Ухвала суду № 59343941, 28.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/992/16 Головуючий у 1 інстанції: Кріль М.Д.

Провадження № 22-ц/783/4896/16 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Богонюка М.Я., Бермеса І.В.,

при секретарі: Цап П.М.,

без участі осіб,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ТзОВ «Євролізинг Україна» на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 27 квітня 2016 року про забезпечення позову,-

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваною ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 27 квітня 2016 рокузаяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ТзОВ «Євролізинг Україна» про визнання недійсним договору фінансового лізингу, стягнення процентів за користування коштами та коштів, сплачених на виконання договору- задоволено.

Накладено арешт на грошові кошти Товариства з Обмеженою відповідальністю «Євролізинг Україна» (юридична адреса: 01601 м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, офіс 9 СДЗ; місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 143/2 ЄДРПОУ 39321814, р/р 26005455539 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) в межах суми позову, тобто на суму 78 617 (сімдесят вісім тисяч шістсот сімнадцять) грн. 76 коп.

Ухвалу суду оскаржив відповідач ТзОВ «Євролізинг Україна».

В апеляційній скарзі, зазначає, що ухвала суду є необгрунтованою та незаконною, постановленою з порушенням процесуального закону. Вважає, що суд першої інстанції не встановив чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а вжиті заходи вважає, не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Також суд мав би брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову. Зазначає, що позбавлення можливості повноцінно користуватися рахунками підприємства призведе до порушення прав та інтересів інших клієнтів компанії. Просить ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 27 квітня 2016 року про забезпечення позову - скасувати.

Особи, які беруть участь у справі належними чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з'явилися, представником відповідача - Огорілком Ю.В. подано клопотання про відкладення розгляду справи, однак колегія суддів, вважає його безпідставним, а тому відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності за наявними у справі доказами, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.303 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з вимогами ч.3 цієї статті апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.312 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 в березні 2014 року звернувся до суду із позовом до ТзОВ «Євролізинг Україна» про визнання недійсним договору фінансового лізингу, стягнення процентів за користування коштами та коштів, сплачених на виконання договору.

05 квітня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову до вирішення спору по суті до набрання рішенням законної сили. Просив накласти арешт на грошові кошти ТзОВ «Євролізинг Україна» в межах суми 78617,76 грн..

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що між сторонами виник спір майнового характеру, вимоги про забезпечення позову співмірні із заявленими вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призвести до порушення прав позивача.

Однак, з таким висновком колегія суддів не може погодитися із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, крім того, при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Проте, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не навів підстав, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому та не буде перешкоджати господарській діяльності товариства.

Колегія суддів, вважає, що позбавлення можливості повноцінно користуватися рахунками підприємства призведе до порушення прав та інтересів інших клієнтів компанії.

Разом з тим, задовольнивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову у обраний ним спосіб, накладення арешту на частину оборотних коштів підприємства, суд фактично втрутився у господарську діяльність підприємства /товариства/.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції в повному об'ємі, як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального права та приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Керуючись ст.303, п.2 ч.2 ст.307, 311, п.6 ч.1 ст.314, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ТзОВ «Євролізинг Україна» - задовільнити.

Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 27 квітня 2016 року- скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову накладеного арешту на грошові кошти ТзОВ «Євролізинг Україна» в межах суми 78 617,76 грн. - відмовити.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий : О.М.Ванівський

Судді: М.Я.Богонюк

І.В. Бермес