Ухвала суду № 59335338, 25.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/13014/15-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.Провадження № 22-ц/780/4118/16 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р. В.Категорія 24 25.07.2016

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого:Березовенко Р.В., суддів:Воробйової Н.С., Приходька К.П.,при секретарі:Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року ОСОБА_5 звернувся з позовом до ТзДВ «СК «ВіДі-Страхування» про стягнення коштів.

Свої вимоги мотивував тим, що 03 березня 2015 року між ним та ТзДВ «СК «ВіДі-Страхування» був укладений договір добровільного страхування автомобіля LandRover, моделі Rangeroversport, д.н.з НОМЕР_1.

Даним договором передбачалось і страхування за ризиком «викрадення».

31 липня 2015 року невстановлена особа незаконно заволоділа належним йому автомобілем, а також ключами від машини та його документами, в тому числі й свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

За умовами договору він негайно викликав представника страхової компанії та звернувся до органів досудового слідства. На даний час триває розслідування по кримінальному провадженню. При зверненні до відповідача, щодо отримання страхового відшкодування отримав відмову, оскільни ним не було надано оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та ключі від автомобіля.

Вважає дану відмову неправомірною та такою, що порушує його права, оскільки всі умови договору, ним були виконані, а відповідач неправомірно відмовив у виплаті.

Просив стягнути з ТзДВ «СК «ВіДі-Страхування» на його користь страхове відшкодування в розмірі 2 139 000 грн. вирішити питання щодо судових витрат.

Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2016 року позову задоволено.

Стягнуто з ТзДВ «СК «ВіДі-Страхування» на користь ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 2 019 835,34 грн. та вирішено питання щодо судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТзДВ «СК «ВіДі-Страхування» страховий платіж в розмірі 57 040 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ТзДВ «СК «ВіДі-Страхування», звернулося із апеляційною скаргою, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 03 березня 2015 року між ТзДВ «СК «ВіДі-Страхування» та ОСОБА_5 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту CLAU №4939.

За умовами договору страхування передбачено, що за даним договором страхується автомобіль LandRover, моделі Rangeroversport, державний номерний знак НОМЕР_1. Даний договір складається з спеціальної частини, загальної частини договору, додаткові умови та додатки до договору є невід'ємними частинами цього договору страхування та розглядаються страховиком та страхувальником як умови цього договору страхування в цілому.

Договором страхування передбачена франшиза по страховим випадкам: пошкодження за ризиками ДТП, ПДТО, пожежа, стихійні лиха, ВП - 0% від страхової суми; за ризиком викрадення та у разі конструктивної повної загибелі транспортного засобу - 7% від страхової суми, що складає 161 000 грн.

Пунктом 8.1, 8.3.8.4 договору передбачено, що у разі настання страхового випадку за страховим ризиком викрадення страхувальник зобов'язаний негайно повідомити про настання події, що має ознаки страхового випадку та подати встановлений перелік документів. В тому числі й оригінал свідоцтва про реєстрацію застрахованого транспортного засобу та інші реєстраційні документи на транспортний засіб, повний комплект всіх примірників ключів від транспортного засобу та повний комплект пультів (ключів) керування протиугінними системами, що були встановлені на транспортному засобу. Зазначені документи не надаються у разі: якщо вони залучені органами МВС до матеріалів кримінального провадження з обов'язковим документальним підтвердженням факту їх вилучення у страхувальника та залучення до справи; якщо вони викрадені разом із застрахованим транспортним засобом шляхом застосування насильства до водія транспортного засобу або погрозою застосувати насильство з обов'язковим відображенням цих обставин в документах з органів МВС, передбачених п. 8.3.8.2 договору.

31 липня 2015 року до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві надійшла заява ОСОБА_5 про те, що 31 липня 2015 року о 08 год. 38 хв. за адресою: м. Київ, вул. Конєва, 8 невстановлена особа незаконно заволоділа автомобілем LandRover, моделі Rangeroversport, державний номерний знак НОМЕР_1, документами (оригіналом свідоцтва про реєстрацію) та ключами від автомобіля.

За заявою ОСОБА_5 внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100010007462 та триває досудове розслідування, що підтверджується довідкою Голосіївського РУ ГУ МВС України від 01 серпня 2015 року (а.с.13).

