Полтавському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Полтавської області сплату судового збору до прийняття рішення у справі.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 606 грн. 32 коп.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 03.06.2016р. по справі № 554/3955/16-а залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір у розмірі 606,32 грн. (шістсот шість гривень 32 копійки).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 01.08.2016 р.