Постанова № 59345871, 17.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17 червня 2016 року 14 год. 50 хв. № 826/5476/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про стягнення коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - позивач), до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 170000,00 грн.

Відповідною ухвалою суду, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

До суду повернувся поштовий конверт із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, з яких та довідки відділення поштового зв'язку із проставленою на ній датою, якою є 13 травня 2016 року, вбачається, що копію вказаної ухвали відповідачу не вручено "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Протягом судового розгляду справи заперечення проти позову та будь-які докази на їх обґрунтування, або заява про визнання позову від відповідача до суду не надійшли.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем 15 грудня 2015 року складено акт №951/13-15/13/6 про правопорушення, вчинені відповідачем на ринку фінансових послуг, згідно з висновками якого, відповідачем порушено вимоги законодавства про фінансові послуги, а саме:

- абзацу 2 п. 49.1 ст. 49 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якого обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності має право здійснювати страховик, який має ліцензію на здійснення даного виду страхування;

- п. 1.9 розділу 1 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року №40, згідно з яким, здійснення страхової діяльності після закінчення строку дії ліцензії або її анулювання (відкликання) не допускається;

- п. 2 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України "Про затвердження Ліцензійних умов провадження страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 23 грудня 2004 року №3178, відповідно до якого, підставою для провадження діяльності з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є наявність ліцензії на право провадження вказаного виду страхування, виданої відповідно до цих Ліцензійних умов;

- абзацу 4 п. 2.5 розділу 2 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20 листопада 2012 року №2319 (далі - Положення №2319), згідно з яким, рішення про анулювання (відкликання) ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг оформляється у вигляді письмового розпорядження Нацкомфінпослуг, яким особі забороняється укладати договори зі споживачами фінансових послуг щодо зазначеного в рішенні виду (видів) фінансових послуг без права подальшого поновлення дії такої ліцензії.

На підставі акту, 13 січня 2016 року позивачем прийнято постанову №9/13-15/13/6 про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг відповідачем, якою до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 170000,00 грн.

Факт направлення примірників акту та постанови відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Разом з тим, як з'ясовано судом та не спростовано відповідачем, постанову відповідачем не оскаржено, суму штрафної санкції не сплачено.

Так, згідно з п. 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1070/2011, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Відповідно до п. 1.5 розділу І, пп. 3 п. 2.1 розділу ІІ Положення №2319, Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.

Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу: накладати штрафи в розмірах, передбачених ст. 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Суд зазначає, що у ході судового розгляду справи відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про помилковість висновків позивача щодо порушень відповідачем норм законодавства, зокрема про наявність у відповідача ліцензії на право провадження відповідного виду страхування, або підтверджували факт усунення таких порушень та сплати суми штрафної санкції.

Тобто, позивачем правомірно застосовано до відповідача штрафну санкцію у розмірі 170000,00 грн.

Згідно з ст. 39, п. 3 ч. 1 ст. 40, п. 1 ч. 1 ст. 41, ч.ч. 1, 2 ст. 42 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу: накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за: провадження діяльності на ринках фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації - у розмірі від 1000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України "Про фінансової послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Таким чином, підсумовуючи викладені норми та обставин, зважаючи при цьому на факт не надання відповідачем заперечень проти позову та будь-яких доказів на їх обґрунтування, а також доказів на підтвердження факту виконання чи оскарження постанови у судовому порядку, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача штрафної санкції у розмірі 170000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу викладених положень та обставин вбачається, що позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про стягнення коштів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5, 6 ч. 1 ст. 183 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 158-163, 167, 183-2, 256, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (код ЄДРПОУ 30636550; місцезнаходження: 02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г) до Державного бюджету України на рахунок, відкритий в управлінні Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника, за балансовим рахунком 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету", по коду бюджетної класифікації за доходами 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106) штраф у розмірі 170000,00 грн. (сто сімдесят тисяч гривень 00 копійок).

3. Постанова підлягає негайному виконанню та є підставою для її виконання.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин