Ухвала суду № 59344294, 29.07.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

___

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Соборний,162

Суддя 1-ї інстанції Колесник С.Г. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 334/3360/14-ц

29 липня 2016 року Справа № 22ц/778/ 2014/15

У Х В А Л А

Іменем України

Суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області

Бондар М.С

розглянув

заяву ОСОБА_2 про допомогу у отримання судового збору, -

в с т а н о в и в :

07 квітня 2015 року Апеляційний суд прийняв ухвалу про залишення скарги ОСОБА_2 без розгляду та повернення ОСОБА_2 сплаченого судового збору у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 03.11.2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання правочину дійсним.

Суд зобов'язав Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1827 грн..

Натепер, до апеляційного суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_2 з проханням про сприяння йому у отриманні згаданих грошей.

1. Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України) та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Цивільно-процесуальний порядок здійснення цивільного судочинства та порядок звернення до судових органів встановлений Цивільним процесуальним кодексом України.

Захист порушених і оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ і організацій гарантується їх правом на звернення у встановленому порядку з вимогою до компетентного органу, наділеного юрисдикційними функціями, розпочати діяльність по розгляду і вирішенню справи зі спірних правовідносин (ст. 16 ЦК України, статті 3, 15, ЦПК України).

Процесуальний порядок провадження в цивільних справах як предмет цивільного процесуального права визначається: системою процесуальних дій, що виконуються судом, учасниками процесу; змістом, формою, умовами виконання процесуальних дій; системою цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів правовідносин, які визначають зміст цивільних процесуальних дій; гарантіями реалізації цивільних процесуальних прав і обов'язків.

Цивільні процесуальні правовідносини виникають і розвиваються на диспозитивній основі внаслідок вольових дій осіб, які звертаються до суду із заявою за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу

Вольовий характер цивільних процесуальних правовідносин полягає також у тому, що вони забезпечують правовий зв'язок двох осіб між собою - одна має право вимагати від іншої вчинення певних процесуальних дій, а інша зобов'язана діяти відповідним чином або утриматися від дій.

Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин - це обставини процесуально-правового характеру (юридичні факти), наявність (відсутність) яких є необхідною для реалізації права на звернення до суду за захистом порушеного або оспорюваного суб'єктивного матеріального права чи охоронюваного законом інтересу, тобто для відкриття справи в суді першої інстанції, в стадіях апеляційного і касаційного провадження, по перегляду рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами.

До змісту цивільних процесуальних правовідносин входять разом з правами і обов'язками суб'єктів їх поведінка, тобто процесуальні дії, які існують не самі по собі, а є засобом реалізації суб'єктами своєї волі - прав і обов'язків.

Обов'язок суду приступити до розгляду справи (здійснити захист цивільного права) виникає після того, коли така особа подасть до суду позовну заяву, заяву (статті 118, 236 ЦПК України).

Отже, право заінтересованої особи на звернення до суду за захистом реалізується пред'явленням до суду заяви (виконання процесуальної дії).

Цьому праву відповідає обов'язок суду приступити (виконати процесуальну дію) до розгляду справи.

Вимоги до змісту заяви покладені в основу правового регулювання змісту процесуальних засобів порушення процесу і у справах непозовного провадження (статті 238, 243, 247, 258, 270, 275, 280, 284, 288 ЦПК України).

У такій вимозі до суду вміщується правові вимоги до конкретної особи.

Вимогами вони стають тоді, коли спрямовуються на порушення діяльності компетентного органу, на який покладено здійснення захисту права, тобто не тому, що вони пред'явлені однією особою до другої для примусового здійснення через суд, а тому, що вони заявлені до суду з метою відкриття провадження у судовій діяльності на захист її прав. Ця властивість позову відображена у ст.3 ЦПК України.

Позов (заява) у цивільному судочинстві - це вимога заінтересованої особи до суду про здійснення правосуддя у цивільних справах на захист прав та інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою.

Заява має містити ім'я (найменування) сторін у справі, між якими виник спір про право цивільне, зміст, виклад обставин справи, якими заявник обґрунтовує заявлену вимогу.

Змістом вимоги (заяви, позову) є звернена до суду вимога позивача про здійснення судом певних дій із зазначенням способу судового захисту.

Заява без зазначення процесуальних наслідків, на які він спрямований, без тих вимог до суду, які намагається одержати позивач, є неповноцінною.

Заява, яка надійшла до апеляційного суду містить лише одне речення - "Прошу Вас допомогти мені отримати судовий збір".

З огляду на викладене, звернення заявника не є процесуальним документом, за яким може бути вирішено питання щодо здійснення судом певних процесуальних дій.

2. Окремо, необхідно нагадати, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у порядку і випадках, передбачених ЦПК України та Закону України "Про судовий збір".

Згідно ст.7 Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги чи залишення заяви або скарги без розгляду.

Апеляційний суд Запорізької області 07.04.2015 року постановив ухвалу за якою позов ОСОБА_2 залишив без розгляду, й. водночас зобов'язав Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1827 грн. (т-2 а.с.175).

Отже, питання про повернення судового збору вирішено.

Статтею 368 ЦПК встановлено, що за судовим рішенням, яке набрало чинності, за заявою особи, на користь якої воно ухвалено, видається виконавчий лист.

У ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" йдеться, що примусовому виконанню підлягають ухвали, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Порядок вчинення виконавчих дій регулюється зазначеним законом.

3. Водночас, суд нагадує, що ухвала апеляційного суду від 07.04.2015 року про залишення позову (у якій йшлося про повернення заявнику судового збору), скасована в касаційному порядку з направленням справи на новий апеляційний розгляд. (т.1. а.с.212).

06 жовтня 2015 року апеляційний суд Запорізької області ухвалив у цій справі рішення про відмову у задоволенні заявлених у цій справі вимог.

З урахуванням викладеного, заява ОСОБА_2 має бути повернута заявнику, оскільки порушене в ньому питання не підлягає вирішенню у апеляційній інстанції (т-1 а.с.237).

Керуючись ст.118,209,210 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_2 від 12.07.2016 року про допомогу у отриманні судового збору повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя: