Окрема думка судді № 59336124, 01.08.2016, Миронівський районний суд Київської області

01.08.2016 Єдиний унікальний № 375/1492/15-к

ЄУН 375/1492/15-к

Провадження № 1-кп/371/13/16

01 серпня 2016 року м. Миронівка

Окрема думка

судді Миронівського районного суду Київської області Поліщука А.С..

у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Вироком Миронівського районного суду Київської області від 01 серпня 2016 року ОСОБА_1 було засуджено до девяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна за ч. 5 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 375 КК України кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується у судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

З вказаним вироком колегії суддів Миронівського районного суду Київської області не погоджуюсь, вважаю, що колегією суддів під час винесення вироку не враховано вимоги ч. 2 ст. 29, ч. 3 ст. 27 КК України, а також вимоги ст. 337 КПК України, зважаючи на наступне.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта (ч. 1 ст. 337 КПК України).

Кримінальне провадження здійснюється по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Із обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 організував вчинення, керував підготовкою та вчиненням крадіжки майна публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особливо великому розмірі.

Зокрема він організував групу осіб до якої входили ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інші особи, які здійснювали демонтаж та вивезення металевих частин залізнодорожного полотна, при цьому ОСОБА_1 контролював їх роботу, забезпечував знаряддям вчинення злочину (кисневими балонами, різаками), повідомляв межі демонтажу залізнодорожного полотна, організовував збут викраденого.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інші особи, здійснюючи під керівництвом ОСОБА_1 в темну пору доби демонтаж та вивезення металевих частин залізнодорожного полотна, не переконались у законності своїх дій, хоча повинні були та могли це зробити, а тому допустили злочинну недбалість.

Таким чином, ОСОБА_1 є організатором вчинення таємного викрадення майна публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особливо великому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 КК України організатор, підлягає кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) особливої частини цього Кодексу, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.

Кваліфікація дій виконавця є основою для кваліфікації дії інших співучасників, оскільки, виходячи із суті інституту співучасті, всі співучасники відповідають за один і той же злочин. Отже, організатор підлягає відповідальності за тією статтею (частиною статті) Особливої частини КК України, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем. Особливістю правової оцінки діянь організатора є те, що вона потребує ще й обовязкової вказівки на відповідну частину ст. 27 КК України. Це обумовлено тим, що, з одного боку, організатор сам безпосередньо не виконує обєктивної сторони злочину, а з іншого боку, цих ознак недостатньо для визначення характеру і ступеня участі вказаних співучасників у вчиненні злочину. Ознаки, описані у частинах 3, 4, 5 ст. 27 КК України, є своєрідним юридичним зєднувачем дій організатора з діями виконавця в рамках інституту співучасті.

Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується в організації вчинення крадіжки майна публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця», тобто обєктивною стороною вчиненого ним злочину є його дії щодо організації, керівництва підготовкою та вчиненням злочину, то на підставі ч. 2 ст. 29 КК України його дії повинні кваліфікуватися за ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України.

Оскільки обвинувачення предявлено за ч. 5 ст. 185 КК України без ч. 3 ст. 27 КК України і суд відповідно до ст. 337 КПК України позбавлений можливості вийти за межі обвинувачення, збільшивши його обсяг частиною 3 ст. 27 КК України, вважаю, що слід постановити виправдувальний вирок, так як за відсутності в обвинуваченні ОСОБА_1, зазначеної норми матеріального права, в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 5 ст. 185 КК України, зокрема обєктивна сторона, оскільки він особисто не здійснював демонтаж, вивіз, зберігання залізнодорожного полотна, а здійснював організацію та контроль за діями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інших осіб .

Суддя підпис ОСОБА_5

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук