Постанова № 59345853, 27.07.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1226/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача Нестеренка А.М.,

представника відповідача Труби А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

05.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (далі - ТОВ «Прогрес») звернулось до суду з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Прилуцька ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 31.05.2016 № 0000301200, від 31.05.2016 № 0000311200 та від 06.06.2016 № 0000341200

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.05.2016 та 26.05.2016 головним державним ревізором-інспектором Варвинського відділення Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області були складені акти перевірок порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №№ 62/1200/32535913, 63/1200/32535913 та 69/1200/32535913, на підставі яких були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Разом з тим, вважає, що відповідачем проведена перевірка, яка не передбачена законодавством та з порушенням терміну її проведення. Крім того, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог пункту 1 та пункту 9 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, а саме без здійснення розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), який повинен додаватися до такого рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні, оскільки позивач порушив строк реєстрації податкових накладних: від 15.03.2016 № 4/2 порушення граничного терміну на 15 днів; від 05.04.2016 № 1/2 порушення граничного терміну на 7 днів; від 10.04.2016 № 5/2 порушення граничного терміну на 2 дні; від 20.04.2016 № 7/2 порушення граничного терміну на 5 днів. При цьому зазначив, що Прилуцька ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області, згідно норм Податкового кодексу України, мала право проводити камеральну перевірку та не порушила термінів на її проведення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Прогрес» (код ЄДРПОУ 32535913) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №545271 (а.с. 72) та взято на податковий облік до Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Варвинського відділення Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області проведені перевірки ТОВ «Прогрес» з питань порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних.

За результатами проведених перевірок відповідачем складені акти від 20.05.2016 та від 26.05.2016 №№ 62/1200/32535913, 63/1200/32535913 та 69/1200/32535913 (а.с.15-20), якими зафіксовані факти порушення позивачем статті 201 Податкового кодексу України - порушення терміну реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків корегування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

31.05.2016 та 06.06.2016, на підставі вищевказаних актів перевірки, Прилуцькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області винесені податкові повідомлення-рішення №№ 0000301200, № 0000311200, № 0000341200, якими: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до 15 календарних днів на суми ПДВ 1333,39 грн., 276600,00 грн. та 89213,81 грн. застосовані штрафи щодо кожної суми в розмірі 10%, на загальну суму 36714,72 грн. (а.с.12-14).

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області протиправними та такими, які підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, у відповідності до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами підпункту 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

У свою чергу, порядок проведення камеральної перевірки врегульовано статтею 76 ПК України. Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

В силу вимог пункту 102.1. статті 102 ПК України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу наведених норм права вбачається, що контролюючі органи мають право проводити камеральні перевірки з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

При цьому, є необґрунтованим посилання позивача, як у адміністративному позові, так і у судовому засіданні на пункт 200.10. статті 200 ПК України (щодо проведення камеральної перевірки контролюючим органом протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації), оскільки стаття 200 ПК України регламентує порядок відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України, пункт 200.10. - строк проведення камеральної перевірки, у зв'язку з подачею платником податку декларації з метою отримання такого відшкодування.

Вищевикладене, у свою чергу, спростовує твердження позивача щодо відсутності у Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області повноважень на проведення камеральної перевірки з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та проведення останньої з порушенням терміну її проведення (акти складено через шість місяців після граничного терміну подання декларації за жовтень 2015 року, через чотири місяці після граничного терміну подання декларації за грудень 2015 року, через тридцять шість днів після граничного терміну подання декларації за березень 2016 року).

Крім того, є необґрунтованими і посилання позивача на те, що форма і зміст актів перевірки від 20.05.2016 та від 26.05.2016 №№ 62/1200/32535913, 63/1200/32535913 та 69/1200/32535913 не передбачають, якого виду були здійснені перевірки, з огляду на наступне.

Так, згідно з пунктом 76.2. статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу, пунктом 86.2. якої передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Тобто, дії контролюючого органу стосовно складання акту за результатами проведення перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій. Сам по собі акт перевірки не породжує правових наслідків для платника податків та не порушує прав останнього.

Аналогічна правова позиція була висловлена і Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 29.03.2016 у справі № 826/14027/14.

Відповідно до абзаців 1, 4, 8, 11 пункту 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

У свою чергу, пунктами 10-11 Порядку № 1246 передбачено, що датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що позивач зобов'язаний зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання. Підтвердженням дати та часу подання податкової накладної до Реєстру є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні від 28.10.2015 № 24/2, від 31.12.2015 № 26/2, від 15.03.2016 № 4/2, від 05.04.2016 № 1/2, від 10.04.2016 № 5/2 та від 20.04.2016 № 7/2, останні дні для реєстрації яких були 12.11.2015, 15.01.2016, 30.03.2016, 20.04.2016, 25.04.2016 та 05.05.2016, були доставлені в поштову скриньку ДФС України 13.11.2015, 26.01.2016, 14.04.2016, 27.04.2016 та 10.05.2016 і згідно квитанцій № 1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних були зареєстровані 13.11.2015, 26.01.2016, 14.04.2016, 27.04.2016 та 10.05.2016, тобто протягом операційного дня з моменту їх отримання (а.с. 106-111).

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем податкові накладні були зареєстровані з порушенням терміну їх реєстрації.

Згідно пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Прилуцькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області правомірно були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими застосовано до позивача штрафні санкції, на загальну суму 36714,72 грн.

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що за 2015 рік відповідач не мав права нараховувати штрафні санкції, оскільки був відсутній затверджений центральним органом порядок застосування штрафних санкцій, з огляду на таке.

Так, пункт 120-1.3. статті 120-1 ПК України (в редакції, яка діяла з 29.07.2015 по 31.12.2015), передбачав, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (набрав чинності з 01.01.2016) були внесені зміни до статті 120-1 Податкового кодексу України, якими виключено пункт 120-1.3.

Тобто, відповідач з 01.01.2016 мав право притягувати платників податків до відповідальності на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених з 01.10.2015, без врахування застережень, які були передбачені пунктом 120-1.3. статті 120-1 Податкового кодексу України.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на статтю 58 Конституції України, з огляду на наступне.

Так, частина перша статті 58 Конституції України встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У свою чергу, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 у справі № 1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що положення статті 58 Конституції України не можуть розповсюджуватись на позивача у даних правовідносинах, оскільки останнього зареєстровано в якості юридичної особи.

Також, безпідставними є посилання позивача на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням вимог пункту 1 та пункту 9 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі - Порядок № 1204), а саме без здійснення розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), який повинен додаватися до такого рішення, з огляду на наступне.

Так, пункти 1 та 9 розділу II Порядку № 1204, якими передбачено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання, регламентують порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень, а не їх надіслання (вручення).

У свою чергу, розділ III Порядку № 1204 регулює порядок надіслання (вручення) контролюючим органом податкових повідомлень рішень платникам податків, абзац 2 пункту 1 якого передбачає, що після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою «Ф») не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків.

Таким чином, надісланню (врученню) платнику податків підлягає лише податкове повідомлення-рішення, без розрахунку податкового зобов'язання.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність розрахунку податкового зобов'язання не впливає на законність податкового повідомлення-рішення та не є підставою для визнання останнього протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки наявні факти порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачає частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) «Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...».

Вирішуючи питання стосовно застосування частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява № 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин та з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес».

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.В. Падій