Рішення № 59327366, 25.07.2016, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/322/16-ц

Провадження № 2/487/775/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25.07.2016 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі - Оцабера М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2015 року керівник Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що пунктами 31, 31.1 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради №36/61 від 04.09.2009 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1000 кв.м. за рахунок земель ТОВ «Миколаївбудпроект» з віднесенням її до земель житлової забудови, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд по пров. Польотному, 38 у м. Миколаєві. На підставі вказаного рішення (від 04.09.2009 №36/61) відповідачу ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 140172 від 01.12.2009. Як зазначено позов пред'явлено в інтересах Державної інспекції сільського господарства.

Передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка, відповідно до Генерального плану міста відноситься до території зелених насаджень загального користування та зелених насаджень спеціального призначення.

Прокурор просив суд: визнати незаконними та скасувати пункти 31, 31.1 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради №36/61 від 04.09.2009, якими затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1000 кв.м, нормативною грошовою оцінкою 390600 грн., за рахунок земель ТОВ «Миколаївбудпроект», з віднесенням її до земель житлової забудови, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд по провулку Польотному,38 у м. Миколаєві; визнати недійсним виданий ОСОБА_1 державний акт серії ЯИ № 140172 від 01.12.2009, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 01.12.2009 за №010949702090..

Позовні вимоги мотивовано тим, що проведеною перевіркою Миколаївською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері виявлені порушення щодо використання земельних ресурсів. Так, пунктами 31, 31.1 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради №36/61 від 04.09.2009 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1000 кв.м. за рахунок земель ТОВ «Миколаївбудпроект» з віднесенням її до земель житлової забудови, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд по пров. Польотному, 38 у м. Миколаєві. Вказане рішення було прийнято з порушенням вимог ст.134 ЗК України, без проведення прилюдних торгів, та в порушення вимог ст.124 ЗК України, тобто без укладення договору оренди на підставі рішення відповідного органу самоврядування.

Оскільки станом на 04.09.2009 року ТОВ «Миколаївбудпроект» не мало законних підстав розпоряджатися спірною земельною ділянкою, в проекті землеустрою наявне недійсне погодження ТОВ «Миколаївбудпроект» на її передачу громадянам, а також що міська рада розпорядилася земельною ділянкою в порушення вимог ст.ст.58,60,61 ЗК України, прокурор просив задовольнити позов.

В судовому засіданні прокурор вимоги позову підтримала повністю, наполягаючи на його задоволенні з підстав, що викладені в позовній заяві.

Представник Миколаївської міської ради в судове засідання не з'являвся, про час розгляду справи повідомлявся. Заперечень проти позову не надав.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилася, поважних причин неявки суду не повідомила, про час, дату розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Встановлено, що пунктами 31, 31.1 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради №36/61 від 04.09.2009 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1000 кв.м. за рахунок земель ТОВ «Миколаївбудпроект» з віднесенням її до земель житлової забудови, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд по пров. Польотному, 38 у м. Миколаєві.

На підставі вказаного рішення (від 04.09.2009 №36/61) відповідачу ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 140172 від 01.12.2009.

Відповідно до ст.ст.19,20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі й землі водного фонду; віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Подібний порядок встановлено й для зміни цільового призначення земель.

Відповідно до ст.21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Статтею 58 ЗК України та ст.4 ВК України визначено перелік земель, належних до земель водного фонду.

Слід констатувати, що до земель водного фонду відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням й належній експлуатації водного фонду, використовують певні захисні функції.

Чинним законодавством встановлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Так, ст.59 ЗК України передбачене обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно до ч.4 ст.84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Крім того, відповідно до ст.60 ЗКМ України, ст.88 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин) уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних захисних смуг визначається ст.ст.60-62 ЗК України, ст.ст.1, 88-90 ВК України. На цих смугах, як природоохоронних територіях, з вищезазначеною метою встановлюється режим обмеженої господарської діяльності із забороною зокрема будівництва будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних).

Згідно з п.2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року №434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст.88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час установлення водної зони.

Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст.88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до порядку.

Викладене узгоджується з правовими позиціями, що встановлені Верховним Судом України в постановах від 21.05.2014 року у справі №6-16цс14, від 24.12.2014 року у справі №6-206цс14.

Згідно інформації Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 27.04.2015 року спірна земельна ділянка по пров. Польотному, 38 у м. Миколаєві відноситься до території зелених насаджень загального користування та території пляжів, водних ресурсів. Крім того, згідно з Правилами використання та забудови території м. Миколаєва, затвердженими рішенням Миколаївської міської ради №15/41 від 17.10.2003 року спірна земельна ділянка належить до зони ландшафтно-рекреаційної загальноміського значення та туристично-рекреаційного комплексу. Зазначене підтверджується інформацією Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 27.04.2015 року.

Таким чином, судом встановлено, що спірна земельна ділянка розташована на відстані щонайменше 38,5 метрів та найбільше 76 метрів від урізу води Бузького лиману, а тому вказана земельна ділянка належить до земель водного фонду, є прибережною захисною смугою, а тому її неправомірно передано у власність ОСОБА_1, для індивідуального будівництва.

На підставі вищевикладених норм закону, Миколаївська міська рада могла передавати у власність громадян земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку лише за умови, що наділена земельна ділянка має таке цільове призначення, вона є вільною, надана за відповідною процедурою і щодо неї чинним законодавством чи рішенням компетентних органів, постановлених у межах їх повноважень, не встановлено обмежень щодо можливості її використання для зазначених цілей. Орган місцевого самоврядування не може приймати рішення щодо правової долі ділянки всупереч положенням чинного земельного, водного та іншого законодавства.

Оскільки міська рада, при виділенні ОСОБА_2 земельної ділянки вищезазначених вимог діючого законодавства не дотрималась, таке рішення є незаконним і підлягає скасуванню з відповідними похідними від нього правовими наслідками, а саме: визнанням недійсним правовстановлюючого документу - Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №140172.

Оскільки відсутній проект та нормативно-технічна документація визначення розміру і межі водоохоронної зони, а законодавець, надаючи чинності земельному та водному кодексу,сам визначив ширину прибережної захисної смуги, то орган місцевого самоврядування на свій розсуд її зменшити не може. При цьому правомочність органу місцевого самоврядування стосується лише документально-технічного оформлення встановленого розміру, меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них. Тому спірна земельна ділянка виведена з земель водного фонду без дотримання порядку та процедури зміни цільового призначення земель, передбачених Главою 4 ЗК України.

Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати пункти 31, 31.1 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради №36/61 від 04.09.2009, якими затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1000 кв.м, нормативною грошовою оцінкою 390600 грн., за рахунок земель ТОВ «Миколаївбудпроект», з віднесенням її до земель житлової забудови, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд по провулку Польотному,38 у м. Миколаєві.

Визнати недійсним виданий ОСОБА_1 державний акт серії ЯИ № 140172 від 01.12.2009, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 01.12.2009 за №010949702090.

Стягнутиз Миколаївської міської ради та ОСОБА_1в солідарному порядку на користь прокуратури Миколаївської області судовий збір у сумі 2756,00 гривень.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з моменту проголошення та може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в строк і в порядку, передбачені ст. ст. 294,296 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 10 днів з дня отримання рішення.

Суддя Д.Г. Нікітін