Рішення № 59334418, 20.07.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3031/16-ц

2/296/1490/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

"20" липня 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної установи "Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" про визнання недійсним наказу та поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ № 41-ос від 10.03.2016 року, поновити її на посаді бухгалтера з розрахунку заробітної плати відділу бухгалтерського обліку ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" з 10.03.2016 року; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 90000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 10.03.2016 року наказом №41-ос її було звільнено з посади бухгалтера з розрахунку заробітної плати відділу бухгалтерського обліку ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" з підстави втрати довіря за п. 2 ст. 41 КЗпП України та зроблено відповідний запис в трудову книжку. Підставою для звільнення послугували наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення № 41-ос від 10.03.2016 року та рішення профспілкового комітету про надання згоди на звільнення ОСОБА_4 від 10.03.2016 року № 9/00-4.

Позивач вважає, що вказане звільнення є незаконним, оскільки перед звільненням жодних письмових пояснень в неї не було відібрано, обставини викладені в наказі про звільнення не відповідають дійсності, а тому вказаний наказ є незаконним та підлягає скасуванню. Відповідач не довів факт порушення та вину позивача у діях, які стали підставою для звільнення. Крім того, позивач не вважає, що вона підпадає під дію п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП, оскільки не здійснювала безпосереднє обслуговування грошових або товарних цінностей. Незаконним звільненням відповідач завдав їй моральну шкоду, яку позивач оцінює в 90000грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. Також вказав, що премії нараховувалися позивачем у відповідності до наказів керівництва, копії яких частково були надані суду. Тому не можна вважати позивача винною у вчиненні порушення, про яке вказує відповідач.

Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечив. Зокрема, представники відповідача вказали, що основними трудовими функціями позивача було виконання операцій, що повязанні з з безпосереднім обслуговуванням грошових коштів, нарахування заробітної плати, інших виплат та платежів, вела виплату зарплати працівникам на основі відомостей, здійснювала контроль за витрачанням фонду оплати праці, проводила облік коштів та контролювала рух грошових коштів. Нарахування позивачем заробітної плати повинно було здійснюватись відповідно посадових окладів, а розрахунок доплат, надбавок та премій кожному працівнику повинен був здійснюватись на підставі наказів, у яких зазначався їх конкретний розмір, а самовільно вносити зміни до наказів позивач не мала права. За результатами перевірки комісії по перевірці нарахування заробітної плати та премій працівникам, було виявлено факти грубого порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оплати праці, що призвело до безпідставного нарахування протягом 2013-2015 років премій у великих розмірах працівникам відділу бухгалтерського обліку. На момент звільнення позивачем добровільно відшкодовано 40334,53 грн., кінцевий розрахунок в сумі 2929,67 грн. був зарахований для відшкодування шкоди, а залишок невідшкодованої шкоди позивачем складає 65362,51 грн. Тому звільнення на підставі п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України є правомірним, оскільки виходячи з функціональних обов'язків позивач відноситься до кола осіб, які можуть бути звільненні на підставі даної статті. Також вказали, що звільнення не є дисциплінарним стягненням.

Заслухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно наказу №19-ос від 05.02.2016р. була створена комісія, зокрема щодо перевірки нарахувань заробітної плати та премій працівникам відділу бухгалтерського обліку.

За результатами роботи комісії було складено акт, який затверджений директором ДУ "ЖОЛЦ ДСЕСУ" 22.02.2016 року, з якого вбачається, що комісією проведено камеральну перевірку нарахувань оплати праці та премій працівникам відділу бухгалтерського обліку за 2013-2015 роки та встановлено, що за вказані роки працівникам відділу бухгалтерського обліку було нараховано премій на суму 1357,4 тис. грн. Також в акті вказано, що задля здійснення перевірки щодо правильності нарахування розмірів премій головному бухгалтеру ОСОБА_5 та бухгалтерам ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було запропоновано надати внутрішні документи на підставі яких нараховувались дані виплати. На що було отримано відповідь, що накази щодо виплати премій за 2013-2015 роки зникли з кабінету бухгалтерії. Про даний факт зникнення документів попередньо адміністрації не повідомлялось. Працівникам бухгалтерії та головному бухгалтеру було запропоновано надати письмові або усні пояснення з приводу визначення розмірів премій та внутрішніх документів відповідно до яких здійснювались нарахування. Пояснення працівників в письмовому вигляді не надавались. З метою недопущення втрат державного бюджету запропоновано звернутись до Державної санітарно-епідеміологічної служби України з проханням направити спеціалістів для здійснення перевірки законності та правильності нарахування заробітної плати та премій працівникам відділу бухгалтерського обліку та визначення конкретних розмірів заподіяння матеріальних збитків, а на час проведення перевірки запропоновано відсторонити від роботи без збереження заробітної плати працівників: головного бухгалтера ОСОБА_5, бухгалтера ОСОБА_6, бухгалтера ОСОБА_4 (том 1, а.с. 45-47). ОСОБА_4 була ознайомлена з даним актом 04.03.2016 року, однак відмовилась від надання письмових пояснень, про що складено акт від 04.03.2016 року ( а.с. 56).

Також вбачається, що відповідно до наказу Держсанепідслужби України від 22.02.2016 року №19 "Про створення комісії та проведення перевірки" комісією проведено перевірку фактів, викладених у зверненні директора Державної установи "Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" ОСОБА_7 від 22.02.2016 року №01/00-325. За результатами перевірки, яка проводилася у присутності в т.ч. бухгалтера відділу бухгалтерського обліку ОСОБА_4 було складено акт від 23-25 лютого 2016 року. На сторінці 14 копії ОСОБА_1, яка надана відповідачем, вказано, що при розгляді посадових інструкцій працівників Відділу бухгалтерського обліку Центру від 01.09.2015 року встановлено, що обов'язки з нарахування та виплати заробітної плати працівникам покладено на ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Відповідно до п. 3 посадових інструкцій працівників відділу бухгалтерського обліку Центру, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які є ідентичними, одним із завдань та обов`язків є нарахування заробітної плати працівникам Центру та контроль за витрачанням фонду оплати праці. Однак, враховуючи порушення, виявленні під час перевірки нарахування та проведення виплат за рахунок коштів виділених на оплату праці працівників Центру бухгалтерами ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не здійснено належного контролю за витрачанням коштів фонду заробітної плати. Зазначене призвело до незаконного витрачання коштів та втрат бюджетних коштів. Відповідно до Розділу ІV посадових інструкцій вони несуть відповідальність за неналежне виконання, не виконання своїх посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, у тому числі за завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених трудовим та цивільним законодавством України (том 1, а.с. 50-53).

Відповідно до розділу ІІ Посадової інструкції бухгалтера з розрахунку заробітної плати відділу бухгалтерського обліку ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" до обовязків бухгалтера входить здійснення прийому, аналізу та контролю табелів обліку робочого часу і підготовка їх до лічильної обробки; здійснення нарахування заробітної плати працівникам підприємства, здійснення контролю за витрачанням фонду оплати праці; здійснення реєстрації бухгалтерських проводок та їх рознесення; здійснення нарахування та перерахування страхових внесків у державні позабюджетні соціальні фонди, заробітних плат робітників та службовців, інших виплат та платежів, а також відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників підприємства; ведення на основі відомостей виплату зарплати працівникам підприємства; здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, розрахунками з підзвітними особами.

Згідно розділу ІV посадової інструкції бухгалтер несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обовязків, правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України; завдання матеріальної шкоди, - в межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України (том 1, а.с. 8-9, том 2, а.с. 41-42).

В матеріалах справи, серед інших квитанцій, міститься копія квитанції 00.5015051671 від 08.02.2016 року про повернення помилково зарахованих коштів від ОСОБА_4 в сумі 40334,50 грн., які перераховані на рахунок ДУ Житомирський ОСОБА_8 ( том 1, а.с. 54).

09.03.2016 року за № 01/00-424 директором ДУ "Житомирський ОСОБА_8" ОСОБА_7 було подано подання голові первинної профспілкової організації ОСОБА_9 з проханням надати згоду на звільнення з займаної посади ОСОБА_4 за п.2 ст.41 КЗпП України (том 1, а.с. 58).

З протоколу засідання профспілкового комітету від 10.03.2016 року №35 вбачається, що на засіданні було обговорено подання директора, отримано пояснення ОСОБА_4 та було прийнято рішення про надання згоди на звільнення за п.2 ст. 41 КЗпП України (з підстав втрати довір'я), про що листом № 9/00-4 від 10.03.2016 року було повідомлено директора (т.1 а.с.59, 154).

Наказом ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" №41-ос від 10.03.2016 року ОСОБА_4 бухгалтера з розрахунку заробітної плати відділу бухгалтерського обліку ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" було звільнено на підставі п. 2 ст. 42 КЗпП України (з підстав втрати довіря) з 10.03.2016 року (том 1, а.с. 5). У наказі зазначено, що ОСОБА_4 в порушення законодавчих актів, що регулюють порядок нарахування премій та заробітної плати, Положення про преміювання та інші додаткові виплати і посадові інструкції у розміри премій, зазначених у наказах, для окремих працівників при нарахуванні заробітних плат, безпідставно та незаконно вносились зміни в бік підвищення, що призвело до заподіяння збитків Центру в особливо великих розмірах 1357,4 тис. грн.., викривлення фінансової та податкової звітності до органів Державної фіскальної служби України, пенсійного фонду України, персоніфікації громадян. З метою частково погашення матеріальних збитків 08.02.2016 року бухгалтером з розрахунку заробітної плати відділу бухгалтерського обліку ОСОБА_4 та іншими працівниками Центру по квитанціях на рахунок одержувача ДУ "Житомирський ОСОБА_8" було внесено 315777,87 грн., зокрема бухгалтером з розрахунку заробітної плати відділу бухгалтерського обліку ОСОБА_4 40334,53 грн., що підтверджує факт заподіяння нею шкоди, зловживання службовим становищем та грубе порушення трудової дисципліни і положень посадових інструкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

В пункті 28 постанови Пленуму ВСУ України №9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначено, що при розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами 2 і 3 ст.41 КЗпП, судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом дисциплінарного стягнення і тому вимоги статей 148, 149 КзпП про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Звільнення з підстав втрати довір'я (п.3 ст.41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звільнення позивача стало, те що у розміри премій, зазначених у наказах, при нарахуванні заробітної плати безпідставно та незаконно вносилися зміни в бік підвищення, що призвело до заподіяння збитків позивачу, викривлення податкової та фінансової звітності.

Обґрунтовуючи правомірність нарахування премій, представником позивача були надані ксерокопії наказів директора ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" про преміювання працівників за деякі місяці 2013-2015 років з абревіатурою "АГ" (т.1 а.с.169-190). Представник позивача пояснив, що оригінали цих наказів знаходяться в колишнього головного бухгалтера ОСОБА_5

Згідно ст. 10 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Спростовуючи доводи позивача та обґрунтовуючи правомірність прийняття наказу про звільнення позивача, представниками відповідача були надані оригінал журналу реєстрації наказів та самі накази про преміювання працівників за 2013-2015 роки з абревіатурою "ОС", завірені копії яких були долучені до матеріалів справи (т.1 а.с. 76-149). Також, в підтвердження розбіжностей між сумами премій вказаних в наказах та виплачених по факту, були надані розрахункові листи по заробітній платі ОСОБА_4 за 2013-2015 роки ( т.1 а.с. 62-75).

Слід зазначити, що з метою підтвердження доводів представника позивача, що виплата премій здійснювалася згідно наказів з абревіатурою "АГ", судом за клопотанням останнього, були витребуванні у відповідача оригінал журналу реєстрації наказів та самі накази по установі з абревіатурою "АГ".

З наданого оригіналу журналу реєстрації наказів та з самих наказів по установі з абревіатурою "АГ" за період 2013-2015 роки, завірені копії яких долучені до матеріалів справи, вбачається, що вони не містять розпоряджень про преміювання працівників (т.1 а.с. 201-250, т.2 а.с. 1-12).

Також, за клопотанням представника позивача, судом були витребувані з Державної санепідемслужби України відомості, на підставі яких наказів здійснювалась перевірка нарахування заробітної плати та премій працівників ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр Держасанепідемслужби України".

З надісланої відповіді від 15.07.2016 року №11.11-2638/27 за підписом заступника голови комісії з реорганізації ОСОБА_10 Державна санепідемслужба України повідомила, що для перевірки членам комісії надавалися усі накази, що видавалися в установі протягом 2013-2015 років із грифом "аг", "вд", "сл" та "ос", однак комісія не здійснювала їх перелік за номерами та датами. Всі оригінали наказів знаходяться в Державній установі "Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України (т. 2 а.с 31, 32).

