Ухвала суду № 59340126, 01.08.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/586/16

Справа № 760/10037/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Січкар Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві, орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсним заповіт складений від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2, посвідчений Дев'ятою державною нотаріальною конторою м. Києва від 05.05.2004 року, зареєстрованого за № 7-769.

Предметом розгляду вказаного вище позову є визнання недійсним заповіту складений від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2, посвідчений Дев'ятою державною нотаріальною конторою м. Києва від 05.05.2004 року, зареєстрованого за № 7-769 з підстав передбачених ст.1247,1257 ЦК України.

Ухвалою суду від 14.05.2014 року поєднані в одному провадженні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (Російська Федерація) про визнання недійсним заповіту виділено в окреме самостійне провадження та призначено до судового розгляду на 10.07.2014 року..

10.06.2015 року судом було винесено ухвалу про направлення судового доручення до компетентного органу Російської Федерації для вручення відповідачу ОСОБА_2 копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також повідомлення про дату судового розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві, орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання заповіту недійсним.

29.02.2016 року від компетентного органу Російської Федерації надійшли матеріали на виконання ухвали суду від 10.06.2015 року , згідно яких вбачається, що відповідач у даній справі не має відношення до оспорюваного заповіту, оскільки не є спадкоємцем ні за законом , ні за заповітом після смерті ОСОБА_3, а тому вважає себе неналежним відповідачем.

Ухвалою суду від 29.02.2016 року провадження у справі було відновлено.

15.06.2016 року ОСОБА_4, яка є також представником позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотання про вступ у справу, як третьої особи з самостійними вимогами та подала до суду позов, в якому просить визнати недійсним заповіт складений від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2, посвідчений Дев'ятою державною нотаріальною конторою м. Києва від 05.05.2004 року, зареєстрованого за № 7-769 , визнати спільною сумісною власністю ? частини квартири АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на ? частини квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалася на те, що вказана квартира була придбана в період шлюбу з померлим, а тому на неї розповсюджується режим спільної сумісної власності подружжя.

Посилаючись на вимоги ст. 34 ЦПК України просить допустити її до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами та прийняти до сумісного розгляду з первинним позовом, її позов, посилаючись також на доцільність їх сумісного розгляду.

В судовому засіданні ОСОБА_2 просила задовольнити подане клопотання.

Представник органу опіки та піклування Солом»янської в м.Києві державної адміністрації проти задоволення поданого клопотання не заперечував.

Відповідно до ст. 34 ЦПК України треті особи, що заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін.

Відповідно до ст. 125 ЦПК України позов третьої особи із самостійними вимогами повинен відповідати положенню ст. 123 і 124 цього Кодексу , у якій відкрито провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.

Відповідно ч.2 ст. 123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов?язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно з вимогами ст. 126 ЦПК суддя під час підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об?єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного і того ж позивача до одного й того ж самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Заслухавши сторони по справі та вивчивши матеріали поданого позову третьої особи з самостійними вимогами, суд вважає, що заявлені ОСОБА_4 позовні вимоги витікають з інших правовідношень, не є однорідними та не можуть зараховуватися з первісним позовом, а тому його прийняття до спільного розгляду з первісним позовом є недоцільним.

Крім того, позов третьої особи містить суб»єктивний склад відповідачів, які не є сторонами у первинному позові.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення заявленого клопотання ОСОБА_4 про прийняття до сумісного розгляду з первинним позовом, позову третьої особи з самостійними вимогами та як наслідок, не знаходить підстав для допуску до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами.

Суд роз'яснює ОСОБА_4 право на звернення до суду з даним позовом на загальних підставах, тим самим роз»яснює, що відмова в прийнятті поданої позовної заяви не перешкоджає останній на пред'явлення даного позову.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 34, 123-125 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у прийняття до сумісного розгляду позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа -Головне управління юстиції у м.Киві про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на частину квартири.

Повернення позовної заяви ОСОБА_4 не перешкоджає на звернення до суду на загальних підставах.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: