Ухвала суду № 59325151, 01.08.2016, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5865/15-ц

УХВАЛА

Іменем України

"01" серпня 2016 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Бугайченко Т.А., за участі секретаря Величко Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 06 квітня 2016 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги задоволені повністю.

Відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що судом при ухваленні рішення у справі не застосовано строків позовної давності та правових висновків Верховного Суду України щодо незастосування подвійної відповідальності під час стягнення штрафу та пені. Також вказує, що в судове засідання 06 квітня 2016 року не міг з»явитись, оскільки перебував на лікуванні.

Відповідач та його представник підтримали вимоги заяви та просили скасувати заочне рішення від 06 квітня 2016 року.

Представник позивача просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на свої письмові пояснення (а.с. 70-71).

Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 231 ЦПК України, суд може своєю ухвалою у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Посилання ОСОБА_1 та його представника на те, що суд при ухваленні заочного рішення не застосував строк позовної давності є безпідставними, оскільки відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Крім того, статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі.

Так, за умовами кредитного договору (п.1.1.7.31), укладеного ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк», строк позовної давності стосовно вимог банку про повернення кредиту, сплати процентів, неустойки, витрат банку складає 50 років.

Доводи відповідача щодо застосування до нього подвійної відповідальності внаслідок стягнення судом штрафу та пені також є необгрунтованими, оскільки така відповідальність була застосована за різні порушення відповідачем взятих зобов»язань. Таким чином вимоги заяви про скасування заочного рішення не підлягають задоволенню.

Керуючисьст. 231 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Т.А.Бугайченко