Ухвала суду № 59336167, 28.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/2905/13-к Головуючий у І інстанції Залеська А. О.Провадження № 11-кп/780/273/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 24 28.07.2016

УХВАЛА

Іменем України

28 липня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Костенко І.В.,

суддів Капічон О.М., Свінціцької О.П.

за участю прокурора Сагей Л.І.

секретаря Яреми К.О.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_3 на ухвалуПереяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.01.2016 року,якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4, кім. 419 (гуртожиток), працюючого водієм у ФОП ОСОБА_4, -

замінено несплачену частину штрафу в розмірі 3129197 гривень 73 копійки від призначеного покарання у виді штрафу в розмірі 3129697 гривень 73 копійки, за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року з внесеними змінами відповідно до ухвали Апеляційного суду Київської області від 22.01.2014 року на 10 (десять) років позбавлення волі, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року, який ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22.01.2014 року був змінений в частині призначеного додаткового покарання, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ч.3 ст. 212 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 3 129 697, 73 гривень з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності строком на 2 роки з конфіскацією майна, яке є його власністю; за ч.1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 4250 грн.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 остаточно призначено покарання у виді штрафу в сумі 3 129 697,73грн. з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності строком на 2 роки з конфіскацією майна, яке є його власністю.

При цьому, за клопотанням ОСОБА_3, на підставі ч.4 ст. 53 КК України ч.1 ст. 534 КК України суд у вироку розстрочив виконання покарання у виді штрафу на 12 місяців щомісячними платежами по 260808 гривень 14 копійок протягом 11 місяців та останнім платежем на 12-й місяць в сумі 260808 гривень 19 копійок.

09 жовтня 2015 року до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду надійшло клопотання виконуючого обовязки Броварського міжрайонного прокурора Мухіної Л. В. про заміну ОСОБА_3 штрафу на покарання у виді позбавлення волі, в звязку з несплатою розстроченого штрафу відповідно до ч.5 ст. 53 КК України.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.01.2016 року ОСОБА_3 було замінено покарання у виді несплаченої частини штрафу в розмірі 3129197 гривень 73 копійки від призначеного йому покарання у виді штрафу в розмірі 3129697 гривень 73 копійки за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року, з внесеними змінами відповідно до ухвали Апеляційного суду Київської області від 22.01.2014 року в частині додаткового покарання, на 10 (десять) років позбавлення волі.

Своє рішення суд першої інстанції мотивує тим, що ОСОБА_3 в період вищевказаної розстрочки не сплачував чергові щомісячні платежі у визначеному судом розмірі по 260808,14 грн., на повідомлення суду не реагував та за весь час з моменту набрання вироком законної сили здійснив лише один платіж на суму 500 грн.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3, просить ухвалу суду скасувати, а клопотання прокурора про заміну йому штрафу, призначеного вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року на покарання у виді позбавлення волі залишити без розгляду.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 вказує, що подане клопотання про заміну покарання, його розгляд судом та судове рішення за результатами розгляду суперечать вимогам Кримінального та Кримінального процесуального Кодексу.

Так засуджений вказує, що злочин, за який його було засуджено відноситься до категорії тяжких, а тому вважає, що розгляд клопотання про заміну штрафу на позбавлення волі мав проводитись колегіально в складі трьох суддів та йому мали забезпечити участь захисника, яка на його думку є обовязковою.

Крім того ОСОБА_3 вважає, що клопотання про заміну йому штрафу на покарання у виді позбавлення волі було подано прокурором, який не мав права його подавати, оскільки прокурор Мухіна Л.В. не брала участь у кримінальному провадженні і повноваження на участь у даному провадженні документально не підтверджені.

Апелянт знаходить, що судом неправильно застосовано положення ч.5 ст.53 КК України в редакції Закону від 15.11.11р., оскільки суспільно небезпечні діяння вчинені ним у 2009, 2010, 2011 роках, тобто до набрання зазначеним Законом чинності і в аспекті ст.. 5 КК України дана норма Закону буде погіршувати становище засудженого.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка заперечила щодо поданої апеляційної скарги засудженого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши та дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів приходить до наступного.

За вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року, який ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22.01.2014 року був змінений в частині призначеного додаткового покарання, ОСОБА_3 засуджено за ч.3 ст. 212, ч.1 ст. 366, ст. 70 КК України до штрафу в розмірі 3 129 697, 73 гривень з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності строком на 2 роки з конфіскацією майна, яке є його власністю.

На підставі ч.4 ст. 53 КК України, ч.1 ст. 534 КК України виконання покарання у виді штрафу розстрочено на 12 місяців щомісячними платежами по 260808 гривень 14 копійок протягом 11 місяців та останнім платежем на 12-й місяць в сумі 260808 гривень 19 копійок.

Відповідно до ч.2 ст. 26 КВК України, у разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобовязаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату визначеної частини штрафу засуджений повідомляє відповідний суд шляхом представлення документа про сплату відповідної частини штрафу.

За правилами ч.4 ст. 26 КВК України, у разі несплати засудженим чергового платежу при призначенні штрафу з розстрочкою виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Якщо під час розрахунку строку позбавлення волі цей строк становить більше встановлених цією частиною статті меж, суд замінює покарання у виді штрафу покаранням у виді позбавлення волі на максимальний строк, передбачений для злочину відповідної тяжкості цією частиною статті.

Частиною 5 ст. 53 КК України передбачено, що у разінесплати штрафу в розмірі три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі на вісім неоподаткованих мінімумів доходів громадян в межах від пяти до десяти років позбавлення волі у випадку призначення покарання за вчинення тяжкого злочину.

З матеріалів провадження вбачається, що в період 12 місяців розстрочки, визначеної вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року з внесеними змінами ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22.01.2014 року, який набрав законної сили 22.01.14р., ОСОБА_3 чергові щомісячні платежі у визначеному судом розмірі по 260808,14 грн. не сплачував, за винятком одноразового платежу в сумі 500 грн.

Враховуючи те, що на даний час несплаченим залишився штраф в сумі 3129197,73грн., а призначене за вироком суду покарання у виді штрафу у розмірі 3 129 697, 73 гривень, значно перевищує три тисячі неподаткованих мінімумів доходів громадян, а тому суд цілком обґрунтовано замінив даний штраф на покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Щодо доводів засудженого про те, що судом не було забезпечено участь в розгляді клопотання захисника, а сам розгляд був проведений одноособово суддею, а не колегіально в складі трьох професійних суддів, то вони є безпідставними, оскільки повністю суперечать вимогам кримінального процесуального закону, якими чітко визначено, що клопотання про вирішення питання, повязаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, а участь захисника у кримінальному провадженні є обовязковою щодо особливо тяжких злочинів, тоді як ОСОБА_3 засуджений за вчинення злочину, який відноситься до категорії тяжких.

Також безпідставними є і доводи засудженого про те, що виконуюча обовязки Броварського міжрайонного прокурора Мухіна Л.В. не мала права подавати до суду клопотання про заміну йому покарання, оскільки не входила до групи процесуальних прокурорів в даному кримінальному провадженні.

Так ч.1 ст. 539 КПК України визначено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом крім іншого за клопотанням (поданням) прокурора, а не процесуального прокурора як про це вказує засуджений.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення протягом травня 2009рпо березень 2011 р. включно, та у квітні 2013 р., а не як зазначив апелянт протягом 2009 р., 2010р., 2011р., то доводи про неправильне застосування ст.. 53 КК України є необґрунтованими.

З огляду на наведене в задоволенні апеляційної скарги засудженого слід відмовити, а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 5, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.01.2016 року, якою ОСОБА_3 було замінено несплачену суму штрафу, що становить 3129197 гривень 73 копійки від призначеного йому покарання у виді штрафу в розмірі 3129697 гривень 73 копійки за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року, з внесеними змінами відповідно до ухвали Апеляційного суду Київської області від 22.01.2014 року на 10 (десять) років позбавлення волі, залишити без змін.

Судді: ______ _______ _____

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6