Постанова № 59346144, 15.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15 липня 2016 року 12 год. 10 хв. № 826/20670/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства “Глазер-Юн” до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії, а також з інших питань.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов приватного акціонерного товариства “Глазер-Юн” (далі - позивач, ПрАТ “Глазер-Юн”) до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про:

- визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у відновленні договору про визнання електронних документів №180520131 від 18 травня 2013 року та неприйняття податкової звітності, поданої згідно з договором;

- зобов’язання відповідача прийняти податкову звітність на момент її подання;

- визнання чинним договору станом на 18 травня 2015 року (включно).

В обґрунтування позову зазначено про протиправність дій відповідача, що полягають у неприйнятті податкової звітності, надісланої товариством протягом періоду з 18.05.2013 по 18.05.2015, з урахуванням того, що дії контролюючого органу щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №180520131 від 18 травня 2013 року визнано протиправними.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва ДПС та позивачем 18 травня 2013 року укладено договір №180520131 про визнання електронних документів (далі - договір), предметом якого є визнання електронних податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

У відповідності до умов цього договору орган ДПС зобов’язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп’ютерну обробку, забезпечити направлення квитанцій на електронну адресу платника податків.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. З моменту укладення цього договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДПС з питань електронного розміру інформацією втрачають чинність.

Орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місяця реєстрації.

У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

15 січня 2015 року відповідачем розірвано договір №180520131 про визнання електронних документів, у зв'язку з порушенням істотних умов Договору, а саме: у зв'язку з відсутністю ПрАТ “Глазер-Юн” за місцезнаходженням.

19 січня 2015 року ПрАТ “Глазер-Юн” засобами електронного зв'язку було направлено контролюючому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року та отримано квитанцію №1 про відмову у прийнятті податкової накладної, у зв'язку з виявленими помилками, а саме: "для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір з МДЗУ".

Не погоджуючись з правомірністю таких дій товариство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду цього позову ПрАТ “Глазер-Юн” Окружним адміністративним судом міста Києва винесена постанова від 16 квітня 2015 року по справі №826/1701/15 про часткове задоволення позовних вимог, а саме: визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №180520131 від 18 травня 2013 року, укладеного між ПрАТ “Глазер-Юн” та державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва ДПС; визнано протиправною відмову державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у прийнятті та реєстрації податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року із додатками; зазначено про те, що слід вважати прийнятою та зареєстрованою податкову декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року із додатками 19 січня 2015 року о 11:45:23.

Дана постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2015 року залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року та згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрала законної сили 19 травня 2015 року.

15 червня 2015 року позивач звернувся до ДПІ з листом №15 від 15 червня 2015 року, в якому вимагав відновити договір на подання електронної звітності від 18 травня 2013 року №180520131.

У відповідь ДПІ своїм листом №8427/10/26-57-11-02 від 09 липня 2015 року повідомила товариство про відсутність перешкод для подання електронної звітності до податкової інспекції у зв’язку з наявністю чинного договору про визнання електронних документів (реєстр. №9125377466 від 21 травня 2015 року), укладеного між ДПІ та ПрАТ “Глазер-Юн”.

В тексті свого позову ПрАТ “Глазер-Юн” посилалося на відсутність у нього можливості для подання електронної звітності до фактичного відновлення дії договору №180520131 від 18 травня 2013 року.

На підтвердження наведених обставин позивач надав до суду, зокрема: копію договору №180520131 від 18 травня 2013 року з доданою до нього роздруківками електронної квитанції №2, копії судових рішень по справі №826/1701/15, копію свого листа від 15 червня 2015 року №15, копію листа-відповіді ДПІ від 09 липня 2015 року №8427/26-57-11-02.

У ході судового розгляду справи представник відповідача пояснила, що на момент звернення позивача з листом від 15 червня 2015 року, між платником податків та ДПІ вже був укладений договір про визнання електронних документів №9125377466 від 16.06.2015. Таким чином, перешкоди для подання ПрАТ “Глазер-Юн” електронної звітності відсутні, про що позивача було повідомлено листом від 09 липня 2015 року №8427/26-57-11-02.

В контексті викладеного суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 19-1.1.44 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Контролюючі органи надають послуги електронного цифрового підпису.

Контролюючі органи мають право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі - Закон).

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначено Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі - Інструкція №233).

Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції №233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Згідно із розділом ІІІ цієї Інструкції, податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі. При відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції). Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну. Органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

При цьому, для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі (п. 2 розд. ІІ Інструкції).

Також, в пунктах 5 та 6 розділу ІІІ Інструкції №233 зазначено, що платник податків:

- отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

- отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

- ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

- надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

- після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит:

- видає два примірники договору;

- записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

- приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів;

- звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору;

- після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Відповідно до підпунктів 33, 78 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. N 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань надає консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску; оприлюднює на єдиному веб-порталі та в офіційному друкованому виданні ДФС акти та інші офіційні документи з питань, що належать до її компетенції.

Згідно із підпунктом 14.1.173 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, узагальнююча письмова податкова консультація - оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків.

Суд встановив, що 14.12.2011 на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (http://www.sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/povidomlennya-platnikam-pod/58693.html) розміщена наступна інформація: “Процедури формування Договору та Повідомлення в електронному вигляді реалізуються акредитованими центрами сертифікації ключів, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, у власному програмному забезпеченні. Реквізитами Договору, що підлягають обов'язковому заповненню платником податків, є: номер Договору, дата заповнення, орган ДПС за місцем реєстрації платника податків, реквізити посадової особи органу ДПС (начальника, заступника начальника ДПІ), адреса органу ДПС, а також зазначені в Договорі дані про платника податків. Договір підписується ЕЦП посадових осіб платника податків і ЕЦП відбитка печатки у порядку і за дотримання умов, визначених абз. 2 - 4 пп.7.1 п.7 розділу ІІІ Інструкції, та надсилається електронною поштою на адресу Інформаційного порталу органів ДПС України. Про отримання Договору органом ДПС платнику податків у якості підтвердження надсилається перша квитанція, підписана ЕЦП ДПС України. Після підписання Договору з боку органу ДПС платнику податків надсилається друга квитанція та Договір, підписаний ЕЦП ДПС України. Відкриті сертифікати ЕЦП платника податків, яким підписано Договір, автоматично імпортуються до бази сертифікатів Інформаційного порталу органів ДПС України. У випадку відхилення органом ДПС Договору платнику податків надсилається друга квитанція з зазначенням причини відмови, підписана ЕЦП ДПА України…”.

Отже, з розміщеної на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України інформації вбачається можливість укладання договору “Про визнання електронних документів” не лише в паперовому вигляді, але і в електронному, крім того, доказом укладання договору, який підписується ЕЦП посадових осіб платника податків і ЕЦП відбитка печатки та ЕЦП ДПС України, є друга квитанція, водночас, у випадку відхилення органом ДПС Договору платнику податків надсилається друга квитанція з зазначенням причини відмови.

Аналогічні висновки наведені в листі Державної податкової адміністрації України від 22 липня 2011 року №19916/7/28-0517 “Методичні рекомендації щодо роботи з Договорами “Про визнання електронних документів” в електронному вигляді”.

З наявних матеріалів справи (а саме наданого представником відповідача скріншоту з автоматизованої інформаційної системи (“Архів електронної звітності”) вбачається наявність наразі чинного між сторонами договору №9125377466 від 16.06.2015.

У відповідності до положень п. 2 ст. 6 Примірного договору про визнання електронних документів, затвердженого Інструкцією №233, з моменту укладання цього договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність.

Також, відповідно до наданого представником відповідача іншого скріншоту з автоматизованої інформаційної системи (“Архів електронної звітності”), строк спірного договору від 18 травня 2013 року закінчився 17 травня 2015 року як і строк дії сертифікату відкритого ключа.

В силу положень п. 7 розд. ІІ Інструкції підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є, зокрема, чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Пунктом 3 ст. 6 Примірного договору про визнання електронних документів визначено, що договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Тобто, продовження дії договору про визнання електронних документів за відсутності чинного сертифікату відкритого ключа не передбачено. А тому відповідно визнання чинним договору №180520131 від 18 травня 2013 року станом на 18 травня 2015 року, тобто після дати закінчення дії посиленого сертифікату ключа, неможливо.

В ході розгляду справи в суді позивач не подав до суду документальних доказів на спростування наведених обставин та на підтвердження факту виникнення у товариства перешкод для подання електронної звітності з моменту початку дії нового договору про визнання електронних документів від 16 червня 2015 року позивач та/або здійснення ним невдалих спроб подання електронної звітності до податкової інспекції після 19 січня 2015 року (тобто, з дня надсилання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року).

Між тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Відповідно до ч. 1 та 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 3 КАС України встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Тобто, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд встановив відсутність документальних доказів порушення права позивача як платника податку на подання електронної звітності в період після 19 січня 2015 року та на час розгляду справи у суді внаслідок протиправних дій чи бездіяльності відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов приватного акціонерного товариства “Глазер-Юн” до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії, а також з інших питань є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивачів не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволені позову приватного акціонерного товариства “Глазер-Юн”.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин