Постанова № 59345877, 27.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 липня 2016 року № 826/289/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., суддів: Аблова Є.В., Літвінової А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особаМіністерства юстиції України Верховна Рада України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Верховна Рада України про визнання незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили (Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 04.11.2010 №2677-VI, рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009) в тому числі п. 3.3 та п. 7.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5 (чинної редакції) та п. 3.3 та п. 7.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5 у редакції, яка була чинної до 25.04.2014 під час дії ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» (чинна з 25.12.2011).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані положення п. 3.3 та п. 7.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5 не відповідають акту вищої юридичної сили - ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», - приписами якої по-іншому врегульовано процедуру реалізації майна, на яке звернено стягнення, а саме: в частині кількості таких прилюдних торгів.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи про правомірність оскаржуваних положень Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5, зазначаючи, при цьому, що вказаний акт прийнятий на виконання ст.ст. 61, 66 Закону України «Про виконавче провадження» та до прийняття Законів України «Про порядок проведення прилюдних торгів», «Про здійснення операцій з нерухомим майном», якими буде встановлено порядок проведення прилюдних торгів, визначено статус спеціалізованих організацій, на які покладаються реалізація нерухомого майна та умови здійснення операцій з нерухомим майном, та наразі вичерпав свою дію та втратив чинність.

Третя особа у своїх письмових поясненнях вказала, що власними рішеннями, діями чи бездіяльністю у межах спірних правовідносин прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувала.

Розгляд справи №826/289/16 здійснено у порядку письмового провадження на підставі положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На виконання ст.ст. 61, 66 Закону України «Про виконавче провадження» та до прийняття Законів України «Про порядок проведення прилюдних торгів», «Про здійснення операцій з нерухомим майном», якими буде встановлено порядок проведення прилюдних торгів, визначено статус спеціалізованих організацій, на які покладаються реалізація нерухомого майна та умови здійснення операцій з нерухомим майном наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5 затверджено Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (надалі - Тимчасове положення №68/5), яке визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.

Пунктом 3.3 Тимчасового положення №68/5 визначено, що прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення.

Згідно з п. 7.3 Тимчасового положення №68/5, якщо прилюдні торги не відбулися двічі, то майно знімається з торгів, про що спеціалізована організація в триденний термін повідомляє державного виконавця.

Вважаючи вказані положення п. 3.3 та п. 7.3 такими, що не відповідають акту вищої юридичної сили, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Одразу суд звертає увагу про необґрунтованість клопотання відповідача про пропуск позивачем строків звернення до суду, з огляду на таке.

Так, приписами ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, про порушення оскаржуваними приписами Тимчасового положення №68/5 власних прав та охоронюваних законом інтересів позивачу стало відомо за результатами розгляду Козелецьким районним судом Чернігівської області цивільної справи №734/580/15-ц за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Ніва-В.Ш.» в особі філії 25 Приватного підприємства «Ніва-В.Ш.», відділу державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області, ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги, приватний нотаріус Козелецького районного нотаріального округу Чернігівської області Афанасьєвої О.Ф. про визнання недійсними протоколу, акту проведення прилюдних торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, за результатами якої рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 03.12.2015 визнано дійсними прилюдні торги, зокрема, з тієї підстави, що відповідачем у даній справі були проведені треті торги, замість того аби зняти майно з прилюдних торгів, як це передбачено приписами Тимчасового положення №68/5.

З огляду на викладене вбачається, що порушення власних прав та охоронюваних законом інтересів оскаржуваним нормативно-правовим актом останньому стало відомо внаслідок судового розгляду справи по суті, що оформлене рішенням від 03.12.2015. тобто саме з вказаної дати підлягає обрахунок строку для звернення позивача до суду із заявленими позовними вимогами.

Відтак, з урахуванням звернення позивача до суду 30.12.2015, що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті, в якому до суду надійшла позовна заява разом з доданими до неї документами, суд дійшов до висновку, що позивачем не пропущено строку звернення до суду з розглядуваними вимогами.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з такого.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень визначені у положеннях статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині (ч. 8 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як було зазначено вище, позивач вказує про невідповідність положень п. 7.3 Тимчасового положення №68/5 положенням ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна (ч. 5 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду (ч. 6 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, чинні наразі положення ч.ч. 5 та 6 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» викладені у вказаній вище редакції, згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 04.11.2010 №2677-VI, який набрав чинності 09.03.2011.

Натомість, пунктом 3.3 Тимчасового положення №68/5 визначено, що прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення.

Якщо прилюдні торги не відбулися двічі, то майно знімається з торгів, про що спеціалізована організація в триденний термін повідомляє державного виконавця (п. 7.3 Тимчасового положення №68/5).

Водночас, слід зазначити, що станом на момент розгляду даної справи судом Тимчасове положення №68/5 втратило чинність у відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 22.12.2015 №2710/5.

Відтак, наразі Тимчасове положення №68/5 в цілому та, зокрема, в оскаржуваній частині втратило чинність, а тому предмет спору фактично відсутній, що перешкоджає суду визнати оскаржуваний нормативно-правовий акт повторно нечинним.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.С. Мазур

Судді Є.В. Аблов

А.В. Літвінова