Рішення № 59342524, 25.01.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7489/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 січня 2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Лемак О.В., при секретарі судового засідання Ревачко І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вищезазначеною позовною заявою посилаючись на те, що 03 червня 2008 року між Акціонерним банком «Енергобанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит №06/2008-Д.

Згідно п. 1.1 кредитного договору банк зобовязався надати позичальнику кредит у сумі 300000 гривень на строк не пізніше 02 червня 2038 року, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % річних.

З метою забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобовязань за укладеним договором між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір №06/2008-Д-1, за умовами якого іпотекодавець передав іпотекодержателю обєкт нерухомого майна. Взяті на себе зобов'язання з повернення отриманого кредиту та сплати відсотків за його користування позичальник належним чином не виконує, у звязку з чим позивач просить звернути стягнення на майно в рахунок часткового погашення боргу.

У судове засідання представник позивача не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, а тому в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03 червня 2008 року між Акціонерним банком «Енергобанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит №06/2008-Д.

Згідно п. 1.1 кредитного договору банк зобовязався надати позичальнику кредит у сумі 300000 гривень на строк не пізніше 02 червня 2038 року, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % річних.

Відповідно до п. 2.4 позичальник зобовязується щомісячно, починаючи з наступного після укладення кредитного договору здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі не менше 833,33 грн., відповідно до графіку погашення кредиту, шляхом несення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань.

Однак, взяті на себе зобовязання щодо сплати основного боргу та відсотків за користу-вання кредитними коштами, у розмірі та строки визначені Кредитним договором, позичальником не виконано.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином від-повідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і ви мої - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимогст. 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно дост. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

З метою забезпечення виконання зобовязання за вищевказаним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, між банком та позичальником укладено іпотечний договір №06/2008-Д-1, що був посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером 1140. Відповідно до договору іпотеки, позичальник передав в іпотеку банку нерухоме майно житлового призначення двохкімнатну квартиру зі всіма обєктами, функціонально повязаними з цим нерухомим майном, загальною площею 46,9 кв. м., житловою площею 30,2 кв. м., що знаходиться: м. Ужгород, Київська НабережнаАДРЕСА_1. Предмет іпотеки належить позичальнику на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 03 червня 2008 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером 1134, право власності на зазначене нерухоме майно (квартиру), зареєстровано комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгород» 22 липня 2008 року, реєстрова книга №30, номер запису 6205 в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Станом на 19.06.2015 року сума заборгованості позичальника по кредиту, що підлягає поверненню та заявляється банком до стягнення в судовому порядку становить 647821,09 грн., з яких: заборгованість за кредитом 296666,68 грн.; заборгованість за відсотками 351154,41 грн.

Відповідно до оцінки, яка проведена субєктом оціночної діяльності Товариства з обме-женою відповідальністю «Буковина-Експерт», станом на 18.06.2015 року, загальна вартість предмету іпотеки становить 351280 грн.

Згідно п. п. 2.1.5 іпотечного договору, банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо у випадку невиконання Іпотекодавцем зобовязань, а також в інших випадках, передбачених цим договором задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Так, відповідно дост. 33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно дост. 7 ЗУ «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині.

Відповідно ч. 1ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно дост.36 ЗУ «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цьогоЗакону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленомустаттею 37 цього Закону.

Так, відповідно до п. 4.3. іпотечного договору №06/2008-Д-1 застереження про задоволення вимог іпотекодержателя надає право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі цього договору, шляхом прийняття предмета іпотеки у власність, в порядку визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку». При цьому це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно дост.37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

В разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом, тому суд вважає, що наявні всі підстави для задоволення позову та звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ «Енергобанк».

На підставі ст.88 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню з відповідача су-довий збір, оскільки позивач при подачі позову до суду був звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215,224-226,294 ЦПК України, суд, -

ВИР І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_1 - задовольнити.

В порядку звернення стягнення на майно на підставі іпотечного договору №06-2008-Д-1, укладеного 03 червня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» і ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером 1140, в рахунок часткового погашення боргу в сумі 647821,09 грн. за Договором про надання споживчого кредиту №06/2008-Д від 03 червня 2008 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» та ОСОБА_1 визнати за Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» (код ЄДРПОУ 19357762) право власності на предмети іпотеки двохкімнатну квартиру зі всіма обєктами, функціонально повязаними з цим нерухомим майном, загальною площею 46,9 квадратних метрів, житловою площею 30,2 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, Київська НабережнаАДРЕСА_2, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності 17562343, вартістю 351280 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 3654 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано до Ужгородського мі-ськрайонного суду протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3