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що даний випадок є страховим, і це підтверджується належними та допустимими доказами. Позивач ОСОБА_5 не порушував вимоги та умови укладеного договору, після настання страхового випадку діяв відповідно до умов договору та обставин, які сприяли настаттю страхового випадку, своєчасно повідомив про викрадення документів та ключів, транспортного засобу і жодних халатних його дій судом встановлено не було.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія, виходячи із наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ураховуючи вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування за ст. 980 ЦК України можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Відповідно до ст. 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що договір страхування є зобов»язанням і відповідно на нього розповсюджуються правові норми, що містяться в Розділі 1 та Розділі 2 книги П»ятої ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеними у певній сфері цивільних відносин.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов»язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов»язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладення договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 8 ЦК України передбачено, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

З матеріалів справи вбачається, що 31 липня 2015 року о 08 год. 38 хв. невстановлена особа незаконно заволоділа автомобілем LandRover, моделі Rangeroversport, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить позивачу і знаходився на стоянці за адресою: м. Київ, вул. Конєва, 8. Крім того, було викрадено документи, в тому числі оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та ключі від автомобіля, які знаходилися у зачиненій шафі, розташованій у чоловічій роздягальні спортклубу «Спорт Лайф».

Позивач виконав умови договору страхування та негайно викликав представника страхової компанії та звернувся до органів досудового слідства. Відомості про даний злочин внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100010007462 та триває досудове розслідування, що підтверджується довідкою Голосіївського РУ ГУ МВС України від 01 серпня 2015 року (а.с.13).

Відповідно до листа ТОВ «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» на ім»я позивача від 23 жовтня 2015 року, страховик повідомив, що вищевказана подія із застрахованим ТЗ має ознаки настання страхового випадку за ризиком «Викрадення», однак зважаючи на те, що позивачем не було надано страховику оригіналу свідоцтва про реєстрацію ТЗ та повного комплекту ключів від автомобіля, було складено страховий акт про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції правильно встановив, що даний випадок є страховим, що також, було визнано самим відповідачем у його листі на ім»я позивача від 23 жовтня 2015 року (а.с.14).

Крім того, висновки суду, щодо безпідставності відмови страхувальника у виплаті страхового відшкодування, на думку колегії суддів, також, є правильними, оскільки ненадання позивачем страховику ключів та свідоцтва про реєстрацію ТЗ відбулося з причин, які від нього не залежали.

Відповідно до довідки Голосіївського РУ ГУ МВС України від 01 серпня 2015 року (а.с.13) один комплект ключів від автомобіля вилучено та приєднано до матеріалів кримінальної справи, що передбачено умовами договору страхування.

Інший комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію було викрадено, тобто є об»єктом злочину, і за таких обставин, на думку колегії суддів, порушення позивачем зобов»язання, а саме п. 8.3.8.4 Договору сталося внаслідок випадку, що було безспірно встановлено судом та доведено позивачем, на підставі належних та допустимих доказів.

Тому, на думку колегії суддів, у даному випадку, в силу ст. 7,8 ЦК України, суд може за аналогією закону та звичаїв ділового обороту, затосувати ст. 617 ЦК України.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги, щодо відсутності в умовах договору, конкретного пункту, який би передбачав звільнення особи від надання страховику ключів та документів, у разі викрадення їх саме таким шляхом, як у даному випадку, і посилання при цьому на п.п. 20 п.4.1. розділу 4 Договору страхування, то вони колегією суддів розцінюються критично, оскільки відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а за відсутності таких умов- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається, з п. 8.3.8.4. Договору предмети, які вимагає страхувальник від позивача не надаються в наступних випадках: якщо вони залучені органами МВС до матеріалів кримінального провадження; якщо вони викрадені разом із застрахованим автомобілем шляхом застосування насильства до водія або погрозою такого насильства.

Отже, сторонами при укладенні договору було передбачено випадки викрадення необхідних предметів разом з автомобілем.

Доводи апелянта про те, що таке викрадення повинно було бути виключно «відкритим шляхом», в розумінні КК України, на думку колегії суддів не можуть бути прийняті судом, оскільки в такому випадку даний пунк договору суперечить вимогам ст. 627 ЦК України, щодо його розумності та справедливості, так як за відсутності халатності зі свого боку, позивач фактично під час підписання договору страхування вже позбавляється можливості отримати страхове відшкодування, передбачене договором.

Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта в апеляційній скарзі про порушення норм матеріального права при його ухваленні, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження і повністю спростовуються дослідженими належними та допустимими доказами по справі.

За таких обставин, колегія судів, вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, і дійшов правильного висновку задовольнивши позов.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

Керуючись: ст.ст. 303, 307, 308, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» - відхилити.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: Н.С.Воробйова

К.П.Приходько