При огляді в судовому засіданні копії акта перевірки за 23-25 лютого 2016 року, вбачається, що комісія здійснювала перевірку роботи установи з ряду питань, зокрема щодо витрачання коштів та досліджувала видані накази з таких питань. В акті відсутні дані, що преміювання здійснювалося згідно інших наказів, зустрічається лише посилання на накази з абревіатурою "ОС".

Відповідно до ч.2 ст. 64 ЦПК України письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Згідно ч.2 та ч.3 ст. 212 ЦПК України, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази, суд виходить з того, що відповідачем надавалися оригінали та завірені копії наказів про преміювання. В свою чергу, представником позивача надано накази, які не завірені та лише щодо частини місяців у загальному періоді, за який здійснювалося преміювання. Слід зазначити, що стверджуючи про підроблення журналів реєстрації наказів та самих наказів, які надавалися відповідачем, представником позивача не заявлялось клопотання про проведення судових еспертиз на предмет такої підробки, встановлення осіб, які їх підписували (заповнювали), а також часу виготовлення таких документів. Крім того, вказуючи про наявність оригіналів наказів з абревіатурою "АГ" у колишнього головного бухгалтера, на підставі яких здійснювалося нарахування премій, представником позивача не заявлялось клопотання про їх витребування, про допит свідків в підтвердження дійсності таких наказів, зокрема працівників, які могли опрацьовувати такі документи. ОСОБА_1 позивач не надавала пояснень щодо цих обставин в суді, не висловила бажання надати свідчення як свідок згідно ст. 62 ЦПК України.

Вирішуючи питання про можливість звільнення позивача з підстав передбачених п. 2 ч.1 ст. 41 КЗпП України слід встановити, чи відноситись позивач до працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності.

Основні обов'язки працівника визначаються в посадовій інструкції.

З посадової інструкції позивача вбачається, що окрім нарахування заробітної плати працівникам, здійснення контролю за витрачанням фонду оплати праці, до посадових обов'язків позивача належало також ведення на основі відомостей виплати зарплати працівникам підприємства та здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, розрахунками з підзвітними особами, що передбачає безпосереднє виконання операцій з грошовими коштами, отримання їх під звіт, контроль над їх витрачанням підзвітними особами, ведення обліку таких коштів.

Враховуючи вищевикладене, слід вважати обґрунтованими доводи відповідача щодо віднесення позивача до кола працівників, які можуть бути звільненні у зв'язку з втратою довір'я. При цьому, звільнення з цих підтав не передбачає наявності завданої матеріальної шкоди для роботодавця. Працівник має вчинити умисно або необережно дій, які дають власнику підстави для втрати до нього довір'я.

Порушення своїх посадових обов'язків позивачем встановлені комісією ДУ "ЖОЛЦ ДСЕСУ" при перевірці нарахувань заробітної плати та премій працівникам відділу бухгалтерського обліку, актом перевірки комісії Держсанепідслужби України від 23-25 лютого 2016 року та доводяться відповідачем виходячи з наданих ним наказів про преміювання та фактично отриманими позивачем коштів.

Надані позивачем докази щодо фактичної сплати 08.02.2015 року коштів в сумі 40334,53грн. головним бухгалтером ОСОБА_11, не пояснюють причини, з яких безпосередній керівник позивача вносила кошти в такому розмірі від імені позивача, до прийняття висновків комісією щодо діяльності працівників бухгалтерського відділу. Також, не доводять обставини на які посилається позивач ксерокопія квитанції від 09.02.2016 року про повернення ОСОБА_7 коштів в сумі 16812,39грн., оскільки згідно відмітки кошти були повернуті, як помилково отримані.

Також, слід зазначити, що за заявами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Управлінням держпраці у Житомирській області була проведена перевірка відповідача щодо дотримання законодавства про працю, зокрема з питань переведення, відсторонення від роботи, відрахувань із заробітної плати, звільнення та інших питань. В складеному за результатами перевірки акті від 18.04.2016р. не вказано про конкретні порушення, зазначається, що у питаннях, зазначених у зверненні, є ознаки трудового спору.

Як зазначалось вище, звільнення позивача відбулось за згодою профспілкового комітету ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України".

Враховуючи вищевикладене, виходячи з матеріалів справи, слід дійти висновку, що позивачем не доведено свої позовні вимоги, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Державної установи "Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" про визнання недійсним наказу від 10.03.2016р. про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення суду, протягом того ж строку з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. Й. Адамович