Ухвала суду № 59335695, 27.07.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5408/16-ц

Провадження № 2/369/2674/16

У Х В А Л А

іменем україни

27.07.2016

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться дана цивільна справа.

До суду позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій просив суд постановити ухвалу, якою накласти арешт на належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 29236909, що перебуває в іпотеці за оспорюваним у межах даної справи іпотечним договором від 05.01.2012 року, реєстр № 392.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши матеріали справи вважаю, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обовязку вчиняти певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання право власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем виник спір щодо визнання договору іпотеки недійсним, предметом якого є двокімнатна квартира, що знаходиться за адресо: АДРЕСА_2.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкту нерухомого майна № 62327144 від 15.06.2016 року, вказана вище двокімнатна квартира зареєстрована та належить на праві приватної власності позивачу, ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2009 року, видане виконкомом Петрівської сільської ради на підставі рішення XXVII сесії V скликання Петрівської сільської ради від 03.12.2009 року № 310.

Відповідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, з огляду на викладене, вважаю за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити, та накласти арешт на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресо: АДРЕСА_2, до вирішення спору по суті, оскільки невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.3 ст.151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вище наведене та рекомендації, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», керуючись ст.ст. 151-153, 208-210 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним задовольнити.

Накласти арешт на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресо: АДРЕСА_2, яка зареєстрована та належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Суддя Н.С. Пінкевич